ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/10264/19-а
адміністративне провадження № К/9901/13535/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/10264/19-а
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІСТ СТОРЕНДЖ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Галатіна О. О.) від 03 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Казначеєв Е. Г., Гайдар А. В., Міронова Г. М.) від 10 березня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРВІСТ СТОРЕНДЖ" (далі - ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕНДЖ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004291415 від 30 травня 2019 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, базується на припущеннях та складений без врахування доказів та відомостей щодо господарської діяльності ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" у періоді, який перевірявся. На думку позивача, донарахування спірних податкових зобов`язань є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки ТОВ "ХРВІСТ СТОРЕДЖ" має в наявності всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з його контрагентами.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0004291415 від 30 травня 2019 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Донецькій області на користь ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" суму сплаченого судового збору в розмірі 6287,53 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 травня 2020 року Головне управління ДПС в Донецькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" в задоволенні позову.
5. 25 травня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є. А.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 11 вересня 20202 року до Верховного Суду від ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити Головному управлінню ДПС в Донецькій області в задоволенні касаційної скарги, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року залишити без змін.
8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1763/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" зареєстровано в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 38140235), юридична адреса 87400, Донецька обл., Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 166, кім. 11.
12. На підставі направлень від 19 квітня 2019 року № 1035-1038 та наказу від 12 квітня 2019 року № 713, виданих Головним управлінням ДФС в Донецькій області, інспектором податкової митної справи І рангу відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 та пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного законодавства за період з 01січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06 березня 2012 року по 31 грудня 2018 року, іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, про результати якої відповідачем складено акт від 16 травня 2019 року № 473/05-99-14-15/38140235.
13. За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України в результаті чого занижений податок на прибуток на загальну суму 335 334 грн, у тому числі за 2016 рік у сумі 250 535 грн, за 2017 рік на суму 84 799 грн, а саме за І квартал 2017 року на суму 30 019 грн, за ІІ квартал 2017 року на суму 29 700 грн, за ІІІ квартал 2017 року на суму 25 080 грн.
14. 30 травня 2019 року відповідачем на підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення рішення № 0004291415 на загальну суму 419 168 грн, з яких штрафні (фінансові) санкції 83 834 грн., податкове зобов`язання 335 334 грн.
15. 23 травня 2019 року позивач не погодившись із податковим повідомлення рішенням направив до відповідача заперечення.
16. 27 травня 2019 року Головне управління ДФС в Донецькій області за результатами розгляду заперечень залишило податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.
17. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом позивача. Спірні господарські операції відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
21. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували пункти 44.1 та 44.6 статті 44 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18.
22. Скаржник зауважує, що судами не було враховано, що позивачем до перевірки не було надано договір оренди, що унеможливило встановити конкретний перелік сільськогосподарської техніки, яка була орендована. Надані позивачем до перевірки документи не давали можливості ідентифікувати договори, як договірні відносини з надання послуг. Також встановлено отримання послуг відповідального зберігання, які надано ДП "ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС" та відсутність конкретного переліку, що саме знаходилося на відповідальному зберіганні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
24. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
25. Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
26. Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
27. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).
28. Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
29. За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
30. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
31. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
32. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
33. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
34. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
35. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).
37. Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
38. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 цієї ж статті).
39. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
40. Визначальною ознакою господарської операції взагалі, і для цілей податкового обліку зокрема, є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.
41. Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону № 996-ХIV).
42. У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
43. Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статей 134, 198 ПК України, зокрема в постановах від 18 травня 2018 року у справі № П/811/1508/16, від 12 червня 2018 року у справі № 802/1155/17-а, від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, від 23 травня 2018 року у справі № 2а-102/09/0770, від 24 вересня 2019 року у справі № 826/9039/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 808/3356/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 500/2733/18.
44. За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженим (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
45. Це відповідає нормі абзацу першого частини другої статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПК України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.
46. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ.
47. Протягом перевіреного періоду позивачем укладались договори оренди техніки, які використовувались ним для здійснення основного виду діяльності. В ході здійснення господарської діяльності протягом перевіряємого періоду позив мав господарські взаємовідносини з ТОВ "АГРО ЛОДЖИК" та з Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
48. Так, 01 березня 2016 року між ТОВ "АГРО ЛОДЖИК" та ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" укладено договір оренди техніки № АГ0001 предметом якого є тимчасове платне користування сільськогосподарською технікою та обладнання.
49. 01 березня 2016 року ТОВ "АГРО ЛОДЖИК" передало у тимчасове платне користування ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" комбайн New Holland CSX7080, 371676009, комбайн "New Holland CSX7080, 371676011", жатку зернову "New Holland 24GVFP, 249934021 varifeed, жатку зернову "New Holland 24GVFP, 249934030 varifeed", про що складено специфікацію № 1.
50. Також 01 березня 2016 року ТОВ "АГРО ЛОДЖИК" передало у тимчасове платне користування ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" сівалку Challenger CH8824, AGCC8824ECH824113", сівалку Kinze 3700 24 p, 751423, трактор Challenger MT685D, D014048, трактор Challenger MT685D D016033, про що складено специфікацію № 2.
51. Зазначене також підтверджується актами прийому передачі майна від 01 березня 2016 року.
52. На підтвердження фактичного виконання вказаних договорів позивачем було надано до суду акти надання послуг, акт повернення майна, платіжні доручення та податкові накладні.
53. Також судами встановлено, що упродовж 2015 та 2016 років між Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" було укладено договори відповідального зберігання.
54. На підтвердження факту реальності господарській операцій за цими договорами ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" надано: копії договорів відповідального зберігання № 15Д046475 від 28 грудня 2015 року та № 16Д050614 від 26 грудня 2016 року; актів приймання-передачі силосу кукурудзяного та силосу багаторічних трав, сіна, сінажу; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); платіжних доручень; податкових накладних.
55. Крім того встановлено, що 16 грудня 2014 року між Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" ПАТ"Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" укладено договір поставки № 14Д00960/14С00005, дію якого продовжено додатковою угодою № 1 до 29 лютого 2016 року.
56. На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано специфікації № 1-8, згідно яких ДП "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" поставляє, а ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" купує силос кукурудзяний, сінаж люцерновий, сіно люцерни упаковане, сінаж некласний, сінаж змішаний, сінаж еспарцетовий некласний, сіно. Поставлення товару підтверджується відповідними видатковими накладними.
57. Також 29 грудня 2016 року між Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ АГРО ДОНБАС" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" укладено договір поставки № 16Д050499, виконання якого підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та платіжними дорученнями.
58. 01 березня 2016 року між ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" та Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" укладено договір суборенди техніки № 16С046958, пункт 2.1 якого визначає, що передача техніки в суборенду оформлюється актом приймання-передачі, специфікацією № 2 згідно яких ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" передало ДП "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" строком з 01 березня 2016 року по 30 червня 2016 року: комбайн New Holland CSX7080, 371676009, комбайн New Holland CSX 7080, 371676011, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934021, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934030 на загальну суму 3 669 025 грн; специфікацією № 1 згідно якої Дочірнє підприємство "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" прийняло на тимчасове використання сіялку Challenger CH8824, сіялку KINZE 3700, трактор Challenger MT685D D014048, трактор Challenger MT685D D016033 на загальну суму 6 208 333,34 грн.
59. 01 березня 2016 року на підставі договору суборенди техніки № 16С046958 укладено акти приймання-передачі майна на суму 6 208 333,34 грн та 3 669 025 грн.
60. 30 червня 2016 року укладено акт приймання-передачі (повернення) № 1, яким ДП "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" повернуло ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" комбайн New Holland CSX7080, 371676009, комбайн New Holland CSX 7080, 371676011, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934021, жатку зернову New Holland 24GVFP, 249934030 на загальну суму 3669025 грн.; актом приймання передачі (повернення) № 2 ДП "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" повернуло ТОВ "ХАРВІСТ СТОРЕДЖ" сіялку Challenger CH8824, сіялку KINZE 3700, трактор Challenger MT685D D014048, трактор Challenger MT685D D016033 на загальну суму 6 208 333,31 грн.
61. На виконання умов договору № 16С046958 від 01 березня 2016 року позивачем були надані: акти здачі прийняття робіт (надання послуг).
62. Здійснивши аналіз умов перелічених вище договорів та оцінку наданих до суду первинних документів податкового та бухгалтерського обліку за вказаними господарськими операціями, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявні у матеріалах справи документи податкового та бухгалтерського обліку не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону № 996-XIV спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а, відтак, такі документи є належними та допустимими доказами реальності спірних господарських операцій.
63. У зв`язку з викладеним колегія судів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем підтверджено факт реальності господарських операцій з ТОВ "АГРО ЛОДЖИК" та з Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" у період, що перевірявся, а наявні в матеріалах справи документи містять достатні дані про їх зміст, характер та учасників, тобто підтверджують факт здійснення таких операцій.
64. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду за подібних, на його переконання, правовідносин.
65. Однак, при цьому посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
66. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведеному скаржником рішенні суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
67. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.
68. Отже, доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судами положень ПК України.
69. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд