ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 380/4305/20
адміністративне провадження № К/9901/21320/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/4305/20 за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуджікура Аутомотів Україна Львів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівський міський центр зайнятості, про стягнення заборгованості,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2020, ухвалене у складі головуючого судді Москаля Р.М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів Довгої О.І., Макарика В.Я.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 03.06.2020 Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Відділення Фонду) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" (далі - ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів") 5 816 205,79 грн заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оскільки відповідачем не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб із інвалідністю у кількості 41 особи, у встановлений термін не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій за вказане порушення, то сума адміністративно-господарських санкцій та пені підлягає стягненню в судовому порядку.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 08.06.2021 Відділення Фонду подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на наявність передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 та частинами другою, третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 20.07.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
5. 09.08.2021 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" зареєстроване як суб`єкт господарювання, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; видами господарської діяльності є, зокрема виробництво електричного та електронного устаткування для автотранспортних засобів, виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури.
07.02.2020 ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" подало до Відділення Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою №10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році становила 2711 осіб, із них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 67 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон - № 875-XII) - 108 осіб.
Відповідно до наказу ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" від 29.08.2016 №1929-к із 30.08.2016 на підприємстві працює перекладач - дактилолог.
27.12.2018 ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" видало наказ №04-01/68 "Про організацію заходів щодо залучення осіб з інвалідністю до роботи на ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" у 2019 році".
Згідно з наказом від 23.01.2019 №04-01/1 на підприємстві створено 10 додаткових робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на посаді оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок, загальна кількість робочих місць - 130.
ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" у 2019 році подавало до Львівського міського центру зайнятості звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за формою № 3-ПН від 25.01.2019, 21.05.2019, 03.06.2019, 13.11.2019 для укомплектування 130 вакансій "оператор автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок", для осіб, які відносяться до категорії осіб з інвалідністю за сприяння Державної служби зайнятості.
У цій звітності серед вимог до кандидатів/шукачів роботи визначалось: щодо освітнього рівня - базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, щодо освітньо-кваліфікаційного рівня - кваліфікований робітник, щодо додаткових вимог до працівника - здатність розрізняти кольори.
Відповідно до даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості Львівський обласний центр зайнятості (та його місцеві підрозділи) впродовж 2019 видали 48 направлень на працевлаштування до ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів", з яких 42 особи відмовилися від участі в співбесіді та працевлаштуванні, 2 особам підприємство відмовило в працевлаштуванні (за станом здоров`я), а 4 особи не пройшли успішно співбесіду.
ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" на сайтах пошуку роботи "Work.ua", "Robota.ua" розміщувало оголошення щодо набору працівників з обмеженими можливостями, в розділі вид оголошення: "повна зайнятість, готові взяти людину з інвалідністю". 25.06.2019 представники ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" брали участь в організованому Львівським міським центром зайнятості Ярмарку вакансій осіб з інвалідністю.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом № 875-XII передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки відповідач: створив робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформував орган зайнятості населення про наявність вакансій; подавав до Відділення Фонду звітність за встановленою формою; щороку збільшував кількість робочих місць для інвалідів; передбачив у штаті підприємства посаду перекладача - дактилолога (для осіб з вадами слуху); брав участь у заходах, організованих центром зайнятості для інформування осіб з інвалідністю про наявні вакансії (ярмарках вакансій тощо); подавав оголошення відповідного змісту на профільних веб-ресурсах з пошуку роботи.
При цьому суди врахували, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування; підставами відмови особам у працевлаштуванні були специфіка виробництва підприємства та вимоги до кандидатів/шукачів роботи, зокрема неможливість працевлаштування осіб, які хворіють на дальтонізм (колірну сліпоту); доказів того, що підставою для відмови в працевлаштуванні була інвалідність кандидата позивачем та третьою особою не надано.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. У касаційній скарзі позивач посилається на помилкове неврахування судами попередніх інстанцій порушення відповідачем порядку подання звітності № 3-ПН у зв`язку з відкриттям вакансій внаслідок звільнення протягом 2019 року осіб з інвалідністю та застосування при цьому норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного суду від 22.10.2020 у справі № 1.380.2019.003187.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон № 875-XII.
12. Частиною першою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
13. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
14. При цьому, частиною другою статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
15. Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
16. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
17. За змістом пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (з 13.04.2019 - до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця) за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (з 13.04.2019 - Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом).
18. Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
19. Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом "Про зайнятість населення" та Наказом № 316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
20. Так, відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
21. Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
22. Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
23. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.
24. У касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій, акцентуючи увагу на дослідженні додаткових заходів, вжитих відповідачем щодо працевлаштування осіб із інвалідністю, помилково не врахували порушення ним порядку подання звітності форми № 3-ПН.
25. Так, на виконання вимог Закону "Про зайнятість населення" та Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" роботодавці зобов`язані подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
26. Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, водночас передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто встановлено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). У такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
27. Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач, зокрема посилався на надану Головним управлінням Пенсійного фонду України інформацію щодо неодноразового відкриття на підприємстві протягом 2019 року вакансій (зокрема, у березні, червні, жовтні та грудні), та не інформування відповідачем про це служби зайнятості шляхом надсилання звітності форми 3-ПН, що є порушенням порядку подання такої звітності. При цьому позивач стверджував, що подання 25.01.2019, 21.05.2019, 03.06.2019, 13.11.2019 такої звітності не свідчить про виконання вимог зазначеного вище порядку.
28. Аналогічні доводи викладені і в касаційній скарзі позивача.
29. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач на спростування зазначених обставин посилався на подання звітності форми 3-ПН у січні, травні, червні та листопаді 2019 року, а у відзиві та касаційну скаргу - на те, що не в кожному випадку припинення трудових відносин з працівниками робочі місця ставали вакантними, оскільки протягом 3 робочих днів заміщувалися новоприйнятими, або переведеними з інших дільниць працівниками.
30. Порядком № 316, який визначає механізм подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу", передбачено обов`язок роботодавця подати звітність не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Будь-яких виключень з цього правила Порядок не містить.
31. Ураховуючи наведене, для вирішення цього спору суттєве значення має з`ясування обставин заповнення ТОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів" вакансій, які з`являлися внаслідок припинення трудових відносин з працівниками - особами з інвалідністю протягом 2019 року.
32. Водночас суд апеляційної інстанції помилково не звернув уваги на зазначені в апеляційній скарзі обставини та не перевірив доводи сторін щодо цих обставин. Тобто, судом не досліджено в повній мірі питання виконання обов`язку щодо своєчасного подання інформації про попит на вакансії для осіб з інвалідністю за формою № 3-ПН за спірний період.
33. Відповідно до частин першої, третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Наведеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції у цій справі не відповідає, оскільки ухвалена на підставі неповно з`ясованих обставинах у цій справі.
35. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
38. Зазначені порушення апеляційним судом норм процесуального права унеможливлюють перевірку доводів заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
39. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
40. Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
41. Ураховуючи наведене, касаційна скарга Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
42. Під час нового розгляду суду необхідно повно і всебічно з`ясувати обставини у цій справі, дати належну оцінку діям відповідача та прийняти законне та обґрунтоване рішення з урахуванням додатково встановлених обставин.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,