ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 757/15413/20-к
провадження № 51-3354 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Житника О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою про кримінальне правопорушення від 28 січня 2020 року.
За ухвалою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу слідчого судді повернуто у зв`язку з існуванням обставин, які не дають можливості ідентифікувати особу, яка подала апеляційну скаргу, і чи є вона особою, яка має право на апеляційне оскарження відповідно до статті 393 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Такі порушення ОСОБА_1 вбачає у недотриманні частини 3 статті 399 КПК, яка передбачає повернення апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу. Зазначає, що його апеляційна скарга була ним підписана, подана у встановлений строк, з долученням усіх необхідних документів, зокрема тих, які підтверджують повноваження представника скаржника, через якого і було передано апеляційну скаргу для швидкого надсилання до апеляційного суду без пропущення строку на апеляційне оскарження. Посилається на статтю 113 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до якої засуджений має право передати кореспонденцію захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до КПК, безпосередньо під час побачення з ним.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважав її необґрунтованою.
Від ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Яковенко С.І. надійшла заява, в якій вони просять розглянути касаційну скаргу без їх участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції неправомірно повернув його апеляційну скаргу з тих підстав, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати.
Колегія суддів погоджується з цим доводом з огляду на таке.
У статті 396 КПК закріплені вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга:
1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів; 6) перелік матеріалів, які додаються.
Крім того, частина 5 статті 396 КПК установлює, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Будь-яких інших вимог до апеляційної скарги кримінальний процесуальний закон не висуває.
Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів зазначає, що приписам, визначеним у статті 396 КПК, апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідає.
Згідно із частинами 1, 2 статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до частини 3 статті 9 КПК закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Пункт 1 частини 1 статті 303 КПК надає право заявнику, потерпілому, його представнику чи законному представнику оскаржити до слідчого судді бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення
Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.
Отже, ОСОБА_1 як заявник є особою, що має право оскаржити ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Сумніви суду апеляційної інстанції щодо особистості скаржника, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Суд вважає за необхідне вказати на положення, закріплені в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського судуз прав людини та КПК.
Згідно зі статтею 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положення пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції Українивизначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи як одну з основних засад судочинства.
У статті 24 КПК регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого
в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм у процесі вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Суди під час застосування процесуальних правил повинні уникати зайвого формалізму, котрий може стати на перешкоді справедливості судового розгляду (Walchli проти Франції; Evaggelou проти Греції).
Допущені апеляційним судом порушення, на думку колегії суддів, є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до положень статті 438 КПКє підставою для його скасування.
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд