Постанова
Іменем України
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 708/835/19
провадження № 61-3079св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Кам`янка", правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва",
представник позивача -Яковенко Олександр Васильович,
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон",
представник товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" -Мусійчук Наталя Юріївна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксана Анатоліївна, Чигиринська міська рада Черкаської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Говтва" на постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., від 23 січня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Кам`янка" (далі - ТОВ "Агрофірма Кам`янка") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон"), треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А., Чигиринська міська рада Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 травня 2011 року між приватним підприємством "Колос Чигиринщини" (далі - ПП "Колос Чигиринщини"), яке було припинено шляхом приєднання до ТОВ "Агрофірма Кам`янка", та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 80, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 серпня 2011 року № 712548704000175. За умовами вказаного договору було надано у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, площею 1,7505 га, строком на п`ять років, а саме до 02 серпня 2016 року включно.З метою продовження договірних відносин
03 серпня 2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП "Колос Чигиринщини" (орендар) укладено додатковий договір оренди землі, у відповідності з умовами якого строк дії договору оренди було продовжено до 03 серпня 2025 року. 06 лютого 2017 року орендар подав до приватного нотаріуса документи для проведення державної реєстрації права оренди на вищевказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі
від 26 травня 2011 року № 80 та додаткового договору від 03 серпня
2015 року. Позивач зазначав, що 08 лютого 2017 року ПП "Колос Чигиринщини" отримало рішення про відмову у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень № 33758764 у зв`язку з тим, що 15 березня
2016 року зареєстровано право оренди цієї ж земельної ділянки за
ТОВ СП "Нібулон" на підставі договору оренди землі від 25 лютого 2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 15 березня 2016 року, укладених між ТОВ СП "Нібулон" та ОСОБА_1 . Позивач вважав, що договір оренди землі від 25 лютого 2010 року та договір про внесення змін до договору оренди землі від 15 березня 2016 року, укладені між ТОВ СП "Нібулон" та ОСОБА_1, є недійсними, а запис про інше речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
№ 15880507, який вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А., підлягає скасуванню, оскільки в оренду може бути передана земельна ділянка, яка не була раніше передана у користування третім особам на підставі договору, або була повернута попереднім користувачем власнику після закінчення терміну дії договору чи його розірвання. На думку позивача, державний реєстратор не виконав свого обов`язку щодо перевірки відомостей про проведення повноважними органами до 01 січня 2013 року державної реєстрації договорів щодо спірної земельної ділянки, внаслідок чого були порушені його права.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СП "Нібулон" щодо земельної ділянки,
площею 1,7505 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, розташованої поза межами населеного пункту в адміністративних межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, а також скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право від 15 березня 2016 року № 15880507 щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2019 року залучено до участі у справі в якості правонаступника
ТОВ "Агрофірма Кам`янка" - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Говтва" (далі - СТОВ "Говтва").
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області у складі судді Івахненко О. Г. від 29 жовтня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 25 лютого 2010 року, укладений між ТОВ СП "Нібулон" та ОСОБА_1, щодо належної останньому на праві приватної власності земельної ділянки, загальною площею 1,7505 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 15880507 від 15 березня 2016 року щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час державної реєстрації речового права ТОВ СП "Нібулон" на підставі договору оренди землі, укладеного 25 лютого 2010 року між ТОВ СП "Нібулон" та
ОСОБА_1, таке право оренди суперечило іншому праву, відомості про яке містились у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Районний суд вказав, що ПП "Колос Чигиринщини" як орендар скористалося своїм правом на поновлення договору оренди землі відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі". Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв`язку із визнанням недійсним договору оренди землі підлягають задоволенню вимоги в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право від 15 березня 2016 року номер 15880507 згідно з рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30780062 від 15 березня 2016 року щодо права оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 7125487000:01:002:0776.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" задоволено, рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СТОВ "Говтва" відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ СП "Нібулон" вчинило всі дії, спрямовані на реєстрацію договору оренди земельної ділянки, який не був зареєстрований внаслідок протиправної бездіяльності відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, а тому на час підписання договору та на час звернення ТОВ СП "Нібулон" до уповноваженого органу щодо його реєстрації сторонами договору норми закону порушено не було, і права оренди або будь-якого іншого права щодо земельної ділянки, яка була предметом договору, позивач не мав, а відтак і його право не могло бути порушеним, оскільки ним договір оренди землі був підписаний з ОСОБА_1 лише 26 травня 2011 року. Порушення прав ТОВ СП "Нібулон" було усунуто постановою суду від 06 червня 2011 року. Також апеляційний суд вважав, що оскільки укладений договір оренди не підлягає визнанню недійсним, тому не підлягають задоволенню похідні вимоги щодо скасування запису про речове право від 15 березня 2016 року.
Доводи касаційної скарги та рух справи у суді касаційної інстанції
У касаційній скарзі СТОВ "Говтва" просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 23 січня 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 709/1698/16-ц (пункт 1 частини другої
статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір, а також додаткові угоди до нього, є неукладеними, тобто з юридичної точки зору їх фактично не існувало на час укладення договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_1 . На думку заявника, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що на час державної реєстрації права оренди за ТОВ СП "Нібулон" заявлене право оренди суперечило праву оренди позивача, яке виникло раніше. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що одна і та сама земельна ділянка не може бути одночасно об`єктом оренди за двома різними договорами. Також СТОВ "Говтва" вважає, що суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги обставини, встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1476.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
16 березня 2021 року за результатами проведення повторного автоматизованого розподілу справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" просить суд залишити касаційну скаргу СТОВ "Говтва" без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. ТОВ СП "Нібулон" звертає увагу, що оспорений договір було укладено за один рік і три місяці до моменту укладення позивачем договору оренди землі від 26 травня 2011 року, а державна реєстрація договору від 25 лютого 2010 року не була проведена внаслідок протиправної бездіяльності органу державної влади, що встановлено судовим рішенням.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП "Колос Чигиринщини", правонаступником якого є СТОВ "Говтва", було укладено договір оренди землі № 80, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,7505 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, розташована на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Згідно з пунктами 8, 43 договору оренди землі від 26 травня 2011 року договір укладено на 5 (п`ять) років. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір оренди землі від 26 травня 2011 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель 03 серпня 2011 року вчинено запис № 712548704000175.
03 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП "Колос Чигиринщини" було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею
1,7505 га, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.
Згідно з пунктом 38 договору оренди землі від 26 травня 2011 року по закінченню строку, на який було укладено цей договір оренди, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) відповідно до норм чинного законодавства.
03 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП "Колос Чигиринщини" укладено додатковий договір до договору оренди землі від 26 травня
2011 року, відповідно до умов якого сторони, зокрема, погодили продовження строку дії договору на 10 (десять) років. Сторонами погоджено, що строк договору починає свій перебіг з моменту набрання чинності цим додатковим договором та спливає через 10 (десять) років від дня його початку, тобто 03 серпня 2025 року.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Плахи Т. І.
від 08 лютого 2017 року № 33758764 відмовлено ПП "Колос Чигиринщини"
у державній реєстрації права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею
1,7505 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, оскільки заявлене право вже зареєстровано за іншим орендарем та термін дії зареєстрованого договору оренди не закінчився.
Окрім того, 25 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП "Нібулон" було підписано договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,7505 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, розташована на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, строком на 5 (п`ять) років.
Відповідно до пункту 17.1 договору оренди землі від 25 лютого 2010 року цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
17 лютого 2011 року, 09 березня 2011 року та 21 березня 2011 року вказаний договір оренди землі був поданий ТОВ СП "Нібулон" до відділу Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області для проведення державної реєстрації. Відділ Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області державну реєстрацію вказаного договору оренди землі не провів, лише 20 квітня 2011 року у відповідь на запит ТОВ СП "Нібулон" повідомив про неможливість здійснення державної реєстрації договору оренди землі, так як не була скасована попередня реєстрація договору оренди земельної ділянки (паю) між власником земельної ділянки та ПП "Колос Чигиринщини".
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду
від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1476 визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає у нездійсненні державної реєстрації, зокрема договору оренди землі від 25 лютого 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, укладеного між ТОВ СП "Нібулон" і ОСОБА_1 . Зобов`язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію, зокрема договору оренди землі від 25 лютого 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, укладеного між ТОВ СП "Нібулон" і ОСОБА_1 .
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду
від 06 серпня 2012 року у справі № 2а-4126/11/1476 визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає у нездійсненні державної реєстрації договорів оренди землі відповідно до постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1476.
15 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП "Нібулон" було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,7505 га, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.
01 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ СП "Нібулон" було укладено договір про внесення змін до договору оренди від 25 лютого
2010 року, згідно пункту 1.1.2 якого пункт 3.1 договору викладено у новій редакції, зокрема зазначено, що строк оренди земельної ділянки становить 7 (сім) років і розпочинається з моменту державної реєстрації права оренди за цим договором згідно вимог чинного законодавства.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 лютого 2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. 15 березня 2016 року було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0088, за ТОВ СП "Нібулон" на підставі договору оренди землі б/н від 25 лютого 2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі б/н від 15 березня 2016 року, який укладено строком на 7 років з правом пролонгації (номер запису 15880507).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У відповідності до частини першої статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі).
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Отже моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є саме його державна реєстрація.
У постановах від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) Верховний Суд України звертав увагу на те, що у договорах оренди сторони не вказали початку перебігу строку договору оренди, однак зауважували, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тому у таких випадках моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності.
У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. При цьому Верховний Суд України указав, що цивільні права та обов`язки за договором набуваються після його державної реєстрації.
Велика Палата Верховного Суду підтримала зазначені висновки у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.
З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України
від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України "Про оренду землі" були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому з 01 січня 2013 року ТОВ СП "Нібулон" не мало можливості зареєструвати спірний правочин.
Оформленню прав на земельні ділянки притаманні гарантуюча, правоохоронна, правовстановлююча, екологічна та інформативна функції.
Колегія суддів вважає, що проведення 15 березня 2016 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки ТОВ СП "Нібулон" на підставі договору оренди землі від 25 лютого 2010 року не може підмінити державну реєстрацію вказаного договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі). Проведення державної реєстрації права не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року, при тому, що набрав чинності і діє інший договір оренди, укладений між власником земельної ділянки та іншим орендарем, який був зареєстрований у встановленому законом порядку.
Державна реєстрація договору оренди землі від 25 лютого 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ СП "Нібулон", не була проведена, отже вказаний договір чинності не набрав, і відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло права оренди за цим договором.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
Враховуючи наведене, оспорюваний договір оренди земельної ділянки
від 25 лютого 2010 року є неукладеними, тому у задоволенні позову про визнання його недійсним необхідно відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним. Крім того, оскільки основний договір оренди землі від 25 лютого 2010 року є неукладеним, до нього не могли бути внесені зміни 01 червня 2016 року.
Наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в нездійсненні державної реєстрації, зокрема оспорюваного договору оренди землі від 25 лютого 2010 року, та зобов`язання відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію спірного договору не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі від 25 лютого 2010 року. До 01 січня 2013 року судове рішення у справі № 2а-4126/11/1476 виконано не було,державна реєстрація договору оренди землі від 25 лютого 2010 року здійснена не була.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року
у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16,
від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильного висновку про відмову у задоволенні позову у частині визнання недійсним договору оренди землі, проте неправильно визначився з підставами відмови у позові, отже мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання договору оренди землі від 25 лютого 2010 року недійсним підлягає зміні з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
За змістом частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.
Державна реєстрація прав на землю є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав власності, користування, зокрема права оренди землі, що супроводжуються внесенням даних про зареєстровані права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Враховуючи те, що договір оренди спірної землі від 25 лютого 2010 року, підписаний ОСОБА_1 та ТОВ СП "Нібулон", не набрав чинності, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ СП "Нібулон" на підставі цього договору, а також внесення запису про речове права ТОВ "Нібулон" від 15 березня 2016 року № 15880507.
Станом на час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7125487000:01:002:0088 за ТОВ СП "Нібулон" договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Колос Чигиринщини", був чинним. Зокрема ОСОБА_1, поведінка якого у правовідносинах з ТОВ СП "Нібулон" та ПП "Колос Чигиринщини" є суперечливою, договір оренди землі № 80 від 26 травня 2011 року у судовому порядку не оспорював. Презумпція правомірності вказаного договору не була спростована і ТОВ СП "Нібулон".
З огляду на зазначене, рішення суд першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право від 15 березня 2016 року
№ 15880507 слід визнати правильним по суті (з урахуванням положень статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, чинній до 15 січня 2020 року, яка діяла на час ухвалення судом першої інстанції рішення у справі). У той же час мотиви такого рішення підлягають зміні з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог про скасування запису про право оренди земельної ділянки, а також у частині стягнення судового збору підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог про скасування запису про право оренди земельної ділянки необхідно залишити в силі, змінивши його мотивувальну частину з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові. У частині вирішення позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним постанову суду апеляційної інстанції необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції скасована лише у частині вирішення позовних вимог (одна немайнова вимога), СТОВ "Говтва" має сплатити на користь ТОВ СП "Нібулон" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн, тому шляхом зарахування судового збору, який підлягає стягненню з ТОВ СП "Нібулон" на користь СТОВ "Говтва" за подання касаційної скарги та позовної заяви у розмірі 5 763 (3842 + 1921) грн, зі ТОВ СП "Нібулон" на користь СТОВ "Говтва" підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 2 881, 50 грн (5 763 - 2 881,5).
Керуючись статтями 141, 400, 406, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду