ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/9823/18
адміністративне провадження № К/9901/24635/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанів-Аграр"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю. від 25.07.2019
у справі № 826/9823/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр"
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Комунального підприємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк Оксана Володимирівна, державний реєстратор Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощук Дмитро Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанів-Аграр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012", Приватне підприємство "Жищинське",
про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" (далі також - позивач, ТзОВ "Сатанов Аграр") звернулося до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просило:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2017 № 4043/5 в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" (скарга від 26.10.2017, зареєстрована за вх. № 32538-0-33-17 від 30.10.2017);
2) скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк Оксани Володимирівни про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатанів Аграр" (ідентифікаційний код 40917524), а саме: від 20.09.2017 № 37184891; від 20.09.2017 № 37184096; від 20.09.2017 № 37184457; від 20.09.2017 № 37184659; від 20.09.2017 № 37184729; від 20.09.2017 № 37184001; від 20.09.2017 № 37184689; від 20.09.2017 № 37184324; від 20.09.2017 № 37184429; від 20.09.2017 № 37184904; від 20.09.2017 № 37184949; від 20.09.2017 № 37184923; від 20.09.2017 № 37184962; від 20.09.2017 № 37183633; від 20.09.2017 № 37183121; від 20.09.2017 № 37183414; від 18.09.2017 № 37122573; від 18.09.2017 № 37124766; від 20.09.2017 № 37168163; від 20.09.2017 № 37168530; від 21.09.2017 № 37192134; від 21.09.2017 № 37190411; від 21.09.2017 №37192432; від 19.09.2017 № 37143640; від 20.09.2017 № 37184784; від 20.09.2017 № 37184765; від 20.09.2017 № 37184800; від 20.09.2017 № 37184835; від 21.09.2017 № 37190710; від 21.09.2017 № 37191568; від 18.09.2017 №37124962; від 20.09.2017 № 37183767; від 18.09.2017 № 37125086; від 21.09.2017 № 37189988; від 19.09.2017 № 37145273; від 18.09.2017 № 37120229; від 20.09.2017 № 37183845; від 18.09.2017 № 37125344; від 19.09.2017 № 37141936; від 18.09.2017 № 37119728; від 18.09.2017 № 37120044; від 18.09.2017 № 37122072; від 18.09.2017 № 37121542; від 18.09.2017 № 37121058; від 19.09.2017 № 37144309; від 19.09.2017 № 37143041; від 19.09.2017 № 37143891; від 18.09.2017 № 37123403; від 19.09.2017 № 37147792; від 19.09.2017 № 37145606;
3) скасувати рішення державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (ідентифікаційний код 40028765), а саме: від 15.09.2017 № 37096937; від 15.09.2017 № 37096524; від 15.09.2017 № 37095866; від 15.09.2017 № 37095540; від 15.09.2017 № 37094113; від 15.09.2017 № 37095166; від 15.09.2017 №37094796; від 15.09.2017 № 37094448; від 15.09.2017 № 37094113; від 15.09.2027 № 37093376; від 15.09.2017 № 37093022; від 15.09.2017 № 37092741; від 15.09.2017 № 37092326; від 15.09.2017 № 37091286; від 15.09.2017 №37084070; від 15.09.2017 № 37083834; від 15.09.2017 № 37083555; від 15.09.2017 № 37083209; від 14.09.2017 № 37082792; від 14.09.2017 № 37082500; від 14.09.2017 № 37082212; від 14.09.2017 № 37081868; від 14.09.2017 №37080447; від 14.09.2017 № 37080171; від 14.09.2017 № 37079927; від 14.09.2017 № 37079451; від 14.09.2017 № 37079106; від 14.09.2017 № 37077849; від 08.09.2017 № 36979535; від 08.09.2017 № 36979279; від 08.09.2017 №36978514; від 08.09.2017 № 36978204; від 08.09.2017 № 36977579; від 08.09.2017 № 36975589; від 08.09.2017 № 36974706; від 08.09.2017 № 36974254; від 08.09.2017 № 36972369; від 08.09.2017 № 36972026; від 08.09.2017 №36971638; від 08.09.2017 № 36971279; від 08.09.2017 № 36971011; від 08.09.2017 № 36970753; від 08.09.2017 № 36970495; від 07.09.2017 № 36966251; від 07.09.2017 № 36966109; від 07.09.2017 № 36965959; від 07.09.2017 №36965503; від 07.09.2017 № 36964363; від 07.09.2017 № 36963705; від 07.09.2017 № 36963332; від 07.09.2017 № 36962949; від 07.09.2017 № 36955638; від 07.09.2017 № 36955323; від 15.09.2017 № 37097500;
4) скасувати рішення державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за Приватним підприємством "Жищинецьке" (ідентифікаційний код 34312742), а саме: від 07.09.2017 № 36961702; від 07.09.2017 № 36960854; від 07.09.2017 № 36957403; від 07.09.2017 № 36960014; від 07.09.2017 № 34312742.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до державного реєстратора Комунального підприємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк О.В. та державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Д.С.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 17.10.2018 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення збільшених позовних вимог, у якій останній просив суд зобов`язати Міністерство юстиції України не пізніше п`яти робочих днів з дня надходження рішення суду прийняти рішення про скасування наказу від 15.12.2017 № 4043/5 в частині відмови у задоволенні вимог ТОВ "Сатанов Аграр" у формі наказу та зобов`язати Міністерство юстиції України не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття судового рішення повторно розглянути скаргу ТОВ "Сатанов Аграр" від 26.10.2017, зареєстровану за вх. № 32538-0-33-17 від 30.10.2017.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 залучено до участі у справі № 826/9823/18 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Комунального підприємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк О.В., державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Д.С., Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатанів Аграр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012", Приватне підприємство "Жищинецьке".
5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2017 № 4043/5; зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ТзОВ "Сатанов-Аграр" від 26.10.2017 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ТзОВ "Сатанов-Аграр" 1762,00 грн сплаченого судового збору.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
7. 28.08.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
9. 13.11.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.10.2017 ТОВ "Сатанов Аграр" звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою, у якій просило:
1) скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк О.В. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатанів Аграр" (ідентифікаційний код 40917524),
2) скасувати рішення державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Д.С. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (ідентифікаційний код 40028765),
3) скасувати рішення державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Д.С. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за Приватним підприємством "Жищинецьке" (ідентифікаційний код 34312742),
4) блокувати доступ державних реєстраторів - Бодяк О.В. та Зощука Д.С. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
11. Звертаючись до відповідача з вказаною скаргою, позивач просив Міністерство юстиції України скасувати 110 рішень державних реєстраторів, які розділив на 3 окремі блоки відповідно до нових користувачів земельних ділянок.
12. Наказом від 15.12.2017 № 4043/5 частково задоволено скаргу ТОВ "Сатанов Аграр": скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2017 № 36965287, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Цвітовської сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощуком Д.С.; заблоковано доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці; у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
13. Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням в частині відмови у задоволенні скарги, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі договорів оренди він є користувачем земельних ділянок, зазначених у його скарзі до відповідача, проте державними реєстраторами не перевірено вказані обставини, унаслідок чого відбулася подвійна реєстрація права користування на одні й ті ж земельні ділянки. Спірним наказом Міністерство юстиції України скасувало лише одне рішення державного реєстратора, не обґрунтувавши підстави його ухвалення.
15. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив із того, що встановлені під час судового розгляду обставини справи свідчать про порушення відповідачем процедури ухвалення спірного рішення внаслідок неповного з`ясування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, формальний підхід відповідача під час розгляду скарги позивача та неналежну перевірку скарги позивача. За наведених обставин наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2017 № 4043/5 в оскаржуваній частині не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині. Задоволення позовної вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу ТзОВ "Сатанов-Аграр" від 26.10.2017 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
17. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність прийнятого відповідачем рішення. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем процедури ухвалення спірного рішення.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом всупереч приписам чинного законодавства справу розглянуто за відсутності позивача, який не був належним чином повідомленим про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, чим порушено право останнього на подання відзиву, на судовий захист та на правову допомогу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр", встановлено триденний строк з моменту отримання копії ухвали, але не пізніше п`ятнадцяти днів з дати її винесення, на подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі. Однак ТзОВ "Сатанов Аграр" не подавало апеляційну скаргу, натомість дії суду апеляційної інстанції щодо неправильного зазначення апелянта є умисними. Крім того, судом не дотримано вимог щодо достатності строку для подання відзиву на апеляційну скаргу. Таким чином, позивачу не було відомо про наявність апеляційного провадження у цій справі. Судом апеляційної інстанції не враховано, що у розпорядженні позивача та відповідача перебували належні докази, а саме довідки, надані органом Держгеокадастру, щодо наявності зареєстрованого права оренди на земельні ділянки за ТзОВ "Сатанов Аграр", що виникло на підставі відповідних договорів. Також судом апеляційної інстанції не враховано, що у сорока шести угодах, наданих державному реєстратору, відсутня інформація про їх реєстрацію. Повноважні представники позивача з орендарями земельних ділянок не підписували будь-яких угод про розірвання договорів оренди. ОСОБА_3 не був належним чином уповноважений на вчинення дій від імені ТзОВ "Сатанов Аграр", що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Окрім цього, під час вирішення цієї справи необхідно врахувати обставини, встановлені у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 909/807/17, оскільки такі є преюдиційними.
19. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що у цій справі існує спір про право між позивачем і третіми особами та скасування оскаржуваного наказу не вирішить цей спір, оскільки оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Частинами першою-четвертою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
23. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
25. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
26. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
28. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
29. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
30. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
31. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
32. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
33. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15 вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
35. Як установлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до відповідача зі скаргою, позивач просив Міністерство юстиції України скасувати 110 рішень державних реєстраторів, які розділив на 3 окремих блоки відповідно до нових користувачів земельних ділянок.
36. Обґрунтовуючи скаргу, позивач стверджував, що згідно з договорами оренди останній є користувачем земельних ділянок та наголошував на тому, що строк дії договорів спливає у 2030 році. Внаслідок неналежної перевірки державними реєстраторами обставин щодо зареєстрованих прав користування, має місце подвійна реєстрація права користування за різними юридичними особами на одні й ті самі земельні ділянки.
37. Наказом від 15.12.2017 № 4043/5 частково задоволено скаргу ТОВ "Сатанов Аграр": скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2017 № 36965287, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Цвітовської сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощуком Д.С.; заблоковано доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці; у задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
38. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для його прийняття став висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 11.12.2017.
39. Зі змісту висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 11.12.2017 вбачається, що останньою було розмежовано оскаржувані рішення на 4 блоки, а саме:
1) 50 рішень державного реєстратора Комунального підпрємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк О.В. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за ТОВ "Сатанів Аграр" (ідентифікаційний код 40917524);
2) 54 рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Д.С. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за ТОВ "Агрохолдинг 2012";
3) 5 рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Д.С. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за ПП "Жищинецьке";
4) 1 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.09.2017 № 39965287, прийняте Зощуком Д.С. щодо реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6821282200:03:005:0072 за ТОВ "Агрохолдинг 2012".
40. Відповідно до пунктів 6, 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) господарські суди розглядають:
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
41. У постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17 Великою Палатою Верховного Суду була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
42. Зважаючи на викладене, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення господарських правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її господарських прав та інтересів.
43. Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується господарського (цивільного) права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами господарського або цивільного судочинства.
44. Зважаючи на те, що позовні вимоги у цій справі заявлено на поновлення порушеного господарського права позивача та пов`язані з необхідністю захисту права оренди землі, а тому цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Водночас, враховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, Суд дійшов висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.
45. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі № 818/331/18 та від 24.12.2019 у справі № 818/1298/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
46. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку із неповідомленням його про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 25.07.2019 та позбавленням його права на подання відзиву на апеляційні скарги, колегія суддів зазначає, що наведене порушення є серйозним та за наведених обставин у суду апеляційної інстанції не було законних підстав для розгляду апеляційних скарг без участі позивача, що є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
47. Водночас колегія суддів зауважує, що сформована відповідно до статей 37, 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 346 КАС України практика Великої Палати Верховного Суду щодо обов`язку касаційного суду, встановивши порушення судами правил юрисдикції адміністративних судів, закривати провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги, має вже сталий характер, оскільки згідно з частиною першою статті 354 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
48. Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї юрисдикції є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
49. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року; пункти 44-50).
50. У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
51. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
52. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09.09.2010 № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
53. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
54. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.
55. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.
56. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).
57. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
58. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom"), заява № 4451/70, пункт 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria"), заява № 36760/06, пункт 230).
59. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
60. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 13089/87).
61. Суд також ураховує позицію ЄСПЛ, висловлену в справі "Омельченко проти України" (заява № 45965/08) про визнання заяви, яка стосувалася розмежування юрисдикцій між адміністративним та цивільними судами, неприйнятною у зв`язку з відсутністю порушення права заявника на доступ до суду; Суд нагадав, що згідно з його прецедентною практикою, пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", у якому право на доступ до суду (тобто право на звернення до національних судів) становить лише один з його аспектів; для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати чітку, практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (Bellet v. France, заява № 23805/94, пункт 36, "Церква села Сосулівка проти України", заява № 37878/02, пункт 50); Суд зазначає, що заявники мали можливість порушити провадження в національних судах, а суди ухвалити рішення, виходячи із суті їхніх позовів, незважаючи на початкову затримку, викликану питаннями щодо відповідної юрисдикції.
62. Відповідно до частин першої та третьої статті 354 КАС України (тут і далі також - у чинній редакції) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
63. Відповідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
64. У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору (частина третя статті 354 КАС України).
65. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359, Верховний Суд