ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 2340/4821/18
адміністративне провадження № К/9901/31123/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (головуючий суддя Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Чаку Є.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
У грудні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області), в якому просила визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2018 року №0092101303, №0092111303; вимогу від 26 липня 2018 року №Ф-0092121303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску; рішення від 26 липня 2018 року №0092141303 про застосування штрафних санкцій.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2018 року №0092101303 в частині збільшення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 26348,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 6587,19 грн, податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2018 року №0092111303 про збільшення суми податкового зобов`язання з військового збору на 2243,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 560,87 грн; вимогу від 26 липня 2018 року №Ф-0092121303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 49204,36 грн; рішення від 26 липня 2018 року №0092141303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 12952,83 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач, ФОП ОСОБА_1, звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення в оскаржуваній частині й постановити нове, яким позов задовольнити.
У доводах касаційної скарги її заявник наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанції щодо порушення позивачем вимог пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині віднесення до витрат 2017 року витрати на придбання товарів, які були реалізовані в наступних звітних періодах. При цьому, звертає увагу, що відсутності безпосереднього зв`язку витрат позивача з отриманням нею доходів, - суди в цій справі не встановили.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 177.4 статті 177 ПК України) у подібних правовідносинах.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Поряд із тим, колегія суддів зауважує, що судові рішення в частині задоволення позовних вимог не є предметом даного касаційного оскарження, а тому касаційний перегляд справи здійснюється в межах, визначених статтею 341 КАС України, а саме, - в обсязі заявлених позивачем у касаційній скарзі вимог.
Колегія суддів, з огляду на наявні у справі докази реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби, ухвалила задовольнити заявлене податковим органом клопотання про заміну відповідача у справі - Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, його правонаступником, - Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23 червня 2018 року.
У ході перевірки контролюючим органом встановлено, що в період, який охоплювався перевіркою, позивач здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування.
Проведеною перевіркою встановлено порушенням позивачем: пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, в наслідок чого їй донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 113009,04 грн; підпунктів 2, 3 пункту 1 статті 7 та абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування загальну суму 131962,41 грн; статей 163, 168, пункту 161 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір на загальну суму 9465,14 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 26 липня 2018 року відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0092101303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 141261,30 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 113 009,04 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 28252,26 грн; податкове повідомлення-рішення №0092111303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 11831,43 грн, з яких за податковими зобов`язаннями на 9465,14 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2366,29 грн; вимогу №Ф-0092121303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 131962,41 грн; рішення № 0092141303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 21228,64 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ПК України визначено вичерпний перелік витрат фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, при цьому необхідною передумовою для визначення складу витрат є їх пов`язаність з господарською діяльністю та отримання доходу, й позивачем підтверджено надання у 2015 - 2016 роках послуг з дослідження ринку просування торгівельних марок тютюнових виробів та інших комерційних послуг, що свідчить про помилковість висновку відповідача щодо завищення сум витрат в цій частині.
Стосовно решти позовних вимог, то, відмовляючи в їх задоволенні, суди виходили з того, що при розрахунку чистого доходу фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов`язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному; такі витрати будуть враховані при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли платник податку їх фактично поніс.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Як з`ясували суди попередніх інстанцій, підставою до збільшення ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) слугував висновок контролюючого органу про порушення підприємцем вимог пунктів 177.2,