ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2021 року
Київ
справа №280/2804/19
адміністративне провадження №К/9901/29655/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/2804/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративний суду від 25 лютого 2020 року (головуючий суддя - Стрельнікова Н. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року (суддя-доповідач - Шальєва В. А., судді: Білак С. В., Олефіренко Н. А.),
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" (далі - позивач, ПрАТ "ЗАТП 12329") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002431407 від 20 лютого 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 293527,25 грн, в тому числі за основним платежем - 234822,60 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 58705,65 грн.
На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що нарахування і сплата земельного податку здійснювалося відповідно до нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки, визначеної Витягом з Технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1057/05/02 - 287,12 грн з проведенням щорічної індексації. Сплата здійснювалась на рівні не нижчому, ніж встановлена рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" базова нормативна грошова оцінка землі, із застосуванням коефіцієнту індексації. Враховуючи, що зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки було внесено 18 грудня 2018 року, а будь-який інший документ за винятком Витягу, наданого на заяву землекористувача, не може бути підставою для зміни бази оподаткування, то обов`язок сплачувати земельний податок у новому розмірі виник у підприємства з дати формування Витягу - 18 грудня 2018 року. За таких обставин, на думку позивача, у відповідача відсутні підстави для висновку про заниження річних сум земельного податку за 2016-2018 роки та донарахування грошових зобов`язань за період до дати внесення змін до Державного земельного кадастру.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 25 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 року, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував прийняте 20 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0002431407.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
У період з 17 грудня 2018 року по 21 грудня 2018 року ГУ ДФС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу від 6 грудня 2018 року №4140 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство 12329" з питань дотримання вимог податкового законодавства з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 роки, за результатами якої складено Акт від 28 грудня 2018 року №803/08-01-14-07/03114164 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 286.1 статті 286, пункту 287.3 статті 287 ПК України, що призвело до заниження сплати річної суми земельного податку у сумі 234822,60 грн, у т.ч. за періоди: 2016 рік - 85144,82 грн, 2017 рік - 61879,30 грн, 2018 рік - 87798,48 грн.
Як встановлено судами, підставою для такого висновку стали встановлені в ході перевірки обставини нарахування та сплати земельного податку відповідно до нормативної грошової оцінки 1 кв. м. земельної ділянки визначеної Витягом з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1057/05/02 від 25 грудня 2013 року, яка складала 287,12 грн., із застосуванням щорічної індексації, кумулятивно. Однак, згідно з рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" з 1 січня 2016 року затверджено нову базову вартість одного квадратного метру земель міста станом на 1 січня 2013 року, а тому сплата земельного податку повинна була відбуватися з розрахунку 720,01 грн за 1 кв.м., що узгоджується з Витягом, виданим 18 грудня 2018 року, який було надано підприємством в ході проведення перевірки.
ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 18 лютого 2019 року №8278/10/08-01-14-07-13 повідомило позивача, що за результатами розгляду його заперечень на Акт перевірки висновки Акта визнано правомірними і такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
20 лютого 2019 року ГУ ДФС на підставі висновків Акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення №0002431407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 293528,25 грн, у т.ч. за податковими зобов`язаннями у сумі 234822,60 грн та за штрафними санкціями у сумі 58705,65 грн.
Рішенням ДФС України від 27 травня 2019 року №24148/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002431407 від 20 лютого 2019 року без змін.
Також суди попередніх інстанцій встановили, що 1 серпня 2018 року позивач звернувся до міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою стосовно надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером № 2310100000:02:021:0027.
Листом від 6 серпня 2018 року № 2507/207-18 міськрайонне управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача про необхідність подати повторно заяву про надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку після усунення технічних недоліків програмного забезпечення, про що буде оголошено додатково.
Після повторного звернення позивача міськрайонне управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області видало витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3180/207-18 від 21 грудня 2018 року, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, складає 33457599,98 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сплата позивачем земельного податку здійснювалась на рівні не нижчому, ніж базова нормативна грошова оцінка землі, встановлена рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" із застосуванням індексів інфляції. Однак, відповідач здійснив розрахунок річної суми земельного податку за 2016, 2017 та 2018 року на підставі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3180/207-18 від 21 грудня 2018 року. Суди дійшли висновку, що оскільки зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач, компетентним органом (територіальним органом Держгеокадастру) внесено у грудні 2018 року, то застосування цієї суми до правовідносин 2016, 2017, 2018 року є протиправним, а у позивача виник обов`язок зі сплати земельного податку у новому розмірі виключно з дати отримання нового витягу.
Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи ГУ ДПС, що позивач, будучи обізнаним про наявність рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким з 1 січня 2016 року затверджено нову базову вартість одного квадратного метру земель міста станом на 1 січня 2013 року, не виконав обов`язок з отримання витягу про нормативну грошову оцінку землі та при здійсненні розрахунку розміру земельного податку такі зміни не врахував. Суд зазначив, що позивач звертався до територіального органу Держгеокадастру з питання надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проте, компетентний орган з причини збою в роботі програмного забезпечення відповідний витяг не видав. Тобто, платник земельного податку виконав обов`язок, покладений на нього законодавством, а з незалежних від такого платника причин він не отримав витяг. Отримавши витяг у грудні 2018 року, позивач 3 січня 2019 року подав контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку) за грудень 2018 року, тобто виконав обов`язок, встановлений законодавством з питань оподаткування.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позиція ГУ ДПС, викладена у касаційній скарзі та в уточненнях, поданих на виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, полягає в тому, що суди попередніх інстанцій поставили у залежність нарахування земельного податку від отримання Витягу про нормативну грошову оцінку землі, тоді як відповідно до приписів статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка землі, а не інформація зазначена у Витязі. На переконання ГУ ДПС, з моменту оприлюднення рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" позивач зобов`язаний був сплачувати земельний податок відповідно до цього рішення. Як зазначає ГУ ДПС, суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі №440/3063/19 від 18 червня 2020 року у справі №804/1737/17, від 18 грудня 2019 року у справі №804/937/16, відповідно до яких, якщо нормативна грошова оцінка проведена у 2013 році, а введена в дію у 2016 році, необхідно застосовувати поточний розмір нормативної грошової оцінки (тобто введений в дію у 2016 році) та кумулятивно проіндексувати його на коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки (2013 рік). У цих рішеннях Верховного Суду також ставиться в обов`язок платнику податків з моменту введення в дію нової нормативної грошової оцінки застосовувати саме її.
Верховний Суд ухвалою від 9 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження з поданою ГУ ДПС скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів відповідача про застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах
ПрАТ "ЗАТП 12329" подало відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційне провадження закрити. Зазначає, що саме Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, наданий за заявою землекористувача, є підставою для зміни бази оподаткування (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України). Тому, обов`язок зі сплати земельного податку у новому розмірі виник з дати отримання такого витягу, тобто з 18 грудня 2018 року. Також, на переконання позивача, відповідач не довів наявність підстав для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справах №440/3063/19, №804/1737/17, №804/937/16.
ГУ ДПС подало заперечення на відзив позивача, в якому зазначає, що за змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України платник податків зобов`язаний був отримати довідку (витяг) про нормативну грошову оцінку землі, однак, звернення за отриманням відповідного витягу відбулося у серпні 2018 року, тобто через 2,5 роки після введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі. Неотримання позивачем Витягу не позбавляло його права користування земельною ділянкою та, як наслідок, не звільняє від обов`язку сплачувати земельний податок у розмірі, передбаченому законодавством.
Також ГУ ДПС заявило клопотання про заміну Головного управління ДПС у Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи органом, який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі наявні підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС та здійснення заміни сторони у справі в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, шляхом заміни Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44118663), для якого усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу і заперечень на нього, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
У цій справі спір виник внаслідок того, що позивач нараховував і сплачував земельний податок відповідно до даних Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1057/05/02 від 25 грудня 2013 року в той час, як з 1 січня 2016 року рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Особливості обчислення і сплати земельного податку за земельні ділянки, як однієї з форм плати за землю, визначають статті 269 - 287 ПК України.
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно зі статтею 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користув