Постанова
іменем України
2 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 482/1361/20
провадження № 51-3872 км 21
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Макаровець А. М., Маринича В. К.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Проца А. В. на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2020 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150000000191, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Нова ОдесаМиколаївської області, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 150539 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 443 324 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю її чоловіка ОСОБА_3 .
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) на користь потерпілої ОСОБА_2 56 766 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 56 766 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю її чоловіка ОСОБА_3 .
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 2 липня 2020 року приблизно о 7:50, керуючи автомобілем марки "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_1,рухаючись автодорогою Н-24 "Благовіщенське-Миколаїв", в напрямку від м. Миколаїв до м. Вознесенськ Миколаївської області, в межах м. Нова Одеса Миколаївської області, в районі будинку № 160 на вул. Центральній, порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.4, 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та вимоги дорожньої розмітки 1.3 Розділу 34 ПДР, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, рухався в населеному пунктів з перевищенням дозволеної швидкості, не обрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу контролювати рух свого транспортного засобу, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перетнувши лінію дорожньої розмітки, яку перетинати заборонено, здійснив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем марки "ЗАЗ Sens", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався назустріч в межах своєї смуги руху.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки "ЗАЗ Sens", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні цього ж дня.
18 травня 2021 року Миколаївський апеляційний суд змінив вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову та зменшив суму стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди до 539 грн. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача МТСБУ - адвокат Проц А. В., посилаючись на порушення вимог процесуального та матеріального права, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На думку адвоката, при вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 судами не було враховано норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не правильно визначено розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з МТСБУ на користь потерпілої ОСОБА_2, без з`ясування наявності інших осіб, котрі за законом мають право на таке відшкодування.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Шевченко О. О. заперечила проти задоволення касаційної скарги представника цивільного відповідача МТСБУ - адвоката Проца А. В., просила судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК, вид та розмір призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі не оспорюються.
Разом із тим, доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача МТСБУ - адвоката Проца А. В. про неправильність вирішення судами першої та апеляційної інстанцій цивільного позову потерпілої ОСОБА_2, а саме в частині відшкодування МТСБУ моральної шкоди потерпілій, є необґрунтованими.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
З огляду на це,при вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та МТСБУ, цих вимог закону місцевим та апеляційним судами дотримано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну та моральну шкоду у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_3, котрийу результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
З метою відшкодування завданої шкоди, потерпіла ОСОБА_2 подала позов до суду, визначивши як відповідачів ОСОБА_1 та МТСБУ.
Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-ІV (далі - Закон № 1961-ІV) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, то з урахуванням вимог вказаної норми Закону № 1961-ІV відповідальність за спричинення ним шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участі під час керування автомобілем марки "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак НОМЕР_1, була покладена як на ОСОБА_1, так і на МТСБУ.
За приписами ст. 39 Закону № 1961-ІV Моторно (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Також п. 27.3. ст. 27 цього Закону, крім іншого, передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП, тобто станом на 2 липня 2020 року, становив 4723 грн, що визначено ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX.
Як убачається з вироку, місцевий суд, керуючись положеннями ст. 128 КПК, проаналізувавши вимоги потерпілої ОСОБА_2 до страховика, обґрунтовано дійшов висновку про їх задоволення у повному обсязі, з чим погодився й апеляційний суд, та стягнув із МТСБУ на користь потерпілої у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 56 766 грн, яка не оскаржується в касаційному порядку, і визнав доведеним, що ОСОБА_2 завдано моральну шкоду на суму 500 000 грн, з якої 56 776 грн стягнув з МТСБУ, а іншу суму - з ОСОБА_1 .
При визначенні та обґрунтуванні стягнення на користь потерпілої в рахунок відшкодування моральної шкоди було враховано конкретні обставини провадження, докази, досліджені й оцінені в судовому засіданні, а також характер та обсяг перенесених нею страждань, які пов`язані з втратою чоловіка. Підстав для зменшення цього розміру немає.
Що стосується доводів касаційної скарги представника цивільного відповідача МТСБУ про порушення судами вимог Закону № 1961-ІV щодо необхідності розподілу страхового відшкодування моральної шкоди рівними частинами між іншими родичами потерпілого, то вони є необґрунтованими, оскільки крім потерпілої ОСОБА_2 жодна інша особа, котра відповідно до положень п. 27.3. ст. 27 цього Закону має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3, з цивільним позовом до суду не зверталася. При цьому суд розглядає цивільний позов у кримінальному провадженні за правилами, визначеними кримінальним процесуальним законом та не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність інших осіб, котрі мають право пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану суспільно небезпечним діянням.
Переглянувши вирок в апеляційному порядку, перевіривши доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача МТСБУ у частині вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 до МТСБУ, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, апеляційний суд відповідно до приписів ст. 419 КПК обґрунтовано визнав їх неспроможними, навівши належні й достатні мотиви спростування.
З урахуванням викладеного, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, не встановлено.
За таких обставин, касаційна скарга представника цивільного відповідача МТСБУ не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд