Постанова
Іменем України
20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 752/2951/20
провадження № 61-11860св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, центр надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 рокуу складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, центр надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, центр надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.
Позов мотивований тим, що 02 серпня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого народився ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу дитина знаходиться на утриманні позивача, а також дитина проживала та зареєстрована разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
20 січня 2020 року позивач змінила місце її реєстрації на адресу: АДРЕСА_2 . В зв`язку з тим, що виникла необхідність в зміні місця проживання, позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг Голосіївської районної державної адміністрації в місті Києві з метою зняття з реєстрації та реєстрацію місця проживання дитини за новою адресою, однак за відсутності згоди відповідача їй було відмовлено в цьому. Отримати згоду відповідача не є можливим через складні стосунки, спілкування з відповідачем відбувається лише за допомогою листів, які направляються електронною поштою.
21 січня 2020 року позивач зверталась із листом, направленим електронною поштою на адресу відповідача, з проханням надати згоду на зміну місця реєстрації їх сина ОСОБА_3 за новою адресою в м. Києві, однак відповідач вказане звернення проігнорував та відповіді не надав. Враховуючи, що між сторонами існує спір, позивач була змушена звернутись до суду з цим позовом.
Позивач просила:
- надати дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька ОСОБА_2 ;
- надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2 без згоди батька ОСОБА_2 ;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року у складі судді Мазура Ю. Ю. позов задоволено.
Надано дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька ОСОБА_2 .
Надано дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2 без згоди батька ОСОБА_2 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що невизначеність питання реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_3 за фактичним місцем проживання з матір`ю суперечить інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію прав, гарантованих Конституцією та законами України.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутність згоди відповідача на реєстрацію місця проживання дитини з позивачем обумовлена не безпідставною позицією ОСОБА_2, а наявністю спору між сторонами щодо того, де саме має дитина проживати. За таких умов рішення у справі про визначення місця проживання дитини є підставою для реєстрації місця проживання дитини, незалежно від стосунків батьків, тому саме таке судове рішення буде ефективним способом захисту прав дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Голосіївського районного суду міста Києва.
27 вересня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 12 жовтня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Калараш А. А., Литвиненко І. В., Петров Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання та дозволу на реєстрацію місця проживання без згоди батька з урахуванням наявності окремого судового спору про визначення місця проживання дитини.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги, належним чином не дослідив всі зібрані у справі докази та не надав відповідну правову оцінку вказаним доказам.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 02 серпня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 жовтня 2019 року, індексний номер 185191641, відомо, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1
21 січня 2020 року позивач зверталась з листом, направленим електронною поштою на адресу відповідача, з проханням надати згоду на зміну місця реєстрації дитини ОСОБА_3 за новою адресою, проте їй не надано відповіді, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, затвердженого начальником Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 28 січня 2020 року, для малолітнього ОСОБА_3, 2012 року народження за адресою: АДРЕСА_2, виділена окрема кімната. Ліжко, шафа, іграшки, стіл, стілець, одяг відповідного віку, стану та сезону. Умови для проживання дитини створені належним чином. Під час проведення обстеження умов проживання дитина перебувала дома.
21 січня 2020 року позивач звернулась до відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вищевказаною адресою належної позивачу квартири, однак в задоволенні такої заяви позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю згоди батька на реєстрацію дитини.
ОСОБА_4 звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про надання дозволу на зняття дитини з реєстрації місця проживання та дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди матері. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі № 752/11923/20вказаний позов було залишено без задоволення.
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 757/33742/19-ц щодо спору між сторонами в даній справі про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 .
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.