Постанова
Іменем України
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 288/1891/19
провадження № 51-1698км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Яновської О.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060270000281, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від
21 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона
у не встановлені слідством час та дату, в листопаді 2018 року з будинку
АДРЕСА_1, у якому вона проживала на підставі усної домовленості з ОСОБА_2, що належить останній, шляхом демонтажу таємно викрала непрацюючу металеву систему опалення загальною вагою 353 кг, вартістю 3,40 грн за 1 кг чорного металу, на загальну суму 1200,20 грн.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 03 березня 2021 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та неправильне застосування норм процесуального права, а кримінальне провадження закрити. Вважає, що в неї з потерпілою ОСОБА_2 були цивільно-правові відносини, оскільки вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 арендували в неї будинок
і ремонт робили з дозволу останньої. Засуджена стверджує, що після демонтажу системи опалення вона планувала продовжити робити ремонт і встановити нову систему опалення. Вважає, що в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, а тому просить судові рішення щодо неї скасувати, а провадження закрити.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Кузнецов С.М. заперечував щодо задоволення касаційної скарги засудженої.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який її засуджено, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив, правильно оцінив.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 винаймала в неї будинок. Від сусідки ОСОБА_4 вона дізналась, що
в будинку щось пиляли та стукали. Потрапивши до житлового приміщення, вона виявила, що там відсутні всі меблі, система газового опалення вирізана, розетки вирвані, розкиданий одяг, у будинку був безлад. Вона не надавала дозвіл ОСОБА_1 на демонтаж газового опалення, тобто на вирізку труб, батарей, котла. Також вона не надавала дозволу на ремонт будинку;
- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що він працює завідуючим приймального пункту металобрухту, йому зателефонував ОСОБА_3
і запитав, чи можна здати металобрухт. Через деякий час ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на автомобілі привезли металобрухт, а саме систему опалення (труби, чавунні батареї, котел);
- показаннями свідка ОСОБА_4, із яких убачається, що вона чула
в будинку, який належить ОСОБА_2, звуки роботи "болгарки"
і бачила, як грузився металобрухт на автомобіль з будинку потерпілої.
Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними й підтверджуються матеріалами кримінального провадження, що були досліджені судом першої інстанції. Зокрема, даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується)ОСОБА_2 від 05 листопада 2019 року; даними протоколу огляду місця події від 05 листопада 2019 року.
Доводи у скарзі ОСОБА_1 про те, що ремонт у будинку вона робила
з дозволу ОСОБА_2, а отже, між ними склалися цивільно-правові відносини, спростовуються показаннями потерпілої про відсутність її згоди на проведення ремонтних робіт у будинку та демонтаж системи опалення.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності між нею та потерпілою таких відносин ОСОБА_1 судам першої та апеляційної інстанцій не надавала.
На доводи засудженої про те, що судами попередніх інстанцій не було перевірено її посилання щодо необхідності огляду будинку для підтвердження її показань про те, що вони здійснювали в ньому ремонт, слід зазначити таке.
З матеріалів провадження видно, що місце події, а саме житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1,
у присутності понятих було оглянуто слідчим, про що складено протокол від
05 листопада 2019 року з ілюстративною таблицею. Під час огляду виявлено відсутність системи газового опалення (т. 1, а.к.п. 190-195).
17 грудня 2019 року із засудженою ОСОБА_1 в цьому будинку було проведено слідчий експеримент, під час якого вона показала на місці, де були розміщені демонтовані труби, батареї, котел, а також показала місце на подвірʼї, куди було складено демонтоване обладнання. Будь-яких зауважень щодо наявності даних про проведення нею ремонтних робіт вона не робила
(т. 1, а.к.п. 217-226).
Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, повністю доведено і її дії кваліфіковано правильно.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК та в касаційній скарзі не оспорюється.
При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК ретельно перевірив доводи, викладені
в апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_1, і дав на них мотивовані відповіді.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадженні колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог засудженої ОСОБА_1 немає.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд