ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/8593/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі - ТОВ "Алтаюр") - Гука Т. І., Власюка В. В.,
відповідача - Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) - Смірнової А. В., Дробчак Н. В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Алтаюр"
на рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2020 (суддя Чебикіна С. О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 [колегія суддів: Мартюк А. І. (головуючий), судді Зубець Л. П., Алданова С. О.]
зі справи № 910/8593/20
за позовом ТОВ "Алтаюр"
до НАЗК,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,
про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення 1 000 000,00 грн. моральної шкоди.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Алтаюр" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до НАЗК, в якому просило суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 21.07.2020):
- визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену НАЗК 21.05.2020 о 13:24 у мережі "Інтернет" на офіційній сторінці в соціальній мережі "Facebook" та на офіційному вебсайті НАЗК під спільним заголовком: "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання понад 9 млн грн". Зокрема, йдеться про такі повідомлення: "Алтаюр" зі свого боку не погодився на перегляд умов оренди"; "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн"; "Завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій"; "…вартість якого (прим. обладнання компанії ТОВ "Алтаюр") складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн"; "За результатами внутрішнього аудиту було виявлено ознаки неправомірної вигоди в розмірі 9,4 млн грн"; "…оскільки запропоновані компанією (прим. компанією ТОВ "Алтаюр") умови не відповідали погодженим під час проведення переговорної процедури. "Алтаюр" зі свого боку не погодилася на перегляд умов оренди"; "За результатами їх (матеріалів внутрішнього аудиту НАЗК) розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (частина друга статті 364 Кримінального Кодексу)"; "Вартість обладнання, яке передається в оренду: 2020 рік (договір було повернено компанії "Алтаюр" як такий, умови якого не відповідають погодженим під час проведення переговорної процедури закупівлі) - 2 659 308,17 грн (станом на 01.01.2020), 2019 рік - 3 204 585,90 грн (станом на 01.01.2019), 2018 рік - 2 686 855,47 грн (станом на 01.01.2018), 2017 рік - 3 051 203,93 грн (станом на 01.01.2017)";
- визнати недостовірною інформацію, поширену головою НАЗК ОСОБА_1., який під час онлайн-брифінгу 01.06.2020 о 12:30 у соціальній мережі "Facebook" у відповідь на питання ОСОБА_2 ("Українські новини") та ОСОБА_3 ("єПраво"): "Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?", - стверджував, що: "… платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн", та "…тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн";
- зобов`язати НАЗК спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному вебсайті НАЗК та на офіційній сторінці НАЗК у соціальній мережі "Facebook", де була поширена ця інформація, оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість і неповність та оприлюднивши резолютивну частину ухваленого у справі судового рішення;
- стягнути з НАЗК шкоду, завдану діловій репутації ТОВ "Алтаюр", у розмірі 1 000 000 грн.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що поширена відповідачем та його керівником інформація безпосередньо стосується позивача, є недостовірною з огляду на неповність та перекрученість і, як наслідок, такою, що порушує особисті немайнові права позивача, завдаючи шкоди його діловій репутації.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. За висновками судів попередніх інстанцій, позивач не довів, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію чи порушує інші його особисті немайнові права, відповідно, не довів сукупності обставин, які становлять склад правопорушення, передбаченого статтею 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, позивач не зазначив, у чому полягає завдана йому шкода, та не надав жодних доказів заподіяння такої шкоди.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Алтаюр", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Порушуючи вимоги статей 13, 74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам справи та не дослідили зібраних у справі доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги, обмежившись лише формальними посиланнями на їх недоведеність позивачем. Фактично суди проігнорували всі доводи та надані на їх підтвердження докази недостовірності поширеної відповідачем та його керівником стосовно позивача інформації, а також порушення у зв`язку з цим особистих немайнових прав позивача, заподіяння шкоди його діловій репутації.
4.2. У прийнятті оскаржуваних судових рішень суди не врахували висновку щодо застосування норм статті 277 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 зі справи № 522/14156/14-ц про те, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією і саме на відповідача у такій категорії спорів покладено обов`язок довести її достовірність. Позивач має право, а не обов`язок, подати докази недостовірності поширеної інформації та повинен довести тільки факт її поширення відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача.
4.3. Як на підстави для касаційного оскарження прийнятих зі справи судових рішень скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 287 та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
5. Доводи позивача
5.1. НАЗК подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувані судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
5.2. Від третьої особи відзив на касаційну скаргу не надходив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. 21.05.2020 на офіційній сторінці НАЗК у соціальній мережі "Facebook" та на офіційному вебсайті НАЗК у розділі "Новини" опубліковано інформаційну статтю під назвою "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн.", в якій зазначено: "Завдяки внутрішньому розслідуванню Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій. Так, протягом трьох років НАЗК орендувало обладнання в компанії "Алтаюр", вартість якого складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн. За оренду НАЗК сплатило підприємству 11,5 млн грн. За результатами внутрішнього аудиту було виявлено ознаки неправомірної вигоди в розмірі 9,4 млн грн. У січні 2020 року між "Алтаюр" та НАЗК розпочалися переговори щодо повторного укладання договору на оренду того ж самого обладнання. "Алтаюр" запропонувала встановити вартість оренди на 2020 рік у розмірі 5,1 млн грн. При цьому балансова вартість обладнання на поточний рік була визначена у розмірі 2,66 млн грн. Нове керівництво НАЗК відмінило відповідну закупівлю, оскільки запропоновані компанією умови не відповідали погодженим під час проведення переговорної процедури. "Алтаюр" зі свого боку не погодилася на перегляд умов оренди. Після цього НАЗК був проведений внутрішній аудит. Матеріали аудиту були передані Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). За результатами їх розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (частина друга статті 364 Кримінального кодексу України). За зверненням детектива НАБУ Вищий антикорупційний суд (ВАКС) наклав арешт на обладнання як на речовий доказ. Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін. Зі слів адвоката компанії "Алтаюр", він подав заяву до Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо дій НАЗК, на підставі якої було відкрито провадження. НАЗК висловлює свою готовність співпрацювати зі слідством та надавати ДБР інформацію, необхідну для швидкого прийняття об`єктивного рішення. Реєстр декларацій продовжує працювати у звичайному режимі. Ознайомитися з детальною інформацією щодо цін та балансової вартості обладнання можливо нижче: 2 659 308,17 грн. (станом на 01.01.2020), 2019 рік - 3 204 585,90 грн. (станом на 01.01.2019), 2018 рік - 2 686 855,47 грн. (станом на 01.01.2018), 2017 рік - 3 051 203,93 грн. (станом на 01.01.2017)".
6.2. 01.06.2020 о 12:30 у соціальній мережі "Facebook" під час онлайн-брифінгу під назвою "Компанія декларування - 2020: результати та наступні кроки" голова НАЗК ОСОБА_1 у відповідь на питання ОСОБА_2 ("Українські новини") та ОСОБА_3 ("єПраво"): "Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?" зазначив, що: "… платники податків сплатили 11 млн грн. за обладнання, яке коштує 3 млн грн.", та "…тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн., власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн" (відеозапис міститься в матеріалах справи).
6.3. Факт поширення цієї інформації учасниками справи не заперечується.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
7. Законодавство України
7.1. Конституція України:
частина четверта статті 32:
- кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
7.2. ЦК України:
частина перша, пункт 9 частини другої статті 16:
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;
- способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
частина перша, пункт 3 частини другої та частини третя, четверта статті 23:
- особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав;
- моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи;
- розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, зокрема, залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості;
- моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування;
частина перша статті 91:
- юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині;
частина перша статті 94:
- юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати;
частини друга, третя статті 200:
- суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями;
- порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом;
частина перша статті 201:
- особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством;
частини перша, шоста та сьома статті 277:
- фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації;
- спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила;
- спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
7.3. ГПК України:
частина перша статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
частини перша, п`ята статті 236:
- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 2 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд;
пункт 1 частини третьої стаття 310:
- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.