ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю :
представників скаржника ПП "Ташір": Безрода Р. С., Гапоненко Р. І.
ліквідатора ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" арбітражного керуючого Загороднього О. М.: (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ташір"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючого), Сотнікова С. В., Сітайло Л. Г.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-дорожня компанія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича
до Приватного підприємства "Ташір"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А."
про визнання недійсними правочинів боржника (в межах справи про банкрутство)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Господарським судом Чернігівської області розглядається справа № 927/110/18 за заявою Акціонерного товариства Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А. в особі представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." (далі - АТ Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-дорожня компанія" (далі - ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія", боржник) про банкрутство провадження в якій відкрито 06.03.2018.
2. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2018 ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та покладено обов`язки ліквідатора банкрута на арбітражного керуючого Загороднього Олексія Михайловича.
3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2018 затверджено реєстр з вимогами кредиторів на загальну суму 10 074 733,48 грн.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
4. 16.11.2018 ліквідатор ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" Загородній О. М. звернувся до Господарського суду Чернігівської області у межах справи про банкрутство № 927/110/18 із заявою від 16.11.2018 № 02-28/80 до Приватного підприємства "Ташір" (далі - ПП "Ташір") про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.03.2017 № 1844/2017/395608 транспортного засобу DAF 95XF430, 2006 року випуску, заводський номер VIN НОМЕР_1, укладеного між ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" та ПП "Ташір".
5. В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" Загородній О. М. посилається на відчуження боржником за рік, що передував порушенню справи про банкрутство товариства, транспортного засобу (автомобіля DAF 95XF430) на користь ПП "Ташір" за ціною значно нижчою ринкової вартості авто, що призвело до суттєвого зменшення активів боржника, які можна було б спрямувати на задоволення вимог кредиторів.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
6. Згідно з відомостями з витягу з Єдиного державного реєстру МВС України та інформаційної довідки Головного сервісного центру МВС України станом на 18.03.2017 ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" було власником, зокрема автомобіля DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .
7. З 18.03.2017 по 02.02.2018 ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" відчужило 27 транспортних засобів, в тому числі основні засоби, які забезпечували ведення господарської діяльності боржника.
8. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру МВС України станом на 02.07.2018 інформація про зареєстровані на праві власності за ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" транспортні засоби в базі відсутня.
9. У інформаційній довідці Головного сервісного центру МВС України від 27.06.2018 зазначено, що станом на 26.02.2018, згідно з інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру МВС автомобіль DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 зареєстровано за ПП "Ташір".
10. 31.03.2017 між ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" та ПП "Ташір" підписано договір купівлі-продажу № 1844/2017/395608 від 31.03.2017 транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 (копія договору додається), в приміщенні сервісного центру № 1844 РСЦ МВС в Житомирська обл. № 1844/2017/395608, в присутності адміністратора, який перевірив відповідність інформації внесеної до цього договору документам, які надані сторонами договору.
11. Згідно з пунктом 1.1. Договору купівлі-продажу від 31.03.2017 продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортний засіб марка DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, колір жовтий, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований за продавцем 24.12.2015 підрозділом МВС Центр 1844.
12. Продавець гарантував, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, належить йому на праві, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді (пункт 1.2. Договору купівлі-продажу від 31.03.2017).
13. Згідно з пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу від 31.03.2017 за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 190 863,00 грн.
14. Перед укладення Договору купівлі-продажу від 31.03.2017 ТОВ "Інвестиційно- дорожня компанія" замовлено оцінку транспортного засобу, за результатом якої суб`єктом оціночної діяльності надано висновок про вартість майна від 30.03.2017.
15. Згідно з цим висновком оцінювача від 30.03.2017 ринкова вартість транспортного засобу на дату проведення оцінки становила 162 103,00 грн без урахування ПДВ.
16. В обґрунтування доводів про заниження вартості цього транспортного засобу при його відчуженні, ліквідатор ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" до заяви про визнання недійсним вказаного договору додав висновок експерта судової автотоварознавчої експертизи складеної 14.06.2018 № 180531/3 ПП "Експерт-Рівне-Консалт", згідно з яким середня ринкова вартість транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 становить 382 670,00 грн.
17. За результатами проведеної на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 судової автотоварознавчої експертизи надано висновок експерта № 19619/19-54 від 14.11.2019 згідно з яким середня ринкова вартість транспортного засобу DAF 95 XF 430, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1, станом на 31.03.2017 складала 403 020,00 грн.
18. За результатами проведеної на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 додаткової автотоварознавчої експертизи суду надано висновок експерта № 24078/20-54 від 28.04.2021, за яким дійсна ринкова вартість транспортного засобу DAF 95 XF 430, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_1, з врахуванням наявної в матеріалах справи інформації щодо технічного стану вказаного транспортного засобу станом на 31.03.2017 могла складати 330 476,40 грн з ПДВ.
19. Цей висновок підготовлений кваліфікованим судовим експертом, а саме: Матвеївим В. В. - старшим судовим експертом відділу транспортно - товарознавчих досліджень лабораторії авто технічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень, судовим експертом другого кваліфікаційного класу, який має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 12.2 "Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу", 12.3 "Оцінка судноплавних засобів", стаж експертної роботи з 2011 року, свідоцтво № 105-11, видане ЕКК КНДІСЕ дійсне до 27.04.2021, пройшов навчання в Київському центрі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту, за програмою спеціального курсу з управління ризиками і розслідування аварій відповідно до модельного курсу 3.11 Міжнародної морської організації, отримав теоретичну підготовку та атестований, як експерт з управління ризиками і розслідування аварій відповідно до вимог Міжнародного Кодексу МКУБ, Рекомендацій ІМС МSC.273 (85), А.1075(28), МSC.255 (84), Міжнародного морського форуму нафтових компаній (ММНФНК), свідоцтво № RM 005/20 від 12.06.2020, дійсне до 12.06.2025.
20. Судовий експерт Матвеїв В. В. був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384 КК України та за відмову від надання висновку за статтями 385 КК України, а висновок складений відповідно до вимог законодавства та містить відповіді на порушені питання, ці відповіді є повними, вичерпними та обґрунтованими, будь-яких порушень вимог законодавства та методології при його складенні апеляційним судом не встановлено.
21. Спірний правочин був вчинений боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство та на час укладення 31.03.2017 спірного договору в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа про стягнення 3 255 750,00 грн з ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія"
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
22. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2019 у справі № 927/110/18 відмовлено повністю у задоволенні заяви ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" в особі ліквідатора Загороднього О. М. про визнання недійсним, укладеного між ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" та ПП "Ташір" договору купівлі-продажу № 1844/2017/395608 від 31.03.2017, транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .
23. Цю ухвалу постановлено із посиланням на статті 20, 98, 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), статті 319, 627, 628 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), статті 10, 20, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство"), статті 1, 7-1, 9, 10 Закону України "Про судову експертизу", статті 9, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та мотивовано тим, що реалізація автотранспортного засобу не потребує проведення судової автотоварознавчої експертизи, достатнім було провести лише оцінку транспортного засобу.
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду
24. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2019 та ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" в особі ліквідатора Загороднього О. М. та визнано недійсним укладений між ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" та ПП "Ташір" договір купівлі-продажу № 1844/2017/395608 від 31.03.2017 транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .
25. Апеляційний суд, пославшись на статтю 20 Закону про банкрутство, мотивував висновок про визнання недійсним спірного договору тим, що у матеріалах справи наявні достатні та допустимі докази, які підтверджують, що ціна за якою було продано ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" для ПП "Ташір" транспортний засіб DAF 95 XF 430, 2006 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 є суттєво нижчою як за середню ринкову вартість, так і за дійсну ринкову вартість такого транспортного засобу, і цей правочин був вчинений боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, що призвело до недоотримання банкрутом грошових коштів, які мали бути спрямовані на здійснення розрахунків з кредиторами.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
26. 28.07.2021 ПП "Ташір" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 927/110/18, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2019.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
27. ПП "Ташір" стверджує про порушення апеляційним судом норм процесуального права, зазначаючи в якості підстави касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, та посилається в контексті цієї підстави на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 13, 14, 99, 269, 277 ГПК України у подібних правовідносинах, а саме подання клопотання про призначення експертизи на стадії апеляційного перегляду справи задля обґрунтування ліквідатором підстав визнання недійсним правочину, укладеного протягом року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство;
28. Також касант посилається на безпідставне застосування судом апеляційної інстанції частини першої статті 277 ГПК України при скасуванні рішення місцевого господарського суду, позаяк висновки апеляційного суду по суті спору ґрунтуються на висновку судової автотоварознавчої експертизи, приєднаної до матеріалів справи під час її апеляційного перегляду.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(Арбітражний керуючий Загородній О. М.)
29. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" арбітражний керуючий Загородній О. М. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на фактичні обставини заниження вартості майна боржника, проданого за спірним договором, що на думку ліквідатора були правильно встановлені та оцінені судом апеляційної інстанції.
(АТ Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.)
30. У відзиві на касаційну скаргу ініціюючий кредитор АТ Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А. просить залишити постанову апеляційного суду без змін та заперечує доводи касаційної скарги, посилаючись на докази суттєвого заниження ціни майна боржника у спірному правочині та правові висновки, викладені Верховним Судом за подібних правовідносин.
31. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
32. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.03.2017 № 1844/2017/395608 транспортного засобу DAF 95XF430, укладеного між боржником та ПП "Ташір".
33. З огляду на зміст доводів касаційної скарги та заперечень на неї Верховному Суду у цій справі, з поміж іншого, необхідно вирішити питання:
а) щодо наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину;
б) щодо правомірності призначення судової експертизи апеляційним господарським судом.
34. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника відповідача та ліквідатора боржника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд при вирішенні цієї справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Щодо наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину
35. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
36. Зазначена норма кореспондується із частиною першою статті 2 КУзПБ (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваної постанови), якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Такі самі положення містила частина перша статті 2 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент звернення ліквідатора боржника із заявою до суду та постановлення ухвали судом першої інстанції).
37. Враховуючи, що спірні правовідносини у справі виникли під час дії Закону про банкрутство і місцевий господарський суд, розглядаючи заяву ліквідатора керувався відповідними положеннями цього Закону, то під час перегляду справи судами вищої інстанції на предмет правильності застосування законодавства, чинного до введення у дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства, застосуванню підлягають саме норми Закону про банкрутство у відповідній редакції, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.
38. За змістом частини першої статті 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
39. Верховним Судом неодноразово (зокрема, у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17) зазначалось, що господарським судам при розгляді спорів про оскарження правочинів зі спеціальних підстав, які встановлені законодавством про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, придбання майна за цінами вищими від ринкових для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, або без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
40. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, та дій, що спрямовані на необґрунтоване, сумнівне чи непропорційне збільшення розміру зобов`язань. У період, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів чи прийняття на себе зобов`язань є підозрілими і можуть становити втручання у право власності інших кредиторів. Відтак неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами, за умови, що такі дії призводять завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
41. Позаяк період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною першою статті 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.
42. За змістом частин другої - четвертої статті 20 Закону про банкрутство у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов`язання боржником у натурі після закриття провадження у справі про банкрутство. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
43. Таким чином, остаточною метою та критерієм ефективності оспорювання сумнівних майнових дій боржника у справі про банкрутство є забезпечення повернення (збереження) чи відшкодування його вартості на користь боржника задля відновлення його платоспроможності чи наповнення ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів банкрута.
44. За загальним правилом, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
45. З урахуванням наведеного вирішуючи спори про визнання недійсними "сумнівних" правочинів боржника у справі про банкрутство суд має встановити наявність тих обставин, з якими Закон про банкрутство у статті 20 пов`язує визнання таких правочинів недійсними, зокрема у випадку оплатного відчуження боржником майна: (1) вчинення такого правочину протягом "підозрілого" періоду - одного року, що передував порушенню справи про банкрутство; (2) за ціною нижчою від ринкової; (3) в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
46. Задовольняючи заяву ТОВ "Інвестиційно-дорожня компанія" в особі ліквідатора Загороднього О. М. апеляційний суд, пославшись на статтю 20 Закону про банкрутство, мотивував висновок про визнання недійсним спірного договору тим, що оспорюваний правочин був вчинений боржником протягом одного року, який передував порушенню справи про банкрутство, що призвело до недоотримання банкрутом грошових коштів, які мали бути спрямовані на здійснення розрахунків з кредиторами, адже у матеріалах справи наявні достатні та допустимі докази, які підтверджують, що ціна за якою було продано належний боржнику транспортний засіб є суттєво нижчою як за середню ринкову вартість, так і за дійсну ринкову вартість такого транспортного засобу, а саме висновок додаткової судової автотоварознавчої експертизи експерта № 24078/20-54 від 28.04.2021, проведеної на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020.
47. З урахуванням наведеного висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання оспорюваного договору договору купівлі-продажу від 31.03.2017 № 1844/2017/395608 недійсним є правомірним та обґрунтованим.