ПОСТАНОВА
Іменем України
04 листопада2021 року
м. Київ
справа №452/2555/17
провадження №51-2413км21
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О. Г.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л.Ю.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника -адвоката Грицка Андрія Володимировича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня
2021 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), судимого
20 грудня 2018 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 020 грн.,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3
ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК та призначено покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
2. На підставі ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
1 місяць.
3. Згідно ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2018 року за ч. 1 ст. 309 КК, згідно якого ОСОБА_1 призначено покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн, визначено виконувати самостійно.
4. Також за вказаним вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржуються.
5. Згідно з вироком суду ОСОБА_1 14 серпня 2017 року о 22:00,за попередньою змовою групою осіб, а саме з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проникши на огороджену з тильної сторони територію колишньої військової частини на вул. Івана Франка, 2 у м. Самборі Львівської області, зокрема у приміщення, що перебуває в комунальній власності Самбірської міської ради Львівської області, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) на загальну на суму 2299,74 грн (чотири металеві радіатори опалення загальною вартістю 2142,24 грн та металеву муфту вартістю 157 грн. 50 коп.).
6. 24 лютого 2018 року о 16:00 ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшов на територію по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5, де, зірвавши навісний замок, проник у підсобне приміщення, звідки таємно викрав п`ять шин до автомобіля загальною вартістю 2115 грн., після чого виніс їх за межі території та намагався повантажити у свій автомобіль марки ВАЗ 2109, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений ОСОБА_6 та втік з місця вчинення злочину.
7. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
8. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить змінити вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року в частині кваліфікації злочину, призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185; ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК та відповідно до ст. 75 КК звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.
9. Свої доводи захисник мотивує тим, що:
- відсутні належні докази доведеності такої кваліфікуючої ознаки ч.3 ст.185 КК, як "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище" при здійсненні крадіжок на території колишньої військової частини на АДРЕСА_3 та у підсобному приміщенні, що належить ОСОБА_5 . Вважає, що оскільки засуджені вільно зайшли на територію на АДРЕСА_3 та безпосередньо в приміщення, що знаходиться в будівлі, яка є в занедбаному стані, то проникнення не було;
- суди першої та апеляційної інстанцій в частині призначення покарання ОСОБА_1 своїх висновків належним чином не мотивували. Зокрема попри те, що прокурор просив суд при призначенні покарання застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК, у своїх рішення суди не навели обставин, які б не давали можливості застосувати до ОСОБА_1 положення цієї норми закону;
- при призначенні покарання судом не враховано, що ОСОБА_1 вже сплачено штраф у розмірі 1020 грн за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Позиції учасників судового провадження
10. Захисник письмово клопотав розглядати його касаційну скаргу без його участі.
11. Прокурор заперечив проти касаційної скарги сторони захисту. Вказав на законність та обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_1 та просив залишити їх без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
12. Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
13. У касаційній скарзі захисник вказує на відсутність у діях засудженого кваліфікуючої ознаки ч.3 ст.185 КК - "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище" як за епізодом від 14 серпня 2017 року, так і за епізодом від 24 лютого 2018 року.
Епізод від 14 серпня 2017 року
14. Як убачається із вказаних судових рішень, згідно з наданими в суді першої інстанції показаннями представника потерпілого ОСОБА_7, приміщення по АДРЕСА_3, яке раніше орендував університет, перебуває у комунальній власності Самбірської міської ради.
15 серпня 2017 року останньому стало відомо, що невідомі особи в ніч на
15 серпня 2017 року проникли у вказане приміщення, звідки викрали чавунні батареї опалення, про що ним було подано заяву до поліції. Наступного дня, після вчинення крадіжки, він із завідуючим господарством оглянули це приміщення і встановили недостачу 18 батарей опалення.
15. Як вбачається з витягу з ЄДРДР, 14 серпня 2017 року до Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_8,
1990 року народження, жителя АДРЕСА_4, про те, що невідомі особи виносять металолом із колишнього приміщення університету, що на вул. Івана Франка у м. Самборі Львівської області. Під час виїзду на місце події було встановлено, що даними особами є ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (том 1 а. с. 181).
16. В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8 показав, що він проживає на АДРЕСА_5 і 14 серпня 2019 року, ввечері, він зі своїм братом ОСОБА_8 повертався додому, та коли йшли по АДРЕСА_5, то позаду приміщення колишнього "Університету" він побачив як четверо осіб із території "Університету" через бетонну огорожу перекидають металеві батареї, а саме двоє подавали їх з території цього закладу, а двоє їх приймали зі сторони вулиці Річної. Після того, як вони їх перекинули, двоє осіб перескочили через огорожу на вул. Річну та накрили ці батареї плахтою і пішли геть по вул. Річній. Тоді він, ОСОБА_10, зателефонував в поліцію і через деякий час приїхали працівники поліції. На час приїзду працівників поліції на цьому місці вже стояв автомобіль марки "Фольксваген", у який ці особи завантажували викрадені батареї.
17. Проникнення як кваліфікуюча ознака крадіжки передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення крадіжки. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки "проникнення" не має.
18. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище" в складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення крадіжки та наявність в особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном. До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від
18 квітня 2018 року (справа №569/1111/16-к, провадження №13-14кс18).
19. Наведені показання свідків, протоколи процесуальних дій з додатками підтверджують, що доводи апеляційних скарг про незаконність та необґрунтованість вироку про доведеність вчинення обвинуваченими таємного викрадення (крадіжки) чотирьох металевих радіаторів опалення та металевої муфти за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище, і таким способом заволодіння майном Самбірської міської ради, є безпідставними.
20. Таким чином, колегія суддів має всі підстави дійти висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та правильності кваліфікації таких дій обвинувачених судом першої інстанції як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище, тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.