Постанова
іменем України
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 207/2482/20
провадження № 51-597км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Анісімова Г. М., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Нескородяного А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 квітня 2021 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська ухвалою від 13 квітня 2021 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо порушення кримінальної справи стосовно працівників поліції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2021 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вищевказане рішення слідчого судді, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.
Суть доводів скаржника зводиться до його вказівок на те, що суд апеляційної інстанції постановив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.
На думку ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 13 квітня 2021 року та не звернув уваги на Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року у справі № 4-р(II)/2020, яким визнано неправомірною заборону оскарження ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарг на дії або бездіяльність слідчого чи прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Нескородяний А. М., навівши відповідні пояснення, зазначив про необхідність задоволення частково касаційної скарги ОСОБА_1 - у частині вимог щодо скасування ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 13 квітня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 370 цього Кодексусудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За матеріалами провадження, слідчий суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська постановив рішення, за яким відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо порушення кримінальної справи стосовно працівників поліції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також щодо внесення цих даних до ЄРДР.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Як убачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1, зокрема, висловив вимогу про необхідність внесення відомостей до ЄРДР стосовно працівників поліції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365, 367, 368 КК.
Апеляційний суд указав, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до вимог ст. 309 КПК оскарженню не підлягає, та, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Однак із таким рішенням суду апеляційної інстанції не може погодитися суд касаційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 3 ст. 9 КПК установлено, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
17 червня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КПК. Згідно з Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
За висновком щодо застосування норм права, який міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у провадженні № 51-453кмо20 (справа № 133/3337/19), оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК, тобто з 17 червня 2020 року.
Згідно з матеріалами провадження слідчий суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська постановив своє рішення 13 квітня 2021 року, тобто його ухвалено після зазначеного Рішення Конституційного Суду.
Таким чином, ухвалюючи оскаржене рішення, суддя залишив поза увагою викладену в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказівку щодо невнесення відомостей до ЄРДР, не врахував наведених змін у законодавстві та дійшов помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на оскарження зазначеної ухвали слідчого судді.
З огляду на вищенаведене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і це відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення у частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 квітня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати викладене в цій постанові та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд