ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13481/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Відповідача (представник ГУ Національної поліції Київської області) - Роменська Є.П. (витяг ЄДР); Прокурора Офісу Генерального прокурора - Гудков Д.В. (посв. № 056662 від 09.07.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Про"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Про"
до Головного управління Національної поліції Київської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
Прокуратура Київської області
Державна казначейська служба України
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродальянс МК"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінеус"
про стягнення 7 384 027,48 грн шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. У вересні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Про" (Далі- позивач, ТОВ "Пріоритет Про") звернулось до суду з позовом до Головного управління Національної поліції Київської області про стягнення завданої неправомірними діями органу досудового розслідування шкоди, а саме: реальних збитків, що завдані внаслідок бездіяльності щодо повернення майна, яке було вилучене 19.07.2018 року, внаслідок проведення обшуку за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул. Дерев`янка, 18-А у розмірі 1 317 365, 93 грн; упущеної вигоди у розмірі 329 341, 48 грн (ринкова націнка 25%, з якою ТОВ "Пріоритет Про" могло продати зниклу продукцію); упущеної вигоди у розмірі 5 737 319 62 грн (розмір потенційного доходу підприємства за період вимушеної зупинки його роботи).
1.1. Позов обґрунтований наявністю підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих його неправомірними діями, зокрема, реальних збитків та упущеної вигоди, внаслідок неповернення вилученої 19.07.2018 під час обшуку у приміщенні за адресою: м. Умань, вул. Дерев`янка, 18-А виготовленої підприємством продукції загальною вартістю 1 621 660, 90 грн. після скасування ухвали суду про арешт цього майна Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 16.11.2018 у справі №357/7912/18.
2. Справа розглядалася з урахуванням прийнятої 04.11.2019 заяви про зміну підстав позову, в якій позивач стверджував, що поніс збитки внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо повернення вилученого майна.
3. Під час розгляду справи, судом першої інстанції ухвалою від 04.11.2019 залучено до участі у справі третіми особами -1, -2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Прокуратуру Київської області та Державну казначейську службу України; 25.11.2019 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродальянс МК" третьою особою-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, 20.01.2020 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінеус" третьою особою-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/13481/19, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Пріоритет Про".
4.1. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з необґрунтованості вимог позивача про відшкодування шкоди у вигляді реальних збитків у розмірі 1 317 365, 93 грн., що складається із вартості вилученої продукції, оскільки майно, яке належало позивачу та було вилучене відповідачем під час обшуку у кримінальному провадженні № 42018111030000101, повернуто ТОВ "Пріоритет Про" за актом передачі майна від 29.05.2019, який підписаний директором Яремчуком С.О. без будь-яких зауважень.
Доводи позивача про стягнення упущеної вигоди у розмірі 329 341,48 грн., що становить 25% націнки на продукцію, яку позивач планував у майбутньому реалізувати будь-яким можливим покупцям, не прийняті судом, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження реалізації товару у майбутньому саме у відповідній кількості.
Відмовлено також і у стягненні упущеної вигоди на загальну суму 5 737 319, 62 грн., через недоведеність розміру упущеної вигоди внаслідок можливої реалізації товару у заявлений період з 20.07.2018 по 31.07.2019.
4.2. Апеляційний господарський суд у своїй постанові вважаючи необґрунтованими доводи позивача, що йому завдано шкоди у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок неповернення відповідачем ізоляту соєвого білку SOYPRO 900 у кількості 8 000 кг, через те, що ізолят не належав ТОВ "Пріоритет Про", а перебував на зберіганні в останнього під час проведення обшуку та вилучення майна, погодився із відмовою суду першої інстанції у задоволенні вимог позивача про відшкодування шкоди у вигляді реальних збитків у розмірі 1 317 365, 93 грн, що складається із вартості вилученого товару, оскільки інша частина майна, яке належало позивачу та було вилучене відповідачем під час обшуку у кримінальному провадженні №42018111030000101, повернуто ТОВ "Пріоритет Про" за актом передачі майна від 29.05.2019, який підписаний директором Яремчуком С.О. без будь-яких зауважень.
Надані суду в копіях висновки експерта за результатами проведення судової експертизи харчових продуктів від 14.08.2019 № 17691/19-34/22222-22230/19-34 та від 07.05.2019 № 18461/18-34/13560-13562/19-34 свідчать про неможливість встановити які нормативно встановлені терміни зберігання, використання, придатності для продукції, зразки якої надані на дослідження (пакети вилучені під час обшуку з бірками), зокрема і через неможливість встановлення виду речовини та критеріїв її якості.
Крім того, суд другої інстанції встановив, що належних доказів, що на момент вилучення 19.07.2018 харчова продукція була якісною, а після її повернення 29.05.2019 утилізованою чи знищеною в установленому законом порядку суду надано не було ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані в апеляційному суді.
Суд другої інстанції погодився із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення упущеної вигоди в сумі 329 341,48 грн, що становить 25% націнки на продукцію, яку позивач планував у майбутньому реалізувати будь-яким можливим покупцям, з огляду на відсутність у справі належних доказів реальності отримання такого доходу позивачем; у періоді, за який позивачем розраховано недоотриманий прибуток виходячи з розрахунку планових доходів згідно методу ковзної середньої в розрізі товарів, могли бути наявними інші обставини, які унеможливлювали реалізацію товару за відповідною ціною.
Аналогічно, на переконання апеляційного господарського суду, не доведено та не обґрунтовано розміру упущеної вигоди внаслідок можливої реалізації товару у період з 20.07.2018 по 31.07.2019 на загальну суму 5 737 319,62 грн, оскільки вимоги ґрунтуються на припущеннях, що позивач теоретично зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, що не дає підстав вважати обґрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Про" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у цій справі, просить їх скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначив, що підставою для звернення до суду касаційної інстанції є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Головним управлінням Національної поліції у Київській області та Київською обласною прокуратурою подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи
№ 910/13481/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.08.2021.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/13481/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Про" на 27 жовтня 2021 року о 12:45 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
10. На електронну адресу Верховного Суду представником позивача 26.10.2021 надіслано два клопотання про відкладення розгляду справи, однак документи не містять кваліфікованого електронного підпису.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.
12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
14. Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
15. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
16. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
17. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
18. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
19. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
20. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
21. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
22. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
23. Дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції Київської області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).
24. Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
25. За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
26. Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України.
27. Порядком № 1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України" затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 (Далі - Порядок) визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
28. Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.
29. Відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
30. За статтею 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.
31. Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.
32. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
33. Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
34. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
35. Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
36. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
37. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
38. При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
39. Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
40. Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
41. Таким органом у цій справі є Головне управління Національної поліції Київської області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.
42. Під час розгляду справи судами, зокрема, встановлено:
42.1. 19.07.2018 слідчими СВ Білоцерківського ВП ГУ ПП у Київській області проведено обшук нежитлових приміщень по вулиці Дерев`янка, 18-А, в м. Умань, Черкаської області, в ході якого виявлено та вилучено документи, предмети та речі.
42.2. Крім того, 19.07.2018 за актом приймання-передачі предметів на зберігання (під охорону) старший слідчий СВ Білоцерківського ВП ГУ ПП в Київській області капітан поліції Никорич В.М. передав, а директор ТОВ "Агропродальянс МК" Гордієнко Н.А. прийняв на зберігання (під охорону) предмети, в тому числі: паперові мішки в упакованому прошитому стані із сухою порошкоподібною речовиною в середині, до яких пришиті паперові маркувальні бірки з текстами у кількості 32 мішки; молоко знежирене - 69 мішків; крохмаль картопляний (Vimal) - 107 білих мішків; крохмаль кукурудзяний - 191 мішків; крохмаль картопляний - 199 жовтих мішків; ізолят соєвого протеїну - 370 мішків; соєве волокно - 88 мішків; мішки без етикеток - 55 мішків та половина мішка; яєчний порошок - 6 коробок; мішки коричневі без бірок - 51 мішок; какао (JB Cocoa) - 7 мішків; какао-порошок ТОВ "Пріоритет" - 47 мішків; суміш суха молоковмісна №15 - 18 мішків; мука у білих мішках - 3 мішки; крохмаль - 2 білих відкритих мішка; одна коробка з нитками; один опечатаний поліетиленовий пакет з використаними мішками для сипучих речовин; поліетиленова стрічка - 2 коробки; поліетиленові пакети - 2 коробки; пусті паперові мішки в кількості 750 штук.
42.3. 20.07.2018 старший слідчий Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції Никорич В.М. постановою про визнання документів, предметів та речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження № 42018111030000101, визнав речовими доказами документи та перераховані вище предмети та речі.
42.4. 20.07.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області постановлено ухвалу у справі №357/7912/18, якою накладено арешт на вилучене 19.07.2018 під час проведеного обшуку майно, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42018111030000101,
42.5. 19.11.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області постановлено ухвалу у справі № 357/7912/18, якою:
- задоволено скаргу ТОВ "Пріоритет Про" на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні, яка полягає у неповерненні майна, яке було тимчасово вилучене в ході проведення обшуку;
- визнано неправомірною бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №42018111030000101 від 10.04.2018;
- зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018111030000101 від 10.04.2018 негайно повернути майно, яке було тимчасово вилучене 19.07.2018 у ТОВ "Пріоритет Про" в ході проведення обшуку за адресою: вул. Дерев`янка, 18-А, в м. Умань, Черкаської області, його володільцю - ТОВ "Пріоритет Про".
42.6. 27.11.2018 між старшим слідчим Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Никоричем В.М. та ТОВ "Пріоритет Про" в особі Ковальського С.С., підписано акт повернення майна (в частині), із зауваженнями представника ТОВ "Пріоритет Про" про відсутність іншого майна, яке було вилучене 19.07.2018.
42.7. 14.05.2019 за актом приймання-передачі (повернення) майна, ТОВ "Агропродальянс МК" в особі директора Гордієнко Н.А., передало, а представники Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області слідчі СВ Білоцерківського ВП Никорич В.М., Бакуменко В.М. та Варенко Д.А. в межах кримінального провадження №42018111030000101 від 10.04.2018 прийняли наступне майно, яке передавалось на зберігання ТзОВ "Агропродальянс МК": паперові мішки в упакованому прошитому стані із сухою порошкоподібною речовиною всередині, до яких пришиті паперові маркувальні бірки з текстами у наступній кількості: 32 мішки з порошкоподібною речовиною (соєва клітковина); 69 мішків, відповідно до бірок молоко знежирене; 107 білих мішків, відповідно до бірки крохмаль картопляний (Vimal), та окремо пошкоджені мішки пошкодженого крохмалю картопляного ( Vimal ); 191 білий мішок, відповідно до бірки крохмаль кукурудзяний; 199 жовтих мішків, відповідно до бірки крохмаль картопляний; 88 мішків, відповідно до бірок соєве волокно; 55,5 мішків суміші без етикеток; 6 коробок, відповідно до бірок яєчний порошок; 51 коричневий мішок без бірок; 7 мішків, відповідно до бірок какао (JB Cocoa); 47 мішків, відповідно до бірок какао-порошок ТзОВ "Пріоритет Про"; 18 мішків, відповідно до бірок суміш суха молоковмісна №15; 3 білі мішки муки; 2 відкриті мішки з крохмалем; одна коробка з нитками; 2 коробки з поліетиленовою стрічкою; 2 мішки з новими поліетиленовими пакетами; 750 пустих (нових) паперових мішків; 131 мішок, відповідно до бірок сироватка молочна підсирна; 1 портативна швейна машина; 1 ваги електронні; 1 апарат змішувальний синього кольору без маркування; 1 пристрій для змішування сипучих продуктів без серійного номеру та виробника; 1 рохла (пристрій для транспортування вантажів); 1 компресор виробництва ООО "Техмаш" із назвою "Ресивер Р100, № 0167", 2014 року випуску.
42.8. 15.05.2019 між СВ Білоцерківського ВП ГУ НП (далі - поклажедавець) та ТОВ "Складсервіс Україна" (далі - зберігач) підписано акт передачі майна, за яким поклажедавець передав, а зберігач прийняв на строкове зберігання майно, а саме: паперові мішки в упакованому прошитому стані із сухою порошкоподібною речовиною в середині, до яких пришиті паперові маркувальні бірки з текстами у наступній кількості: 32 мішки з порошкоподібною речовиною (соєва клітковина); 69 мішків, відповідно до бірок молоко знежирене; 107 білих мішків, відповідно до бірки крохмаль картопляний (Vimal), та окремо пошкоджені мішки пошкодженого крохмалю картопляного ( Vimal ); 191 білий мішок, відповідно до бірки крохмаль кукурудзяний; 199 жовтих мішків, відповідно до бірки крохмаль картопляний; 88 мішків, відповідно до бірок соєве волокно; 55,5 мішків суміші без етикеток; 6 коробок, відповідно до бірок яєчний порошок; 51 коричневий мішок без бірок; 7 мішків, відповідно до бірок какао (JB Cocoa); 47 мішків, відповідно до бірок какао-порошок ТзОВ "Пріоритет Про"; 18 мішків, відповідно до бірок суміш суха молоковмісна №15; 3 білі мішки муки; 2 відкриті мішки з крохмалем; одна коробка з нитками; 2 коробки з поліетиленовою стрічкою; 2 мішки з новими поліетиленовими пакетами; 750 пустих (нових) паперових мішків; 131 мішок, відповідно до бірок сироватка молочна підсирна; 1 портативна швейна машина; 1 ваги електронні; 1 апарат змішувальний синього кольору без маркування; 1 пристрій для змішування сипучих продуктів без серійного номеру та виробника; 1 рохла (пристрій для транспортування вантажів); 1 компресор виробництва ООО "Техмаш" із назвою "Ресивер Р100, № 0167", 2014 року випуску.
42.9. 29.05.2019 за актом передачі майна, ТОВ "Складсервіс Україна" передало, а ТОВ "Пріоритет Про" в особі директора Яремчука С.О. прийняло майно, а саме: паперові мішки в упакованому прошитому стані із сухою порошкоподібною речовиною в середині, до яких пришиті паперові маркувальні бірки з текстами у наступній кількості: 32 мішки з порошкоподібною речовиною (соєва клітковина); 69 мішків, відповідно до бірок молоко знежирене; 107 білих мішків, відповідно до бірки крохмаль картопляний ( Vimal ), та окремо пошкоджені мішки пошкодженого крохмалю картопляного ( Vimal ); 191 білий мішок, відповідно до бірки крохмаль кукурудзяний; 199 жовтих мішків, відповідно до бірки крохмаль картопляний; 88 мішків, відповідно до бірок соєве волокно; 55,5 мішків суміші без етикеток; 6 коробок, відповідно до бірок яєчний порошок; 51 коричневий мішок без бірок; 7 мішків, відповідно до бірок какао (JB Cocoa); 47 мішків, відповідно до бірок какао-порошок ТзОВ "Пріоритет Про"; 18 мішків, відповідно до бірок суміш суха молоковмісна №15; 3 білі мішки муки; 2 відкриті мішки з крохмалем; одна коробка з нитками; 2 коробки з поліетиленовою стрічкою; 2 мішки з новими поліетиленовими пакетами; 750 пустих (нових) паперових мішків; 131 мішок, відповідно до бірок сироватка молочна підсирна; 1 портативна швейна машина; 1 ваги електронні; 1 апарат змішувальний синього кольору без маркування; 1 пристрій для змішування сипучих продуктів без серійного номеру та виробника; 1 рохла (пристрій для транспортування вантажів); 1 компресор виробництва ООО "Техмаш" із назвою "Ресивер Р100, № 0167", 2014 року випуску.
42.10. Судом першої інстанції встановлені обставини щодо повернення позивачу частини вилученого у нього 19.07.2018 майна згідно акту передачі майна від 29.05.2019, підписаного між ТОВ "Складсервіс України" та ТОВ "Пріоритет Про", за винятком ізоляту соєвого білку SOYPRO 900 у кількості 370 мішків.
42.11. Також, судом враховано визнання ТОВ "Агропродальянс МК" (третя особа-3) факту пошкодження під час зберігання 107 мішків крохмалю картопляного торгової марки Vimal, у зв`язку з чим зберігачем - ТОВ "Агропродсервіс МК" придбано 107 мішків крохмалю картопляного торгової марки Vimal за власний рахунок та передано представникам Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за актом приймання-передачі (повернення) майна від 14.05.2019 разом із пошкодженими мішками із вказаною речовиною.
42.12. На підтвердження придбання крохмалю картопляного торгової марки Vimal, ТОВ "Агропродальянс МК" надано суду накладну № 03/05-2 від 03.05.2019 на придбання крохмалю картопляного у кількості 2,7 т на загальну суму 81 000,00 грн.
42.13. В частині неповернення ізоляту соєвого білку SOYPRO 900 судом апеляційної інстанції враховано доводи представника ТОВ "Сінеус" щодо наявності помилки у судовому рішенні при зазначенні ваги товару, який був вилучений 19.07.2018, а саме, що 370 мішків ізоляту становить 7 400 кг (370 мішків по 20 кг кожен), тоді як 8 000 кг продукції це вся партія товару (400 мішків) передана на зберігання позивачу відповідно до наданих документів.
42.14. Станом на 19.07.2018 ізолят соєвий білку SOYPRO 900 у кількості 8 000 кг належав Фізичній особі-підприємцю Козак І.М. та відповідно до договору зберігання від 18.07.2018, укладеного між позивачем та ФОП Козак І.М., був переданий на зберігання позивачу згідно акту приймання-передачі майна на зберігання від 18.07.2018.
42.15. 13.05.2019 між ФОП Козак І.М. та ТОВ "Сінеус" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продає (передає у власність), а покупець приймає і оплачує на умовах цього договору товар: ізолят соєвого білку SOYPRO 900 в кількості 8 000 кг, країна виробництва Китай.
42.16. Також, 13.05.2019 між ФОП Козак І.М. та ТОВ "Сінеус" укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ФОП Козак І.М. відступило, а ТОВ "Сінеус" набуло права вимоги до ТОВ "Пріоритет Про" за договором зберігання від 18.07.2019 щодо повернення майна, переданого на зберігання, а саме: ізоляту соєвого білку SOYPRO 900.
42.17. До справи долучено акт приймання-передачі (повернення) майна від 13.05.2019, підписаний між ТОВ "Агропродальянс МК" в особі Гордієнко Н.А. та ТОВ "Сінеус", згідно якого зберігач передав, а власник отримав товар, а саме: ізолят соєвого протеїну (білку) SOYPRO 900 країна виробництва Китай, в кількості 7 400 кг (370 мішків).
43. Вважаючи необґрунтованими доводи позивача, що йому завдано шкоди у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди внаслідок неповернення відповідачем ізоляту соєвого білку SOYPRO 900 у кількості 8 000 кг, через те, що ізолят не належав ТОВ "Пріоритет Про", а перебував на зберіганні в останнього під час проведення обшуку та вилучення майна, суд відмовив у задоволенні вимог позивача про відшкодування шкоди у вигляді реальних збитків у розмірі 1 317 365, 93 грн, що складається із вартості вилученого товару, оскільки інша частина майна, яке належало позивачу та було вилучене відповідачем під час обшуку у кримінальному провадженні №42018111030000101, повернуто ТОВ "Пріоритет Про" за актом передачі майна від 29.05.2019, який підписаний директором Яремчуком С.О. без будь-яких зауважень.
44. Як встановлено судами, розмір прямих збитків в сумі 1 317 365, 93 грн визначений позивачем вартістю продукції, яка була вилучена у позивача 19.07.2018 та несвоєчасно повернута 29.05.2019 відповідно до наведених позивачем найменувань, в тому числі із вартістю ізоляту соєвого білку SOYPRO 900 у кількості 8 000 кг, який перебував на зберіганні позивача.
45. В частині неправомірності вимог про стягнення збитків 617 680 грн вартості ізоляту соєвого білку SOYPRO 900 у кількості 8 000 кг, суд першої інстанції посилався на обставини належності вказаного товару іншій особі (ТОВ "Сінеус"), що не спростовано позивачем та свідчить про безпідставність позовних вимог на вказану суму.
46. Окрім того, апеляційний господарський суд встановив, що у позивача під час обшуку було вилучено 370 мішків, однак це складає 7 400 кг (370 мішків х 20 кг (вага одного мішка)); тоді як на зберіганні у позивача перебувало 8 000 кг (400 мішків), право вимоги яких відступлено за договором від 13.05.2019, укладеним між ФОП Козак І.М. та ТОВ "Сінеус"; в межах справи № 910/6986/19 постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 визнано правомірними вимоги ТОВ "Сінеус" про стягнення з ТОВ "Пріорит Про" збитків в розмірі 46 326 грн за незбереження ізоляту соєвого білку (30 мішків по 20 кг кожен = 600 кг), а отже встановлено факт відповідальності за вказаний товар ТОВ "Пріорит Про", як зберігача за договором зберігання від 18.07.2018.
47. Крім того, апеляційний господарський суд встановив недоведеність належними доказами і вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 699 685, 93 грн (1 317 365, 93 грн. - 617 680 грн.), що обґрунтовуються поверненням йому товару, який був непридатний до споживання внаслідок закінчення термінів зберігання.
48. До складу прямих збитків, позивач включив вартість крохмалю картопляного (постачальник ПП "Вимал") 7 000 кг на суму 174 972 грн, не надавши в цій частині доказів вилучення його в такій кількості, та жодним чином не врахувавши підтверджені обставини повернення позивачу крохмалю картопляного торгової марки Vimal, ТОВ "Агропродальянс МК" придбаного за накладною № 03/05-2 від 03.05.2019 по кількості 2 700 кг на загальну суму 81 000,00 грн.
49. Судами встановлено, що належних доказів, що придбаний 03.05.2019 крохмаль картопляний торгової марки Vimal вже був із закінченим терміном придатності станом на 29.05.2019, суду надано не було.
50. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено безпідставність включення позивачем до складу збитків вартості мішків паперових в кількості 2 000 штук (13 800 грн.), оскільки вилучено 19.07.2018 та повернуто позивачу було - 750 пустих (нових) паперових мішків; окрім того, позивачем взагалі необґрунтовано закінчення терміну зберігання мішків паперових, та поліетиленових пакетів (7 800 грн.), відповідно в цій частині вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 21 600 грн (13 800 грн. + 7 800 грн) не підлягають задоволенню з огляду на повернення позивачу вказаного товару, що не свідчить про понесення збитків внаслідок його вилучення.
51. Згідно ч.2 ст. 6 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" власник продукції зобов`язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому цим Законом.
52. У ст. 18 Закону визначено, що загальні вимоги щодо порядку, умов та правил переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
53. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2001 № 50 затверджені загальні вимоги до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції.
54. Відповідно до п. 7 Загальних вимог (постановою КМУ від 24.01.2001 № 50) способи утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної харчової продукції, продовольчої сировини і супутніх матеріалів визначаються за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою МОЗ та службою ветеринарної медицини Мінагрополітики.
55. Статтею 19 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" встановлені вимоги до підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, за якими: підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, зобов`язані: вести облік надходження, а також переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу продукції.
56. Слід звернути увагу, що апеляційним господарським судом встановлено, що надані суду в копіях висновки експерта за результатами проведення судової експертизи харчових продуктів від 14.08.2019 № 17691/19-34/22222-22230/19-34 та від 07.05.2019 № 18461/18-34/13560-13562/19-34 свідчать про неможливість встановити які нормативно встановлені терміни зберігання, використання, придатності для продукції, зразки якої надані на дослідження (пакети вилучені під час обшуку з бірками), зокрема і через неможливість встановлення виду речовини та критеріїв її якості.
57. Крім того, позивачем не надано суду доказів, що продукція підлягала обов`язковому знищенню та була ним знищена, не надано доказів звернення до органів Держпродспоживслужби за погодженням порядку знищення протермінованого товару і погодження порядку такого знищення; не надано доказів, укладення договору із спеціалізованим підприємством, сплати за послуги ліцензованому підприємству тощо
58. Отже, належних доказів, що на момент вилучення 19.07.2018 харчова продукція була якісною, а після її повернення 29.05.2019 утилізованою чи знищеною в установленому законом порядку судам попередніх інстанцій не надано, що спростовує доводи касаційної скарги стосовно не надання доказам позивача належної оцінки під час провадження у судах першої і апеляційної інстанцій та підтверджує висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для відшкодування заявленого позивачем до стягнення розміру збитків через недоведеність належними доказами факту їх понесення.
59. За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд в силу приписів частини першої статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлені судом фактичні обставини викладаються в судовому рішенні з посиланням на докази, на підставі яких їх встановлено.
60. Враховуючи викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що визначений законом обов`язок повернути майно виконаний державою Україна, в зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.
61. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення упущеної вигоди в сумі 329 341,48 грн, що становить 25% націнки на продукцію, яку позивач планував у майбутньому реалізувати будь-яким можливим покупцям, є правильним, з огляду на відсутність у справі належних доказів реальності отримання такого доходу позивачем; у періоді, за який позивачем розраховано недоотриманий прибуток виходячи з розрахунку планових доходів згідно методу ковзної середньої в розрізі товарів, могли бути наявними інші обставини, які унеможливлювали реалізацію товару за відповідною ціною.
62. Аналогічно не доведено та не обґрунтовано розміру упущеної вигоди внаслідок можливої реалізації товару у період з 20.07.2018 по 31.07.2019 на загальну суму 5 737 319,62 грн, оскільки вимоги ґрунтуються на припущеннях, що позивач теоретично зміг би отримати у відповідному періоді прибуток, що не дає підстав вважати обґрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди.
63. Щодо доводів Скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків, що викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, колегія суддів зазначає таке.
64. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
65. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
66. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.
67. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
68. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
69. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначеній скаржником постанові Великої палати Верховного Суду, оскільки встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначеній справі і у справі, яка переглядається, є різними; у зазначеній скаржником справі суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у порівнянні зі справою, що розглядається у цьому провадженні.
70. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
71. З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених судових рішень попередніх інстанцій, доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, та, по суті, зводяться до незгоди з наданою оцінкою наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності додаткової перевірки доказів, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами при розгляді цієї справі.