Постанова
Іменем України
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа 125/2090/15-ц
провадження № 61-17235 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року у складі судді Переверзєва С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Войтка Ю. Б., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного кредитного договору від 14 червня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 26 тис. доларів США на строк до 12 червня 2027 року.
У той же день для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.
Позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого станом на станом на 07 серпня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 25 623 доларів 51 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 22 397 доларів 77 центів США, заборгованість по процентам у розмірі 1 532 долари 94 центи США, заборгованість по комісії у розмірі 293 доларів 78 центів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 167 доларів 77 центів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 11 доларів 64 центи США, штраф (процентна складова) у розмірі 1 219 доларів 61 цент США.
Письмова вимога про виконання зобов`язання у зв`язку із наявністю заборгованості, направлена банком на адресу відповідачів, залишилась невиконаною.
З огляду на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у сумі 25 623 долари 51 цент США, що станом на 07 серпня 2015 року становило 550 393 грн 03 коп.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банком не доведено наявність і розмір заявленої заборгованості відповідачів, оскільки під час судового розгляду відповідачем було надані квитанції про оплату платежів за договором, які не знайшли відображення у поданому банком розрахунку заборгованості відповідачів. Наведені обставини вказують на те, що відповідачі не ухиляються від виконання своїх цивільно-правових зобов`язань. Такі зобов`язання виконано відповідачами у повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 05 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2020 рокуапеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 14 червня 2007 року у розмірі 11 821 доларів 98 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 11 117 доларів 40 центів США; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 677 доларів 94 центи США; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 26 доларів 64 центи США. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором та договором поруки не виконували. На вимоги банку не реагували, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено судом відповідно до висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи від 03 листопада 2020 року № 3047, наданого ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції.
При цьому апеляційний суд зазначив, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь. Крім того, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. А тому вимоги про стягнення і пені, і штрафу одночасно, а також про стягнення комісії є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу на новий судовий розгляд.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 757/15487/16, від 17 квітня 2019 року у справі № 307/1714/16-ц, від 11 квітня 2019 року у справі № 546/1274/15, від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц, від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 125/2090/15-ц із Барського районного суду Вінницької області.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив, що умови кредитного договору щодо сплати щомісячної винагороди, за надання фінансового інструменту є недійсними або нікчемними.
Встановлюючи розмір заборгованості відповідачів, суд апеляційної інстанції послався на висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи від 03 листопада 2020 року № 3047, виконаний судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи Тарасюком С. Ю.
Вважало, що такий доказ є неналежним та недостовірним, оскільки він містить суттєві помилки, що безпідставно, з грубими порушеннями норм законодавства та умов укладеного договору, зменшують заборгованість відповідачів.
Крім того, суд, приймаючи такий доказ на стадії апеляційного перегляду справи, порушив, на думку заявника, норми процесуального права, у тому числі частину третю статті 367 ЦПК України.
Зазначало, що позичальнику видано не лише кредитні кошти на купівлю житла, а й кредитні кошти на сплату страхових платежів. Зокрема, з пункту 7.1 кредитного договору вбачається, що загальна сума кредитних коштів, що надаються позивачу становить 31 940 доларів США на наступні цілі: купівля житла - 26 тис. доларів США, а також у розмірі 5 940 доларів США на сплату страхових платежів. Вказане висновком експерта не враховано. Інші розрахунки, здійснені експертом, також вважало помилковими.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, в якому зазначили, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстави для скасування судового рішення відсутні. Зазначав, що сплатив на рахунок банку суму заборгованості, визначену постановою апеляційного суду, проте банк продовжує нараховувати йому заборгованість за кредитом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 червня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VICWG100001444 на суму 26 тис. доларів США строком до 12 червня 2027 року.
У той же день між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 червня 2007 року було укладено договір поруки.
Кредитним договором передбачено порядок погашення заборгованості, а саме: щомісячно в період сплати надання позичальником банку грошових коштів на погашення кредиту, відсотків, комісії та інших виплат. Строк внесення щомісячного платежу встановлено з 16 по 21 число кожного місяця. Розмір щомісячного мінімального платежу складає 341 долар 31 цент США.
За твердженням банку, починаючи з липня 2008 року ОСОБА_1 порушено обов`язок внесення щомісячних мінімальних платежів, у зв`язку з чим станом на 07 серпня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 25 623 доларів 51 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 22 397 доларів 77 центів США, заборгованість по процентам у розмірі 1 532 долари 94 центи США, заборгованість по комісії у розмірі 293 доларів 78 центів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 167 доларів 77 центів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 11 доларів 64 центи США, штраф (процентна складова) у розмірі 1 219 доларів 61 цент США.
13 серпня 2015 року на адресу відповідачів було направлено письмові вимоги про виконання кредитних зобов`язань у зв`язку із наявністю заборгованості, проте такі вимоги залишились не виконаними.
Положеннями пункту 7.1 кредитного договору визначено, що банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти на строк з 14 червня 2007 року по 12 червня 2027 року включно на суму 26 тис. доларів США.
Пунктом 2.2 визначені зобов`язання позичальника за кредитним договором, серед яких: використати кредит на цілі, зазначені в пункті 7.1 даного договору; сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до пунктів 7.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3.1, 3.2 даного договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту; погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені пунктами 7.1 та 2.3.3 цього договору.
У висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи від 03 листопада 2020 року № 3047, виконану судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи Тарасюком С. Ю., зазначено, що в результаті проведених арифметичних розрахунків, при умові вирахування щомісячної комісійної винагороди, визначеної пунктом 7.1. кредитного договору № VICWG100001444 від 14 червня 2007 року, виходячи з розмірів погашення заборгованості (в тому числі за кредитом, відсотками, комісіями), наведених у відомостях щодо руху коштів (виписці) по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 січня 1999 року по 07 жовтня 2020 року, та умов кредитного договору від 14 червня 2007 року № VICWG100001444, встановлено, що розмір заборгованості за кредитним договором станом на 19 серпня 2015 року становив 11 821 доларів 98 центів США, з яких: залишок заборгованості за основним боргом у розмірі 11 117 доларів 40 центів США; залишок заборгованості за відсотками у розмірі 677 доларів 94 центи США; залишок заборгованості за пенею у розмірі 26 доларів 64 центи США.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.