ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа №1.380.2019.002180
адміністративне провадження № К/9901/19598/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.002180
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, Ходорівська міська рада Львівської області (далі - Ходорівська міськрада), про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Большакової О.О., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 23.04.2019 ДАБІ України звернулась до суду з позовом, у якому просила ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_3 за власний рахунок знести самовільно збудований об`єкт (господарську будівлю) за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ДАБІ України зазначила, що позаплановою перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 було виявлено, що вона здійснила будівництво господарської будівлі (влаштовано бетонний стрічковий фундамент, вимуровано стіни з блоків, влаштовано дах з дерев`яних конструкцій покритий шифером), без отримання проектної документації (будівельного паспорта) та права на виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок виконання будівельних), чим порушено вимоги статті 27, пункту 1 частини першої статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) та частини першої статті 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV). За результатами перевірки було складено припис від 10.10.2018 № 752/18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який виконано не було. У зв`язку з відмовою відповідача добровільно усунути порушення містобудівного законодавства є підстави для зобов`язання відповідача знести самовільно збудовану господарську споруду у судовому порядку.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.01.2020 задовольнив позовні вимоги.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.07.2020 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 04.08.2020 ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 18.08.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи.
6. 04.09.2020 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, судове рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається суди встановили, що у період із 01.10.2018 по 10.10.2018 посадовою особою Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області (далі - Департамент ДАБІ) на підставі звернення ОСОБА_2 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті будівництва на АДРЕСА_1 .
У ході проведеної перевірки виявлено, що відповідачка на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка належала її чоловіку, який помер, здійснила будівництво господарської будівлі (влаштовано бетонний стрічковий фундамент, вимуровано стіни з блоків, влаштовано дах з дерев`яних конструкцій покритий шифером), без проектної документації (будівельного паспорта) та права на виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок виконання будівельних), чим порушено вимоги статті 27, пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI та частини першої статті 9 Закону № 687-XIV.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 10.10.2018 №752/18, протокол про адміністративне правопорушення від 10.10.2018 №752/18.
Також посадовою особою Департаменту ДАБІ винесено припис від 10.10.2018 №752/18 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою до ОСОБА_1 усунути виявлені порушення в 30-ти денний термін.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із договором купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки від 14.02.2003, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на земельній ділянці, яка була передана у власність ОСОБА_4, крім житлового будинку також знаходився сарай під літерою "Д".
Згідно із технічним паспортом на житловий будинок від 01.04.2003, інвентарний номер 814кв50, реєстраційний номер 301, у будинковолодінні по АДРЕСА_2 наявний сарай під літерою "Д" (вказано під номером 12). Площа сараю становить 17,8 кв. м, в описі конструкційних елементів вказано, що він стоїть на бетонній основі (фундаметі), стіни зроблені з гіпсоблоків та перекриття з шиферу.
Також наявність вказаного сараю зафіксовано у зведеному оціночному акті по будинковолодінню за 1952 рік.
У подальшому посадовими особами Департаменту ДАБІ було проведено перевірку, якою виявлено невиконання вказаного припису від 10.10.2018 №752/18 про що було зафіксовано в акті від 14.02.2019 № 88/19, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що зумовило звернення ДАБІ України до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з того, що ДАБІ України підставно заявило вимоги про знесення самочинно збудованої господарської будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що свідчить про його відмову від виконання припису.
9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що на момент набуття відповідачкою права власності на об`єкт нерухомості спірний сарай площею 11,7 кв.м вже був збудований, а відповідачкою здійснювався капітальний ремонт вказаного сараю через його аварійний стан з частковою заміною стіни та дахового покриття. При цьому не було втручання в огороджувальні і несучі конструкції. Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивач не навів жодних обґрунтувань, як вказаний об`єкт порушує права третіх осіб, а також чому неможливо усунути наявні порушення без застосування такого крайнього заходу як знесення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована зокрема тим, що у матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту аварійного стану будівлі сараю. При цьому судом апеляційної інстанції в порушення вимог процесуального законодавства долучено до справи копії договору купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки від 14.02.2003 та технічний паспорт на вказаний вище будинок від 01.04.2003. Також суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, відповідно до якого для висновку про наявність підстав для задоволення позову уповноваженого органу у випадку здійснення особою будівництва без документів, що дають право на це, а саме: без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без відповідного документа на право власності чи користування земельною ділянкою, без належно затвердженого проекту визначальним та достатнім є той факт, що така особа здійснила будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконала вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
14. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
15. Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
16. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
17. Згідно із статтею 27 Закону № 687-XIV замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.
18. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 3038-VI та пункту 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
19. При цьому, відповідно до частини другої статті 34 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 07.06.2017 № 406 затвердив Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, до якого, зокрема віднесено:
роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (пункт 1);
роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції (пункт 2);
відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів (пункт 13).
20. Положеннями статті 38 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
21. Водночас, відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
22. Отже, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
23. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
24. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
25. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
26. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
27. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
28. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
29. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).
30. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
31. Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.
32. Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
33. Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.
34. Разом з цим, у справі яка розглядається відсутні докази здійснення відповідачем самочинного будівництва об`єкта - господарської будівлі (сараю), оскільки здійснювані позивачем роботи з капітального ремонту вказаної будівлі, без зміни геометричних розмірів не можуть бути кваліфіковані як створення нового об`єкта.
35. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача знести самовільно збудований об`єкт (господарську будівлю) за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованою.
36. Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з судовим рішенням.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,