ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 825/1507/16
адміністративне провадження № К/9901/45756/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №825/1507/16
за позовом Приватного підприємства "Проектно - будівельна фірма "Дом" до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві Пустовойтенка Михайла Олександровича, Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови від 16 серпня 2016 року №216/16/10126-40/1608/0214, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Клопот С.Л., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Ісаєнко Ю.А., суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
в с т а н о в и в :
ПП "Проектно - будівельна фірма "Дом" звернулося до суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві Пустовойтенка Михайла Олександровича, Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 16 серпня 2016 року №216/16/10126-40/1608/0214.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неправомірність оскаржуваної постанови, оскільки порушення з боку позивача фактично відсутнє через ненадання ПП "Проектно - будівельна фірма "Дом" замовнику реконструкції проектної документації.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Судами встановлено, що посадовою особою Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві у присутності ОСОБА_1 на підставі звернення ініціативної групи мешканців будинку АДРЕСА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_2".
За наслідками перевірки складено акт від 25.07.2016 у якому зазначено, що проектною організацією - ПП "Проектно - будівельна фірма "Дом" передано замовнику будівництва - громадянину ОСОБА_1, проектну документацію на об`єкт будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_2", розроблену з порушенням вимог законодавства, без вихідних даних для проектування, а саме без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що призвело до порушення абзацу 2, 3 частини першої статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", абзацу 1 частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У зв`язку з наведеним, 04.08.2016 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося від позивача у термін до 26.09.2016 усунути виявлені порушення у відповідності до вимог чинного законодавства України.
16 серпня 2016 року відповідачем винесено постанову №216/16/10126-40/1608/0214, якою за виявлені порушення відповідно до абзацу 2 частини першої статті 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" на позивача накладено штраф у сумі 130500,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постаново, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що складена позивачем документація не є проектом на будівництво, а є передпроектною роботою (загальна пояснювальна записка, розділ АР), яка виконана на підставі договору на виготовлення (передачу) проектної научно-технічної документації для виконання робочого проекту. Позивач звертався до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві з листом, в якому повідомив ДАБІ, що Підприємством було розроблені виключно архітектурні рішення по реконструкції об`єкту будівництва, оскільки замовником не були надані містобудівні умови та обмеження, проектна документації у повному обсязі не розроблялась, оскільки для подальшого проектування замовник до них не звертався.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування ухвалених у справі судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає про правомірність проведення оскаржуваної постанови.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт.
Положеннями статті 26 вказаного Закону передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування (абзац другий частини першої статті); не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови (абзац третій частини першої статті);
Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 затверджений Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.
Пунктами 3 та 4 вказаного Порядку передбачено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 затверджений Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі Порядок №109).
Відповідно до пункту 1.2 вказаного Порядку замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Пунктом 2.1 Порядку №109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з пунктом 3.21 Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко - економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Отже, містобудівні умови та обмеження обов`язково враховуються під час розроблення саме проектної документації на будівництво об`єктів.
Разом з тим, як встановлено судами, складена позивачем документація не є проектом на будівництво, а є передпроектною роботою (загальна пояснювальна записка, розділ АР), яка виконана на підставі договору на виготовлення (передачу) проектної научно - технічної документації для виконання робочого проекту.
У зв`язку з цим слід зазначити, що пунктом 3.15 Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" передбачено проведення передпроектних робіт, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об`ємно - просторових та містобудівних рішень.
Апеляційним судом також встановлено, що позивач звертався до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві з листом (зареєстрований 16.08.2016 за №10/26-1608/48), в якому повідомив останнього, що Підприємством були розроблені архітектурні рішення по реконструкції об`єкту будівництва, оскільки замовником не були надані містобудівні умови та обмеження; проектна документації у повному обсязі не розроблялась, оскільки для подальшого проектування замовник до них не звертався.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат, якщо порушення вчинено проектною організацією.
Отже, для суб`єктів містобудування які здійснюють проектування об`єктів, настає відповідальність за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.
Оскільки судами встановлено, що ПП "Проектно - будівельна фірма "Дом" не передавалася ОСОБА_1, як замовнику, проектна документація для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення Підприємства до відповідальності.
За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Разом з цим, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд