Постанова суду № 520/548/18 від 03.11.2021 про зміну власника належного їм нежитлового приміщення, а саме, що 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір...

Постанова

Іменем України

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/548/18

провадження № 61-17557св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи за первісним позовом:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальний Бізнес Рішення",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ОСОБА_3,

треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток",

учасники справи за позовом третьої особи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальний Бізнес Рішення",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Торгової компанії "Алмі" (підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю),ОСОБА_3, Акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" та Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" на постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С, Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Глобальні бізнес Рішення" (далі - ТОВ "Група Компаній "Глобальні бізнес Рішення") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Торгової компанії "Алмі" (підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - Торгової компанії "Алмі") та з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати за ним право власності на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу цього нежитлового приміщення, укладений 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 вказане нежитлове приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що07 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" стало власником зазначеного приміщення.

У жовтні 2017 року ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випадково дізналось про зміну власника належного їм нежитлового приміщення, а саме, що 03 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, а на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2017 року ОСОБА_2 відчужив це нежитлове приміщення Торговій компанії "Алмі".

Товариство зазначало, що ОСОБА_1 здійснила відчуження спірного нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу від 03 березня 2017 року на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2017 року в справі № 520/15970/16-ц, яке оскаржується в Апеляційному суді Одеської області. Отже, ОСОБА_1 не мала права відчужувати спірне нежитлове приміщення, і, відповідно, Торгова компанія "Алмі" права власності на нього не набула.

Таким чином, оскільки нежитлове приміщення вибуло з володіння ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" внаслідок недійсного правочину та було придбано Торговою компанією "Алмі", а в подальшому придбано ОСОБА_3 в особи, яка не мала права його відчужувати, тобто вибуло з володіння законного власника не з його волі іншим шляхом, це майно відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України підлягає витребуванню на користь ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення".

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 06 серпня 2018 року відбулися електронні торги, на яких він придбав об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку за цією ж адресою. Вказаний об`єкт нерухомого майна було придбано за ціною 34 633 787, 39 грн, розрахунок здійснено в повному обсязі згідно з протоколом № 350042.

14 серпня 2018 року на підставі протоколу № 350042 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби видав акт № 565 "Про реалізацію предмета іпотеки". 17 серпня 2018 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т. В. видала свідоцтво про придбання ним об`єкта нерухомого майна з торгів та внесла відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначав, що ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" не допускає його до об`єкта нерухомого майна, посилаючись на те, що вказане приміщення належить їм. 06 вересня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що його право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, яке було зареєстроване 17 серпня 2018 року за № 27541542, вилучено, а саме право, без жодної на те підстави, відновлене за ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення", запис від 26 вересня 2013 року № 2657223.

З цих підстав просив визнати за ним право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0, 1400 га, що знаходиться за цією адресою; усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями площею 2 612 кв. м, та земельною ділянкою площею 0, 1400 га, шляхом їх вилучення та передачі йому; та заборонити ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" та будь-яким іншим особам чинити перешкоди в користуванні йому цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позову ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" відмовлено, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення площею 2 612 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та право власності на земельну ділянку, площею 0, 1400 га, кадастровий номер 5110136900:31:002:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Усунуто ОСОБА_3 перешкоди в користуванні вищевказаними нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою шляхом їх вилучення у ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" й передачі ОСОБА_3 та заборонено ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні цими нежитловими приміщеннями та земельною ділянкою.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 17 січня 2018 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що спірне нежитлове приміщення вибуло з володіння власника ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" поза його волею, однак реалізація цього майна відбулася в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тому це майно не може бути витребувано від добросовісного набувача ОСОБА_3 . Разом з тим, у зв`язку із невизнанням ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" права власності ОСОБА_3 на спірне майно, районний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення його позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про витребування майна з чужого незаконного володіння та вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року залишено без змін.

Направляючи справу в частині вищевказаних позовних вимог на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, зокрема зазначив, що апеляційний суд не взяв до уваги, що спірне нерухоме майно було придбано ОСОБА_4 у результаті електронних торгів, проведених на виконання виконавчого напису нотаріуса, а не на виконання судового рішення;не надав належної правової оцінки доводам ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" щодо добросовісності поведінки ОСОБА_4 як набувача нежитлового приміщення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про витребування майна з чужого незаконного володіння та вимог третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності скасовано.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" нежитлове приміщення загальною площею 2 612 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне майно було придбане в порядку виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нежитлове приміщення, а тому висновки районного суду про неможливість витребування майна через його реалізацію в примусовому порядку є помилковими.

Водночас урахувавши, зокрема, що за період з лютого 2017 року по грудень 2017 року спірне нерухоме майно змінило кількох власників, набуття майна ОСОБА_3 відбулося після пред`явлення ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення"позову в цій справі та під час дії заходів забезпечення позову, при цьому ОСОБА_3 міг перевірити інформацію щодо цього майна в Державному реєстрі заборон та відчуження, апеляційний суд вважав, що добросовісність набувача не підтверджена, у зв`язку з чим не має обмежень для витребування майна.

Таким чином, установивши, що спірні нежитлові приміщення вибули з володіння власника на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для витребування майна на користь ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення".

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

23 листопада 2020 року Торгова компанія "Алмі" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року й залишити в силі рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18, Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі 653/1096/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц, Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 204/198/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2019 року в справі № 711/5328/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 757/26746/17-ц та Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року в справі № 750/3281/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною першої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_3 на час розгляду справи не був фактичним володільцем витребуваного об`єкта нерухомості, оскільки такий був поділений в натурі між ним та ОСОБА_5, яка до участі в справі в якості співвідповідача не залучена, що унеможливлювало задоволення позовних вимог ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про витребування цього майна.

Також апеляційний суд не взяв до уваги, що ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" не довело, що є власником витребуваного об`єкта нерухомості; не врахував, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна (доказів протилежного матеріали справи не містять), придбав це майно на електронних торгах, що були проведені на підставі подання державного виконавця, тобто в порядку виконання судових рішень, у зв`язку з чим безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення частини другої статті 388 ЦК України.

Окрім цього зазначають, що суд апеляційної інстанції вирішив справу неповноважним складом суду, оскільки справу розглянуто за участі суддів Сєвєрової Є. С. та Вадовської Л. М., які раніше брали участь в розгляді цієї справи.

06 січня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року й залишити в силі рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2018 року.

- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17, від 13 червня 2018 року в справі № 742/388/16-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 09 квітня 2020 року в справі № 908/1194/18, від 10 квітня 2019 року в справі № 161/5413/16-ц, від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц, від 26 вересня 2019 року в справі № 2/4352/11, від 15 жовтня 2019 року в справі № 911/3749/17, від 16 жовтня 2019 року в справі № 522/23155/16-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 645/4220/16-ц, від 27 листопада 2019 року в справі № 461/2328/16-ц, від 05 лютого 2020 року в справі № 183/7765/15, від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, від 19 лютого 2020 року в справі № 713/1312/18 та від 10 червня 2020 року в справі № 914/1419/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що він придбав спірне нерухоме майно на електронних торгах у особи (Державна виконавча служба), яка мала право його відчужувати, електронні торги, які відбулися 06 серпня 2018 року, є дійсними і не були визнані недійсними в судовому порядку, а тому підстав для витребування майна в порядку статті 388 ЦПК України в суду апеляційної інстанції не було.

До того ж зазначає, що апеляційний суд не врахував його доводи про те, що спірне нежитлове приміщення та земельна ділянка, на якій це приміщення розташоване, є одним цільним об`єктом, що унеможливлює його витребування за обставин, коли позивач за первісним позовом ніколи не був власником земельної ділянки.

Також вказує, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив надані ним докази щодо незаконності набуття ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" права власності на нежитлові приміщення, не врахував, що спірне нерухоме майно належить на праві спільної сумісної власності йому та його дружині ОСОБА_5, яка до участі в справі не залучена, а тому безпідставно задовольнив позовні вимоги ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" про витребування майна.

22 січня 2021 року Акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" (далі - АБ "Південний") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, у якій просить скасувати цю постанову й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 285/3414/17 та від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Касаційна скарга мотивована тим, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним 12 грудня 2017 року між АБ "Південний" та Торговою компанією "Алмі", на підставі договору іпотеки спірне нежитлове приміщення було передано в іпотеку банку. Іпотечне майно могло бути реалізоване АБ "Південний" на публічних торгах, оскільки іпотека була зареєстрована раніше, ніж накладений судом арешт. На дату ухвалення оскаржуваного судового рішення торги, які були проведені в порядку встановленого для виконання судових рішень, були дійсними.

Проте суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, внаслідок чого зробив безпідставний висновок про недобросовісність ОСОБА_3 як нового власника майна.

26 січня 2021 року Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" (далі - ПАТ "Банк Восток") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 204/198/16-ц, від 26 вересня 2019 року в справі № 2-4352/11, від 13 листопада 2019 року в справі № 645/4220/16-ц та від 12 серпня 2020 року в справі № 522/21850/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що 22 серпня 2018 року для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором, укладеним того ж дня між ним та ПАТ "Банк Восток", в іпотеку банку передано спірні нежитлові приміщення. Перебування спірного майна в іпотеці ПАТ "Банк Восток" підтверджує відсутність будь-яких сумнівів у добросовісності ОСОБА_3 як набувача витребуваного майна, оскільки процедура укладення договору іпотеки включає перевірку відомостей у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а відтак підстав для його витребування у ОСОБА_3 не було.

До того ж суд апеляційної інстанції безпідставно вирішив справу без залучення до участі в справі співвласника нежитлових приміщень ОСОБА_5 .

................

Перейти до повного тексту