ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/12558/19
адміністративне провадження № К/9901/21076/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.
за участю:
представника позивача - Шевчук А.В.,
представника відповідача - Борозна М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020 (суддя - В.І. Келеберда) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 (колегія судів: І.О. Лічевецький, В.П. Мельничук, О.М. Оксененко) у справі №640/12558/19 за позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021705 від 22.03.2019, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 18999840 грн. за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу на таке відчуження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ініціатором відчуження був орган управління ДП "Інформ-Ресурси", а організатором - Фонд державного майна України. Позивач стверджував про відсутність будь-якої інформації щодо наявності існування податкової застави, а продаж майна відбувався у відповідності до чинного законодавства України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 у задоволені позову відмовлено.
За висновками судів, контролюючим органом правильно застосовано штрафні санкції, оскільки під час перевірки встановлено реалізацію майна, що перебувало у податковій заставі, без згоди контролюючого органу. Факт перебування майна у податковій заставі, в тому числі, наявності в такого платника податкового боргу, що став підставою для такої податкової застави підтверджено належними доказами.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Вказується на те, що дозвіл на відчуження майна, описаного в податкову заставу, отримав у податкового органу, в якому зазначалось про можливість заміни предмета податкової застави, чим надано згоду на відчуження майна, що було описано в податкову заставу. В частині допущеного судом апеляційної інстанції порушення процесуального Закону, посилається на те, що суд апеляційної інстанції незаконно відмовив в задоволені клопотання про участь в судовому засіданні з підстав, що справа є незначної складності, та розглянув справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду відповідач просив її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами було установлено, що у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також несплатою визначених податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань у ДП "Інформ-Ресурси" утворився податковий борг.
За таких обставин відповідачем винесено податкову вимогу № 6303-17 від 24.04.2017 про необхідність сплати 6 333 955 грн. 18 коп.
19.10.2017 податковим керуючим проведено опис майна ДП "Інформ-Ресурси" та складено акт опису майна у податкову заставу № 1/26-15-17-02-17.
Згідно цьому акту у податкову заставу описано будівлі, споруди та приміщення, що розташовані за адресою: вул. Військовий проїзд, 8 м. Києв.
23.10.2017 відомості про перебування описаного майна у податковій заставі внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.08.2018 назване нерухоме майно було реалізоване позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Персевбуд".
22.03.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021705, яким ДП "Інформ-Ресурси" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 18999840 грн. за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу на таке відчуження.
Не погоджуючись з вказаним рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом, у задоволенні якого судами попередніх інстанцій було відмовлено.
Разом з тим, Верховний Суд вважає зауважити, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що у відповідності до приписів пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з таких підстав.
Приписами пункту 3 частини третьої ст. 353 КАС України передбачено, що обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд є розгляд справ адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 відкрито провадження по справі, судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого судового засідання призначено на 05.09.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з клопотанням про розгляд справи за участю апелянта. (а.с.20 т. 3)
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.06.2020 було відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення суду першої інстанції. Водночас, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання апелянта про участь у судовому засіданні, призначивши справу для розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказах, зазначивши, що судом першої інстанції здійснено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, оскільки справа є незначної складності.
Колегія суддів доходить висновку, що встановлюючи процедуру та порядок розгляду справи, суд апеляційної інстанції помилково керувався приписами пункту третього частини 1 ст.311 КАС України, згідно із якою передбачено право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Як вже зазначалось, суд першої інстанції здійснював розгляд даної справи одноособово за правилами загального позовного провадження, про що зазначено також в рішенні суду першої інстанції, а не в порядку спрощеного провадження, а отже призначення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження без виклику сторін є помилковим.
Як наслідок, судом апеляційної інстанції справу розглянуто у відсутності позивача (апелянта), не повідомленого взагалі належним чином про дату, час і місце судового засідання, і доводи касаційної скарги ґрунтуються на цій підставі.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, Верховний Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке в силу імперативного припису статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування рішення, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Здійснюючи новий розгляд справи, суду апеляційної інстанції важливо також звернути увагу на відсутність в матеріалах справи акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,