Постанова
іменем України
4 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 575/120/20
провадження № 51-121 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового
засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Костюка О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" - адвоката Пилипця А. Ю. на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 28 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі статей 75, 76 КК звільненого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 задоволено частково. Зокрема стягнуто з ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" наїх користь по 50 000 грн моральної шкоди кожному. Крім цього стягнуто на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати в сумі 768,96 грн, на користь ОСОБА_5 - судові витрати в сумі 941,52 грн та кошти на поховання в сумі 13 145 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника цивільного відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вироку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Пилипець А. Ю., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, позбавив права цивільного відповідача оскаржити вирок. Зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилось порушення місцевим судом вимог ч. 7 ст. 376 КПК, оскільки на адресу товариства не було надіслано копію вироку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви суду
Відповідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 24 КПК, кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням вказаного Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок Великописарівського районного суду Сумської області щодо ОСОБА_1 ухвалено від 28 липня 2020 року у відсутності представника страхової компанії, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Не погоджуючись з вироком представник акціонерного товариства 23 грудня 2020 року направив поштовим відправленням апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного вироку.
Причини пропуску цього строку обґрунтовував тим, що вирок було ухвалено у відсутності представника страхової компанії, а копію вироку страховою компанією, на момент подання апеляційної скарги, отримано не було.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та ухвалою від 18 березня 2021 року повернув представнику апеляційну скаргу.
Приймаючи зазначене рішення, суд виходив з того, що цивільним відповідачем не наведено вагомих обставин, які б перешкодили вчасно реалізувати своє право на оскарження рішення суду, а також не вказано переконливих підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Також суд зазначив, що в матеріалах провадження міститься заява цивільного відповідача від 24 листопада 2020 року про виправлення описки у вироку суду від 28 липня 2020 року, до якої долучені копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а також постанови державних виконавців про закінчення виконавчих проваджень за стягненням на користь потерпілих з Приватного Акціонерного Товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" страхових виплат, на підставі вироку, що свідчить про те, що цивільному відповідачу було відомо про вирок суду та його зміст.
Прийняте судом апеляційної інстанції рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошував, що повноваження щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не є необмеженими. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (пункт 27 рішення у справі "Осовська та інші проти України" від 28 червня 2018 року, заява № № 2075/13 та 4 інші; пункт 48 рішення у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року, заява № 32053/13; пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, заява № № 3236/03 та інші).
Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені представником страхової компанії причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які, на його думку, перешкодили раніше подати апеляційну скаргу, не є поважними.
Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку є обґрунтованими, відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 399, 419 КПК, є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ч. 2 ст. 412 КПК тягнуть за собою обов`язкове скасування оскарженої ухвали апеляційного суду, Верховний Суд не встановив.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд