ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року
м. Київ
справа №620/306/19
касаційне провадження № К/9901/20929/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Файдюк В.В.; судді - Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі № 620/306/19
за позовом Приватного підприємства "Укрпромбуд-Б"
до Головного управління ДПС у Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2019 року Приватне підприємство "Укрпромбуд-Б" (далі - ПП "Укрпромбуд-Б"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2018 року № 00003811400 та від 12 листопада 2018 року № 00003821400.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 19 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю, дійшовши висновку про безтоварний характер здійснених господарських операцій.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову.
ГУ ДПС у Чернігівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звертає увагу на те, що Шостим апеляційним адміністративним судом не взято до уваги та не надано належної правової оцінки доказам відповідача, долученим до матеріалів справи.
Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Чернігівській області.
15 вересня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на реальності оспорюваних поставок.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Укрпромбуд-Б" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 18 жовтня 2018 року № 692/14/35075132.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей - прожекторів світлодіодних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рейм-Хаус", а також устаткування (щити, кабель, лотки, коробки тощо), скла в Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Холдінг" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач звертав увагу на недоліки представленої платником первинної документації, а також на наявність кримінального провадження від 21 вересня 2018 року № 32018270000000072 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, досудовим розслідуванням в якому встановлено, що в період 2017 - 2018 років невстановлені особи, використовуючи реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Холдінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Буд Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рейм-Хаус", сприяли ухиленню від сплати податків реально діючими суб`єктам господарювання, зокрема ПП "Укрпромбуд-Б".
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області 12 листопада 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00003811400, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1741876,00 грн за основним платежем та 435469,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00003821400, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1935418,00 грн за основним платежем та 483854,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд апеляційної інстанції встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими ПП "Укрпромбуд-Б" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не зазначено про здійснення ПП "Укрпромбуд-Б" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.
Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, об`єктивно не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.
Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рейм-Хаус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Холдінг" господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Чернігівській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -