УХВАЛА
11 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/401/21
Провадження № 11-462заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, як правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора, як правонаступника КДКП про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність КДКП щодо непроведення конкурсу на зайняття вакантних посад місцевої прокуратури для осіб, які рішенням КДКП від 4 квітня 2018 року № 41 дк-18 зараховані до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів у межах конкурсу, оголошеного рішенням КДКП від 26 липня 2017 року № 1дк-17;
- визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора щодо незатвердження з 19 вересня 2019 року по 1 вересня 2021 року порядку заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органі прокуратури (у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відрядженням для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо), який затверджується Генеральним прокурором;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо непроведення з 19 вересня 2019 року по 1 вересня 2021 року конкурсу на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органі прокуратури для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо непроведення конкурсу на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органі прокуратури з 1 вересня 2021 року по теперішній час для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур;
- зобов`язати Офіс Генерального прокурора в особі його керівника провести конкурс на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур та призначити ОСОБА_1 на вакантну посаду прокурора Дніпровської окружної прокурори міста Києва;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 заробітну плату прокурора окружної прокуратури з 19 вересня 2019 року до моменту фактичного призначення на посаді прокурора окружної прокуратури.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 жовтня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 передав за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
ОСОБА_1 не погодився із таким судовим рішенням і 5 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено вимоги до апеляційної скарги. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою згаданої статті Закону України "Про судовий збір" передбачено, щосудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З огляду на наведені вище норми законодавства, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн.
ОСОБА_1 до апеляційної скарги документа про сплату судового збору не додав, натомість, посилаючись на скрутне матеріальне становище, заявив клопотання про звільнення від його сплати на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану, ОСОБА_1 не надав суду відповідні докази за попередній календарний рік (довідка з місця роботи чи пенсійного органу, довідка з органу ДФС про відсутність інших доходів), які б давали можливість визначити й визнати майновий стан скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору.
Враховуючи те, що скаржник доказів неможливості сплати судового збору суду не надав, підстав для задоволення клопотання про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги немає.
На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього КАС.
Положеннями статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ураховуючи наведене, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга на підставі частини першої статті 169 КАС підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків, на які вказано в цій ухвалі.
На усунення недоліків скарги ОСОБА_1 необхідно надати суду докази сплати судового зборуу розмірі 2270 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102,"Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу - реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, судовий збір за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАС).
Керуючись статтями 169, 296-298 КАС, суддя Великої Палати Верховного Суду