Постанова
іменем України
02 листопада 2021 року?
м. Київ
справа № 185/828/20
провадження № 51-2113км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?
головуючого Лагнюка М.М.,?
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:?
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника
(в режимі відеоконференції) Мелешка І.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370001801 від 17 вересня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджений за частиною 3 статті 187 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього особистого майна.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
17 вересня 2019 року о 04:00 ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння перебував в приміщенні гральної зали Української національної лотереї", розташованому за адресою: вул. Верстатобудівників, 8а/5, м. Павлоград, Дніпропетровська обл. Під час гри на гральних апаратах у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом вчинення нападу, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, поєднаний з проникненням у приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, 17 вересня 2019 року о 04:11 ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні вищевказаного закладу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, керуючись корисливим мотивом, під приводом допомогти йому розібратися з грою на гральному апараті погукав працівника. У той час, коли працівник закладу ОСОБА_2 вийшла зі службового приміщення, зачинивши на ключ двері, ОСОБА_1 приставив до її ребер ніж, став погрожувати застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров`я. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, ОСОБА_1, тримаючи ніж біля ребер ОСОБА_2, став вимагати передати йому грошові кошти і примусив останню відкрити вхідні двері у її службове приміщення. ОСОБА_2 сприйняла погрозу застосування до неї насильства, небезпечного для життя, за допомогою ножа як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, відчинила двері у службове приміщення, і ОСОБА_1, утримуючи потерпілу, проник у приміщення каси, розташоване у гральній залі Української національної лотереї. Там він побачив грошові кошти в сумі 1569 грн, які знаходилися в коробках з-під чаю, під системним блоком, забрав їх та поклав за пояс брюк. Після чого ОСОБА_1 побачив на столі біля чайника мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi 5" вартістю 2516,67 грн, із сім-картою оператора "Водофон" з номером НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, від`єднав телефон від зарядного пристрою і заволодів ним, а також заволодів годинником - фітнес браслетом "Honor" вартістю 1200 грн, який ОСОБА_2 зняла з лівої руки і передала ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2021 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про зміну ухвали апеляційного суду шляхом перекваліфікації його дій з частини 3 статті 187 на частину 2 статті 186 КК та призначення покарання із застосуванням статті 69 КК. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги засуджений обґрунтовує тим, що показання ОСОБА_3 є показаннями з чужих слів, у зв`язку із чим є недопустимим доказом; дані про його попередні судимості не є предметом цього кримінального правопорушення; з відеозйомки вирізаний момент, який підтверджує, що в його діях не було погрози, ніяких тілесних ушкоджень він не заподіював, нічого в руках не тримав; перебування в стані алкогольного сп`яніння є непідтвердженою обставиною; він не проникав у приміщення.
Крім того, засуджений вказав на те, що його допитували без адвоката, а прокурор не надав обвинувального акта.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.
Мотиви Суду
Що стосується тверджень засудженого про відсутність у його діях ознак розбою та що вчинене ним діяння має бути кваліфіковане за частиною 2 статті 186 КК, оскільки тілесних ушкоджень він не заподіював та нічого в руках не тримав, то вони не заслуговують на увагу.
За загальним визначенням, розбій як злочин проти власності - це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій належить до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт у зв`язку із посяганням на право власності - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Наявність додаткового безпосереднього об`єкта дає підстави для розмежування складів злочину, як у цьому випадку - розбою та грабежу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору щодо особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою розбою від грабежу.
При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілої, але й сам спосіб дії винного, що й було враховано судом першої інстанції при кваліфікації дій засудженого.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК, зроблено з дотриманням вимог статті 23 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Свої висновки суд правильно обґрунтував:
- показаннями засудженого, який підтвердив усі обставини, встановлені під час досудового розслідування, окрім того, що він не приставляв до потерпілої ножа, а тримав його в руці, а також те, що він не проникав у приміщення, а обійняв потерпілу та вони пройшли до приміщення каси, де вона віддала йому гроші та запропонувала телефон і годинник-браслет;
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка повідомила встановлені досудовим розслідуванням та судами обставини;
- показаннями свідка ОСОБА_4, яка повідомила про те, що в магазин прийшов чоловік, який запитував про напої, а через деякий час до неї прийшла потерпіла та просила телефон, щоб зателефонувати в поліцію;
- показаннями свідка ОСОБА_3, яка повідомила, що після сварки засуджений пішов із квартири, а вранці вона побачила у нього сенсорний фітнес-браслет. Також вона вказала, що засуджений їй розповідав про пограбування, але цим словам вона не надала значення, розповідав, що повернувся до зали гральних автоматів, щоб повернути свої гроші, які програв.
Крім наведених показань потерпілої та свідків, судом першої інстанції досліджені письмові докази, які є доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме: протокол огляду місця події від 17 вересня 2019 року; протокол обшуку від 30 вересня 2019 року; протокол пред`явлення особи для впізнання від 01 жовтня 2019 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_2 впізнала особу під № 4, якою є ОСОБА_1 ; протокол огляду від 01 жовтня 2019 року відеозапису із зовнішніх та внутрішніх камер відеоспостереження в приміщенні товариства; протокол проведення слідчого експерименту від 01 жовтня 2019 року з ОСОБА_1 за участю захисника Михайлюка Б.Л.; висновок експерта № 43/12.1/915 від 19 грудня 2019 року; висновок експерта № 39/4.6/550 від 23 грудня 2019 року, тощо.
Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні, не викликають сумнівів у їх достовірності. Об`єктивних підстав не довіряти показанням свідків та відомостям, що містяться в письмових доказах, у суду не було.
Зокрема, показання потерпілої та зазначених свідків апеляційний суд обґрунтовано вважав такими, що підтверджуються фактичними даними, які містяться в протоколах огляду місця події та на оптичному носії DVD-R диску, на якому знаходиться відеозапис із зовнішніх та внутрішніх камер відеоспостереження в приміщенні ТОВ "Смарт Лото "Українська національна лотерея"; слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, який у присутності захисника пояснював, що він ніж просто держав у руках, до потерпілої не приставляв та не погрожував ним останній, а також іншими документами, зміст яких детально відображено у вироку.
На диску з відеозаписом із зовнішніх та внутрішніх камер відеоспостереження в приміщенні ТОВ "Смарт Лото "Українська національна лотерея", переглянутим судом першої інстанції, зафіксовано момент, як ОСОБА_1 підходить до ОСОБА_2, демонстративно показує правою рукою ніж із-за пояса, а лівою рукою обіймає за шию ОСОБА_2, веде останню до службового приміщення та зачиняє двері, де із погрозою застосування ножа заволодів фітнес-браслетом, мобільним телефоном ОСОБА_2 та грошима з каси.
Наведені судами дані відеозапису свідчать про неспроможність доводів засудженого щодо втручання у запис з огляду на те, що він не містить підтверджень погрози і факту тримання засудженим у руках ножа.
Дослідженими та перевіреними судами доказами достовірно встановлено проникнення до приміщення, яке не було вільним для доступу засудженого, шляхом залякування потерпілої та демонстрації готовності негайно застосувати насильство до неї за допомогою ножа.
Не заслуговують на увагу і доводи засудженого про те, що показання свідка ОСОБА_3 не могли братися до уваги як показання із чужих слів, оскільки свідок повідомляла про обставини, очевидцем яких вона була. Зокрема, зазначала про те, що в засудженого з`явився сенсорний фітнес-браслет у період часу після вчинення злочину, а сам засуджений особисто їй повідомляв про те, що він повернув гроші, які програв.
Апеляційний суд у межах, установлених статтею 404 КПК, та у порядку, визначеному статтею 405 цього Кодексу, перевірив усі доводи апеляційної скарги сторони захисту і визнав їх необґрунтованими, навівши в ухвалі відповідно до вимог статті 419 КПК мотиви на їх спростування.
Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, адже в повній мірі відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, тому твердження засудженого в цій частині теж неприйнятні.
Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального закону чи неправильне застосування кримінального закону, які були б безумовними підставами для скасування або зміни ухвали апеляційного суду.
До того ж касаційна скарга засудженого в більшій частині не містить обґрунтувань його доводів про порушення судом вимог закону при розгляді кримінального провадження щодо нього, а також доводи не конкретизовані та здебільшого є узагальнюючими.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання за апеляційною скаргою прокурора, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, оскільки місцевий суд у повній мірі врахував, що злочин відноситься до категорії особливо тяжких, вчинений особою, яка раніше судима, у період умовно-дострокового звільнення від покарання за скоєння корисного злочину, до обставин, що обтяжують покарання, віднесено вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, відсутні пом`якшуючі покарання обставини.
Таким чином, урахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення, суд дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за яку його засуджено. Тому доводи засудженого про застосування статті 69 КК є неспроможними.
На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436 Кримінального процесуального кодексу України, Суд