ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/1336/19
адміністративне провадження № К/9901/17952/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (головуючий суддя Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року (головуючий суддя Онишкевич Т.В., судді Обрізко І.М., Іщук Л.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт" (далі - ТОВ "Укрцемремонт") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 лютого 2019 року: №02022615140102, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 1349370 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 899580 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 449790 грн); №02032615140102, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1731245 грн за 2016 рік та у розмірі 7148285 грн - за III квартал 2018 року; №02042615140102, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 3431307 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 2287538 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1143769 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №02052615140102, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 706325 грн за вересень 2018 року; №02072615140102, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 124551,42 грн за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 20 лютого 2019 року: №02022615140102, №02032615140102, №02042615140102, №02052615140102, №02072615140102. Стягнуто на користь ТОВ "Укрцемремонт" витрати по сплаті судового збору у сумі 19210, грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
При цьому, представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.
11 листопада 2019 року до Рівненського окружного адміністративного суду представником позивача було подано клопотання про присудження на користь судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу (в порядку частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України), в якій вказав, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу по даній справі складає 40000 грн. На підтвердження суми понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Укрцемремонт" до суду надано: копію Акта прийому-передачі послуг від 8 листопада 2019 року № 18-11/06 до договору № 19-03/06, копію Договору про надання правничої допомоги від 6 березня 2019 року № 19-03/06, копію рахунку суми гонорару адвокатського бюро за надану правничу допомогу від 6 березня 2019 року згідно договору № 19-03/06 від 6 березня 2019 року та рахунку №1-19 на оплату, копії банківської виписки та платіжного доручення від 12 березня 2019 року № 164, що підтверджує сплату позивачем суми гонорару.
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року, заяву ТОВ "Укрцемремонт" задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "Укрцемремонт" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДФС у м. Києві.
Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складає 20000 грн. Крім того, за висновками судів, витрати відповідають співвідношенню реальності понесених витрат з розумністю визначення їх розміру, з врахуванням складності справи. Разом з тим, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування неспівмірності витрат у разі заперечення щодо розміру останніх, не надав доказів, які б вказували на завищення вартості наданих послуг або на неправомірне їх визначення.
Не погодившись з додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року, ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 134 КАС України підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими. З посиланням на постанови Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №815/4300/17 та від 11 квітня 2018 року №814/698/16 скаржник вважає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно частини дев`ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За приписами частин першої - третьої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу а