ДОДАТКОВА УХВАЛА
02 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10865/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Пашинський М.М.,
відповідача - Онищенко О.А.,
третьої особи-1 - не з`явився,
третьої особи-2 - не з`явився,
третьої особи-3 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ"
про покладення на Державне підприємство "Гарантований покупець" судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/10865/20 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінет Міністрів України
про стягнення 1 904 341,46 грн.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.10.2021 № 29.3-02/3873 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10865/20 у зв`язку з днями відпочинку судді Мамалуя О.О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.10.2021 для розгляду справи № 910/10865/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості у розмірі 6 931 947,35 грн (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі № 910/10865/20 позовні вимоги задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/10865/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 925,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2021 касаційне провадження у справі № 910/10865/20 за касаційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 закрито.
При прийнятті зазначеної ухвали судом касаційної інстанції розподіл судових витрат на правничу допомогу не здійснювався, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" у відзиві на касаційну скаргу наведено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які воно очікує понести у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, та зазначено, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані, відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
18.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" подано заяву про покладення на Державне підприємство "Гарантований покупець" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
З матеріалів справи вбачається, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн в суді касаційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" надано:
- договір про надання правничої допомоги від 14.09.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Фортіс" (Об`єднання), відповідно до умов якого Об`єднання, в особі адвоката (ів) та фахівців, надає Клієнту правничу допомогу у Верховному Суді у господарській справі № 910/10865/20 про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" за касаційною скаргою боржника від 19.07.2021 № 15/3175 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 910/10865/20 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у даній справі про розподіл судових витрат на правничу допомогу;
- додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 14.09.2021, згідно з умовами якого сторони домовились, що гонорар (винагорода) Об`єднання за цим договором складає 20 000,00 грн, який сплачується Клієнтом наступним чином: протягом 3 банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку за цим договором, Клієнт авансом сплачує Об`єднанню 15 000,00 грн; після винесення Верховним Судом постанови, якою буде вирішено покласти на відповідача у відповідній справі сплачену Клієнтом суму наданої правничої допомоги у Верховному Суді, Клієнт доплачує Об`єднанню решту гонорару (винагороди), тобто, 5 000,00 грн. У разі не покладення сплачених Клієнтом витрат на правничу допомогу на відповідача, гонораром (винагородою) Об`єднання вважатиметься сума 15 000,00 грн;
- рахунок № 1 від 14.09.2021 на суму 15 000,00 грн, виставлений Об`єднанням Клієнту та сплачений останнім, відповідно до платіжного доручення від 17.09.2021 № 528;
- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 14.09.2021, який містить: опис наданих послуг та обсяг наданих послуг.
У своїй заяві про покладення на Державне підприємство "Гарантований покупець" судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" також наводить перелік наданих робіт, послуг та витрачений на них час.
Від Державного підприємства "Гарантований покупець" до Верховного Суду надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій заявник просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" про покладення на Державне підприємство "Гарантований покупець" судових витрат на професійну правничу допомогу, або обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню до 1 грн.
Вказане заява обґрунтована очевидно надмірним розміром витрат на правничу допомогу, що заявляються позивачем до стягнення, неспівмірністю розміру таких вимог категорії справи, очевидне завищення наведеної позивачем в заяві кількості часу витраченого адвокатами на правничу допомогу, складання документів, що не були необхідними для розгляду даної справи, невідповідність заявленої тривалості судових засідань, та як наслідок необґрунтованість їх вартості.
Відповідно до частини 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" про покладення на Державне підприємство "Гарантований покупець" судових витрат на професійну правничу допомогу, а також надані заявником документи, заяву відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому, Суд враховує те, що: визначена Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА-ЕНЕРГОВАТ" кількість часу для аналізу судової практики у справах, зазначених Державним підприємством "Гарантований покупець" у касаційній скарзі та підготовка відзиву на касаційну скаргу є завищеною, враховуючи предмет касаційного провадження (перегляд додаткового рішення суду першої інстанції, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції); послуги із здійсненням аналізу касаційної скарги, аналізу судової практики, зазначеної у такій касаційній скарзі, направлення сторонам відзиву на касаційну скаргу охоплюється послугою зі здійснення підготовки відзиву на касаційну скаргу; послуга із направлення сторонам заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу охоплюється послугою з підготовки такої заяви; час участі адвоката у судовому засіданні у Верховному Суді не відповідає реальному часу проведення самого судового засідання у Верховному Суді.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд