ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа №280/4078/19
адміністративне провадження № К/9901/14677/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/4078/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Промтехніка" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протравними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Промтехніка" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. Ю. Чумак, С. В. Чабаненко, І. В. Юрко) від 19 січня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Промтехніка" (далі - ТОВ "ВКП Промтехніка", Товариство або скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2019 року:
- № 0003811407, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2 641 898,75 грн, у т.ч. за основним платежем 2 113 519,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 528 379,75 грн.
- № 0003821407, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 2 935 443,75 грн, у т.ч. за основним платежем 2 348 355,00 грн, за штрафними (фінансовими ) санкціями 587 088,75 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі господарські операції з придбання товару у постачальників ТОВ "БУДПРОМ-ІНВЕСТ", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "РОНАН", ТОВ "ДОНМАРСЕРВІС", ТОВ "САФІНА ЛТД", ТОВ "БУДМАКСТРОЙ", ТОВ "ТРАНЗА" фактично здійснені і оформлені документами належним чином та всі первинні документи було надано до перевірки, отже, на підставі хибно зроблених висновків, не беручи до уваги наявні у ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" первинні документи (договори, кошториси, довідки вартості, акти виконаних робіт, податкові накладні, розрахункові документи та інші первинні документи і бухгалтерські регістри), не досліджуючи факт фактичного придбання товару (запасних частин, комплектуючих) відповідач робить упереджений та необґрунтований доказами висновок про заниження суми податку, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет. Також зазначає, що актом підтверджено, що на момент укладання угод та вчинення господарських операцій усі контрагенти-постачальники були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак з приводу укладання, а також виконання будь-яких господарських договорів, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача перепон не було. Всі податкові накладні виписані і зареєстровані в ЄРПН у відповідності з вимогами Податкового кодексу України, а отже ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" на законних підставах віднесено їх до складу податкового кредиту. Крім того, вказує, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи не подання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності здійснення господарської операції.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду (суддя: Д. В. Татаринов) від 06 квітня 2020 року позов задоволений.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року у справі № 280/4078/19 та прийнято нове, яким у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Промтехніка" відмовлено.
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, 23 квітня 2021 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року.
6. Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року клопотання ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство Промтехніка" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Товариству строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. 17 червня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Разом з тим, у відзиві відповідач просив замінити первісного відповідача, а саме Головне управління ДПС у Запорізькій області, на належного відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ: 44118663).
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні. Скаржник про розгляд справи за його участі не заявляв.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Промтехніка" (далі ТОВ "ВКП Промтехніка", позивач) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 19 квітня 2012 року за номером запису: 11031020000031604. Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний).
10. У період з 08 по 14 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі наказу від 04 січня 2019 року № 19 та направлення від 04 січня 2019 року № 2 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" за періоди діяльності серпень 2016 року, жовтень 2016 року, серпень 2017 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2016 рік, ІІ квартали 2017 року, півріччя та ІІІ квартали 2018 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БУДПРОМ-ІНВЕСТ" у серпні 2016 року, ТОВ "МАРКТОРГ" у жовтні 2016 року, ТОВ "РОНАН" у серпні 2017 року, ТОВ "ДОНМАРСЕРВІС" у серпні 2017 року, ТОВ "САФІНА ЛТД" у червні 2018 року, ТОВ "БУДМАКСТРОЙ" у липні та серпні 2018 року, ТОВ "ТРАНЗА" у серпні 2018 року, за результатами якої складений акт перевірки від 23 січня 2019 року № 33/08-01-14-07/38191489, за результатами якої складений акт, яким встановлено порушення позивачем:
1. пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на загальну суму 2 113 519,00 грн, у т.ч. по періодам: 2016 рік 519512,00 грн, ІІІ квартали 2017 року 475659,00 грн, півріччя 2018 року 149977,00 грн, ІІІ квартали 2018 року 968371,00 грн;
2. підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, пункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2348355,00 грн, в т.ч. по періодам: серпень 2016 року 60515,00 грн, жовтень 2016 року 516720,00 грн, серпень 2017 року 528511,00 грн, червень 2018 року 166641,00 грн, липень 2018 року 493900,00 грн, серпень 2018 року 582068,00 грн.
11. До таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що контрагенти позивача ТОВ "БУДПРОМ-ІНВЕСТ", ТОВ "МАРКТОРГ", ТОВ "РОНАН", ТОВ "ДОНМАРСЕРВІС", ТОВ "САФІНА ЛТД", ТОВ "БУДМАКСТРОЙ", ТОВ "ТРАНЗА" у періоді, який перевірявся, фактично не здійснювали фінансово-господарські операції з позивачем. Укладені угоди, що виконувались протягом такого періоду контрагентами-постачальниками, не спричинили реального настання правових наслідків. Неможливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей; відсутності у вищезазначених контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, використання власних чи орендованих основних засобів, у тому числі транспортних засобів та спецтехніки, майна, необхідних виробничих потужностей. У постачальників у періоді, який перевірявся, відсутні об`єкти оподаткування. Контрагенти позивача виписували первинні документи щодо надання товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "ВКП Промтехніка" без їх реального здійснення, проте наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, не є підтвердженням реальності господарської операції.
12. На підставі акта перевірки та вказаних порушень відповідачем 20 березня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0003811407, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2 641 898,75 грн., у т.ч. за основним платежем 2113519,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 528379,75 грн;
№ 0003821407, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 2 935 443,75 грн., у т.ч. за основним платежем 2348355,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями 587088,75 грн. (т. № 1 а.с. 11-14)
13. Законність і обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень стали підставою звернення позивача до суду із цим позовом.
14. Разом з тим, судами встановлено, що 01 серпня 2016 року між ТОВ "БУДПРОМ-ІНВЕСТ" (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 0108 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю 5 мільйонів гривень (т. № 2 а.с. 5-6). Місцезнаходження продавця Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 66, основний вид діяльності оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткову накладну (т. № 2 а.с. 7). Позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями від 26 та 30 серпня 2016 року на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору поставки № 0108 від 01 серпня 2016 року (т. № 2 а.с. 8-9).
15. 02 жовтня 2016 року між ТОВ "МАРКТОРГ" (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 0210/1 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю 6 мільйонів гривень (т. № 1 а.с. 197-198). Місцезнаходження продавця м. Кропивницький, вул. Фісановича, б. 5, основний вид діяльності оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткові накладні (т. № 1 а.с. 199-208). Також, позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору № 0210/1 від 02 жовтня 2016 року (т. № 1 а.с. 209-222).
16. 03 квітня 2017 року між ТОВ "РОНАН" (попередня назва ТОВ "ВІТАРУС-К") (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 0304/5 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю 4 мільйони гривень (т. № 2 а.с. 25-26). Місцезнаходження продавця - Кіровоградська область, м. Кропивницький, вулиця Волкова, бкд. 13г, основний вид діяльності оптова торгівля фруктами й овочами. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткові накладні (т. № 2 а.с. 27-33). Позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору № 0304/5 від 03 квітня 2017 року (т. № 2 а.с. 34-44).
17. 18 квітня 2017 року між ТОВ "ДОНМАРСЕРВІС" (попередня назва ТОВ "БРІСК-ТОРГ") (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 1804/01 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю 4 мільйони гривень (т. № 2 а.с. 20-21). Місцезнаходження продавця Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 69, основний вид діяльності механічне оброблення металевих виробів. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткову накладну від 16 серпня 2017 року № 1608 (т. № 2 а.с. 24). Позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору № 1804/01 від 18 квітня 2017року (т. № 2 а.с. 22-23). При цьому за видатковою накладною товар поставлений на суму 760 005,12 грн, а платіжними дорученнями сплачено 779 800,54 грн. Як зазначено судом апеляційної інстанції, невідповідність у сумах позивачем не пояснена.
18. 18 червня 2018 року між ТОВ "САФІНА ЛТД" (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 1806/5 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю 7 мільйонів гривень (т. № 1 а.с. 235-236). Місцезнаходження продавця Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 9, офіс 11, основний вид діяльності виробництво електричного устаткування. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткові накладні на загальну суму 999847,54 грн (т. № 1 а.с. 237-238). Позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти в розмірі, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору № 1806/5 від 18 червня 2018 року (т. № 1 а.с. 239-240).
19. 20 червня 2018 року між ТОВ "БУДМАКСТРОЙ" (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 2006/7 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю 7 мільйонів гривень (т. № 1 а.с. 165-166). Місцезнаходження продавця Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Волкова, б. 13г, основний вид діяльності оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткові накладні (т. № 1 а.с. 167-180). Позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору № 2006/7 від 20 червня 2018 року (т. № 1 а.с. 181-196).
20. 15 серпня 2018 року між ТОВ "ТРАНЗА" (Продавець) та ТОВ "ВКП ПРОМТЕХНІКА" (Покупець) укладено договір № 1818 про постачання запасних частин для тракторної та екскаваторної техніки в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, орієнтовною вартістю один мільйон гривень (т. № 1 а.с. 223-224). Місцезнаходження продавця Донецька область, вул. Італійська, б. 9, офіс 12, основний вид діяльності оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано суду видаткові накладні (т. № 1 а.с. 225-228). Позивачем зазначеному контрагенту платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок перераховані грошові кошти, при цьому в призначенні платежу зазначено, що кошти перераховуються відповідно до договору № 1818 від 15 серпня 2018 року (т. № 1 а.с. 229-230).
21. Додатково судом апеляційної інстанції встановлено, що всі вище перелічені договори є повністю ідентичними і не містять жодних розбіжностей або індивідуальних особливостей.
22. Крім того, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 кожного із зазначених вище Договорів зазначено, що постачання товару здійснюється на умовах ЕXW склад "Продавця"; термін постачання складає 10 банківських днів з моменту надходження замовлення від "Покупця".
23. Однак, позивачем не надано ні контролюючому органу ні суду доказів того, яким чином, коли і в якому документі визначалось місце постачання, тобто склад, з якого покупець повинен здійснити самовивіз товару, а також жодних документів про передачу товару (акт прийому-передачі, довіреності уповноважених на прийом товару осіб тощо) позивачем суду не надано, що не відповідає вимогам умов, на яких нібито постачався товар покупцю.
24. Разом з тим, судом апеляційної інстанції зазначено, що передумовою поставки певного товару договорами визначена певна послідовність дій, зокрема надходження від Покупця (позивача у справі) замовлення на поставку певного товару, проте жодного листування з контрагентами (замовлення покупця, узгодження асортименту товару та перевірка його наявності у продавця, відповідь останнього на замовлення, специфікації тощо) позивачем ні контролюючому органу під час перевірки, ні судам обох інстанцій не надано.
25. Водночас, фактично першим документом, який фіксує відносини сторін по виконанню укладених договорів, одразу є видаткова накладна на поставку певного і досить великого асортименту товару, проте цей асортимент ні в договорах, ні в інших документах сторонами не визначався. Яким чином визначалась номенклатура товару, який зазначений у видаткових накладних, за умови відсутності передбаченого Договорами "замовлення покупця" позивачем не пояснено.
26. Натомість, зважаючи на те, що видаткова накладна це первинний документ постачальника, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи до іншої, від постачальника до покупця, колегія суддів вважає, що її оформленню обов`язково повинні передувати певні узгоджувальні дії між сторонами, зокрема і заявка (замовлення) покупця, в якій вказуються загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість бажаного товару, проте жодних доказів, які підтверджують наявність таких дій та узгодження зазначених позицій між позивачем та його контрагентами ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи не надавалось.
27. Також, відповідно до пункту 3.1 кожного Договору якість та упаковка "Товару", що постачається, повинні відповідати нормативним документам на даний вид "Товару" та підтверджуватись сертифікатом відповідності, паспортом заводу-виробника, якщо останнє передбачено заводом-виробником. Проте, позивачем не надано до матеріалів справи жодного сертифікату відповідності чи паспорту заводу-виробника, який підтверджує виконання умов зазначеного пункту Договорів. Натомість, суду було надано кілька актів відповідності запасних частин, якими сам позивач визнав певний товар ідентичним і встановив йому найменування та код товару, що здійснюється виключно заводом-виробником саме у відповідних сертифікатах чи паспортах виробу. (т. № 1 а.с. 248, т. № 2 а.с. 10)
28. Водночас, в акті перевірки зазначено, що Товариством під час перевірки надавались товарно-транспортні накладні, в яких зазначено, що постачання товару всіма контрагентами (крім ТОВ "Будпром-Інвест") здійснювалось за маршрутом Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Берегового, 34в Запорізька область, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3. (т. № 1 а.с. 34, 40, 46, 52, 60, 66), проте жодний з контрагентів у м. Новомосковську не знаходиться і складських приміщень там не має.
29. Крім того, за інформацією, наданою податковому органу Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Едельвейс", з 2015 року по дату надання інформації 29.01.2019 складське приміщення за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Берегового, 34в, знаходиться в користуванні цього кооперативу і використовується ним для зберігання самостійно вирощеної продукції зерна. За вказаний час зазначене складське приміщення в суборенду не здавалось, інший товар в ньому не зберігався, відвантаження ТМЦ вказаним у запиті товариствам (позивачу і його контрагентам) не здійснювалось. (т. № 1 а.с. 98).
30. Зважаючи на викладене, судом встановлено, що контрагенти позивача знаходяться у містах Маріуполь та Кропивницький, а складське приміщення за вказаною вище адресою знаходиться з 2015 року в користуванні іншої особи, а тому постачання товару позивачу від його контрагентів з відповідної адреси не відбувалось.
31. Як встановлено судом апеляційної інстанції, жодних пояснень чи доказів на спростування цих суперечностей та невідповідностей позивачем не надано.
32. На підтвердження використання придбаного товару в господарській діяльності позивачем також надано видаткові накладні на реалізацію його певної частини ТОВ "Аерлайн", АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (т. № 1 а.с. 231-234, 241-247, т. № 2 а.с. 45-84).
33. Крім того, позивачем надано митну декларацію без будь-яких відміток митного органу про постачання товару ООО "Джорджиан Манганези" (Грузія), проте дослідженням цієї декларації судом апеляційної інстанції встановлено, що більшість зазначеного в ній товару має походження з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Китайської народної республіки, хоча за відомостями контролюючого органу такий товар в Україну офіційно не ввозився і відповідно в обіг на території України не вводився, що свідчить про намагання шляхом створення певного ланцюга постачань легалізувати такий товар в Україні для його подальшого офіційного продажу за межі України.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
34. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки податкового органу про нереальний характер здійснених позивачем з його контрагентами господарських операцій у періоді, що перевірявся, спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам чинного законодавства та повністю підтверджують реальність здійснених господарських операцій, у зв`язку з чим висновки, викладені у акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними.
35. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, дійшов протилежних висновків.
36. Так, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що позивачем на підтвердження виконання господарських договорів, реальність яких не визнається відповідачем, не надано документів, які підтверджують фактичний рух його активів та реальні зміни в майновому стані, а одних лише видаткових накладних недостатньо для здійснення висновку про реальність виконання цих договорів. Фактично, крім документів у паперовому вигляді, які підтверджують факт укладення договорів, складення видаткових і податкових накладних, а також проведення оплати, інших доказів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем суду не надано. Проте договори, податкові та видаткові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників позивачу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
37. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
38. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі визначено застосування судом апеляційної інстанції норм права, зокрема пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201, статті 201-1, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справу № 824/434/15-а, від 19 червня 2018 року у справі № 817/1422/13-а, від 06 лютого 2018 року у справі № 804/4940/14, від 30 січня 2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі № 826/7704/16 (адміністративне провадження № К/9901/38191/18), від 20 березня 2018 року у справі № 804/939/16, адміністративне провадження № К/9901/376/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 804/7239/15, від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1974/17, 04 квітня 2018 року у справі № 808/2519/15, від 27 серпня 2018 року у справі № 804/2952/14, від 18 жовтня 2019 року у справі № 813/300/16, від 24 січня 2018 року справа № 806/684/14, від 17 січня 2018 року справа № 802/537/13-а, від 02 жовтня 2018 року у справі № 804/7239/15, від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1974/17, 04 квітня 2018 року у справі № 808/2519/15, від 27 серпня 2018 року у справі № 804/2952/14, від 18 жовтня 2019 року у справі № 813/300/16.
39. Також, позивачем зазначено, що суд апеляційної інстанції не досліджено зібрані у справі докази із наявністю підстав для оскарження.
40. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що позивачем, з метою доказу реальності здійснених операцій між ним та його контрагентами-постачальниками ТОВ "БУДПРОМ-ІНВЕСТ" у серпні 2016 року, ТОВ "МАРКТОРГ" у жовтні 2016 року, ТОВ "РОНАН" у серпні 2017 року, ТОВ "ДОНМАРСЕРВІС" у серпні 2017 року, ТОВ "САФІНА ЛТД" у червні 2018 року ТОВ "БУДМАКСТРОЙ" у липні і серпні 2018 року, ТОВ "ТРАНЗА" у серпні 2018 року надано всі первинні документи як до перевірки так і до суду. А отже, під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, не зазначено про надання не всіх документів тощо, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками, а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та, відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, належним чином зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних
41. Щодо наявності товарно-транспортних накладних скаржник звертає увагу на те, що у позивача є в наявності усі товарно-транспортні накладні, які позивач своєчасно надав під час перевірки. В акті перевірки №33/08-01-14-07/38191489 від 23 січня 2019 року зазначено лише одне зауваження щодо правильності оформлення усіх виписаних позивачем ТТН, а саме, що в ТТН не зазначено серію та номер водійського посвідчення водіїв, які здійснювали транспортування товару. Та посилаючись на правову позицію Верховного Суду вказує, що відсутність товарно-транспортних накладних або недоліки у їх заповненні не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення поставки товару позивачу. При цьому, зазначає, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або ж наявність певних недоліків у її заповненні, не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
42. У ході здійснення перевірки відповідачем, з метою встановлення походження товару та подальшого його використання, не було зроблено жодної перевірки контрагентів позивача. А тому, позивач вважає, що висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені в акті перевірки обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.
43. Також безпідставними є посилання відповідача на фіктивність діяльності контрагентів позивача, оскільки податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (статті 234 Цивільного кодексу України).