ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 808/1411/17
адміністративне провадження № К/9901/46587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 808/1411/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН" до Запорізької митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,
за касаційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Прасов О. О.) від 09 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Дадим Ю. М., Уханенко С. А., Богданенко І. Ю.) від 27 лютого 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН" (далі - ТОВ "КАРАВАН") звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило: визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №/2017/000033/1 від 24 квітня 2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2017/00125 від 24 квітня 2017 року.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованих сумнівів щодо недостовірності визначеної ним за ціною договору митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосовано резервний метод її визначення, у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA112080/2017/000033/1 від 24 квітня 2017 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2017/00125 від 24 квітня 2017 року.
Присуджено на користь ТОВ "КАРАВАН" з бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати у сумі 1600 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 березня 2018 року Запорізька митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "КАРАВАН" в задоволенні позову.
5. 30 березня 2018 року касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 25 червня 2018 року до Верховного Суду від ТОВ "КАРАВАН" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2229/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами Контракту № 1 від 20 листопада 2016 року, укладеного між позивачем (покупець) та Yantai Heatex Biochemical & Technology Co.,Ltd (КНР) (продавець), ТОВ "КАРАВАН" придбано на умовах CIF порт Одеса, Україна (Інкотермс-2010) гумат калію (сухий) "GumiGold".
12. У вказаному контракті, зокрема, зазначено: "… 10.УМОВИ ОПЛАТИ ПРОДУКЦІЇ: 40% попередня оплата здійснюється покупцем у доларах США банківським переказом на підставі рахунку (копія за електроною поштою) та 60% передоплата після отримання копії коносаменту, пакувального листа та інвойсу електронною поштою покупцем. 11.ДОКУМЕНТИ: Продавець повинен відправити покупцю кур`єрською поштою після сплати вантажу наступні документи: 1. Інвойс, 2. Сертифікат походження, 3. Пакувальний лист, 4. Опис товару, 5. Коносамент, 6.Прайс-лист …".
13. Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом № 1 від 20 листопада 2016 ро декларантом позивача 17 березня 2017 року по електронній системі до митного посту "Запоріжжя-центральний" подано тимчасову митну декларацію №/2017/005243.
14. При митному оформленні товар задекларований позивачем як: "Гумат Калія GumiGold (добриво) упакований в 2500 п/е мішків до 10 кг. Являє собою гранульовану речовину (1-2мм) чорного кольору, на основі гумінових кислот. Склад: гумінова кислота не більше 85%; К2О 10%; водорозчинність не менше 98%; фульвокислоти не більше 15%; PH - 9-10. Виробник: YANTAI HEATEX BIOCHEMICAL & TECHNOLOGY CO., LTD. Торгівельна марка: GumiGold. Країна виробника - CN (Китай)".
15. Згідно з графою 43 МД № UA112080/2017/005243 від 17 березня 2017 року декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений статтею 58 Митного кодексу України (далі - МК України).
16. Умови поставки (графа 20 МД № UA112080/2017/005243 від 17 березня 2017 року) - CIF Порт Одеса.
17. При поданні МД № UA112080/2017/005243 від 17 березня 2017 року декларантом надано Запорізькій митниці ДФС, зокрема: контракт № 1 від 20 листопада 2016 року; рахунок (інвойс) №/YH-20161121 від 21 листопада 2016 року; міжнародну автомобільну накладну CMR № 48 від 15 березня 2017 року; пакувальний лист № VO/YH-20161121 від 21 листопада 2016 року; прайс лист виробника товару б/н від 01 лютого 2017 року; калькуляцію собівартості № VO/YH-20161121 від 01 лютого 2017 року; страховий поліс № PYIE201737020202E00034 від 23 січня 2017 року; коносамент № 596139762 від 27 січня 2017 року; сертифікат про походження товару № 16С3706А1112/00010 від 28 грудня 2016 року; платіжні доручення № 12 від 24 листопада 2016 року, № 3 від 20 лютого 2017 року; копію митної декларації країни відправлення № 021720170000022148 від 22 січня 2017 року; опис товару б/н від 01 лютого 2017 року.
18. 21 квітня 2017 року ТОВ "КАРАВАН" подана додаткова митна декларація №/2017/007958 від 21 квітня 2017 року з тими ж документами, які перелічені вище.
19. 24 квітня 2017 року Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено повідомлення про те, що: "…Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості містять наступні розбіжності: в платіжних дорученнях № 3, 12 від 24 листопада 2016 року та 20 лютого 2017 року відсутні відмітки уповноваженого банку. Також в графі "Призначення платежу" платіжного доручення № 12 від 24 листопада 2016 року вказано що оплата здійснюється за контрактом № 1 від 20 листопада 2016 року хоча відповідно до умов цього ж контракту оплата здійснюється на підставі інвойсу; вартість товару в Прайс листі від 01 лютого 2015 року вказано на умовах FОВ, що не дає змоги співставити з цінами вказаними в на умовах СІF в інвойсі № VO/YH-20161121 від 21 листопада 2016 року; в інвойсі № VO/YH-20161121 від 21 листопада 2016 року вказано що відвантаження здійснюється протягом 20 днів з дати після отримання авансового платежу. Авансовий платіж був здійснений 24 листопада 2016 року, а товар було навантажено на борт судна (згідно коносаменту) 27 січня 2017 року що не відповідає вимогам інвойсу; копія експортної митної декларації країни відправника від 22 січня 2017 року № 021720170000022148 подана без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів членом яких є Україна, тому не можливо достовірно впевнитися в інформації яку вона містить (стаття 254 МК України).
В зв`язку з зазначеним, декларанту повідомлено, що йому відповідно до частини третьої статті 53 МК України, необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
20. 24 квітня 2017 року декларант (ТОВ "КАРАВАН") повідомив про те, що відмовляється від надання інших додаткових документів.
21. У зв`язку з цим, Запорізька митниця ДФС, за результатами перевірки митних декларацій прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 24 квітня 2017 року №/2017/000033/1, згідно з якими митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митному органі інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги частини другої статті 64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з 1,242 USD за кг (МД №112050000/2016/010285 від 09 червня 2016 року).
22. Крім того, відповідачем оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2017/00125 від 24 квітня 2017 року.
23. Вважаючи протиправними зазначене рішення про коригування митної вартості товарів та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом.
25. За висновками судів попередніх інстанцій, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA112080/2017/000033/1 від 24 квітня 2017 року доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.
26. Водночас виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи Запорізької митниці ДФС про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числові значення складової вартості товарі та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
28. В доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були винесенні законно та обґрунтовано.
Скаржник наголошує, що під час здійснення Запорізькою митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому додаткові документи на вимогу митниці декларантом подані не були.
29. Крім того, за доводами, наведеними у касаційній скарзі, оскільки декларант випустив товар у вільний обіг без гарантійних зобов`язань, він погодився із рішенням митниці про коригування митної вартості товарів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
32. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
34. Згідно з пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
35. Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
36. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
37. Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
38. Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
39. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
40. Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
41. Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
42. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
43. Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
44. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
45. Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
46. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
47. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
48. Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
49. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15).
50. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.
51. Судами належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні в матеріалах справи документи, а саме - Інвойсі № VO/YH-20161121 від 21 листопада 2016 року та Калькуляція собівартості товару № VO/YH-20161121 від 01 лютого 2017 року містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товарів. При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
52. Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
53. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
54. Натомість, митним органом не доведено правомірніть оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого статтею 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
55. Отже, суд першої інстанції, за яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
56. Доводи ж касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі Запорізькою митницею ДФС не доведена, що, в свою чергу, також унеможливлює задоволення касаційної скарги.
57. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд