Постанова
Іменем України
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 447/2455/20
провадження № 51-4497 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Щепоткіної В. В., Кишакевича Л. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140360000261, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Волгодонська Ростовської області Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1 ), раніше судимого: 1) вироком Сколівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2010 року за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання, на підставі ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна;
2) вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 310 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 11 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 25 липня 2020 року близько 01 год, повторно, проник до підвального приміщення, що по АДРЕСА_2, зірвавши навісний замок, та таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, заподіявши йому матеріальної шкоди на загальну суму 465 грн.
Крім того, ОСОБА_1, цього ж дня, близько 03 год повторно, проник до підвального приміщення, що по АДРЕСА_2, зірвавши навісний замок, та таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3, заподіявши йому матеріальної шкоди на загальну суму 1840 грн.
Крім того, ОСОБА_1, 29 липня 2020 року, близько 15 год, повторно, перебуваючи поблизу будинку № 17а по вул. Сагайдачного в м. Новий Розділ Львівської області, таємно, викрав майно потерпілого ОСОБА_4, заподіявши йому матеріальної шкоди на загальну суму 4590 грн.
Крім того, ОСОБА_1, в середині травня 2020 року, за місцем свого проживання, незаконно посіяв у 8 горщиках декілька зерен конопель, з метою доведення їх до стадії дозрівання та подальшого використання для власних потреб, тобто придатності для виготовлення наркотичних засобів, в порушення вимог Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і зловживанню ними", реалізуючи свій злочинний намір, умисно та незаконно здійснював догляд за вказаними рослинами шляхом їх систематичного прополювання та поливання.
В подальшому, 30 липня 2020 року, під час проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками поліції у 8 горщиках було виявлено та вилучено 16 рослин конопель.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, прокурор не погоджується зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги про це та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни. Стверджує, що з огляду на наявні в справі дані про особу ОСОБА_1, який в минулому неодноразово засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів, застосування положень ст. 75 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.