ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/11902/19
адміністративне провадження № К/9901/10009/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року (головуючий суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року (головуючий суддя Бабенко К.А., судді - Єгорова Н.М., Федотов І.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м.Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 4 квітня 2019 року: №0026014205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 1108869,37 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 887095,50 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 221773,87 грн); №0026024205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на 10493,89 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 8395,11 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2098,78 грн); №0025994205, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн; №0026004205, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДФС у м.Києві 4 квітня 2019 року. Стягнуто на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 9605 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУ ДФС у м. Києві оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу керівника контролюючого органу, який скасовано у судовому порядку.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
ОСОБА_1, скориставшись своїм правом надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі Наказу ГУ ДФС у м. Києві від 22 січня 2019 року №806 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )", контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої 25 лютого 2019 року складено Акт №417/26-15-42-05/ НОМЕР_2 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог:
пунктів 44.3, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: не надано документи та книгу обліку доходів;
підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, підпункту 293.4.2 пункту 293.4 статті 293 ПК України, що призвело до заниження суми єдиного податку на суму 50700,68 грн;
підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме: не подано декларації про майновий стан та доходи за 2016 - 2017 роки;
пункту 177.2 статті 177 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016-2017 у сумі 859111,81 грн;
підпункту 1.2 пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що призвело до заниження військового збору на загальну суму 8395,11 грн;
пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: неподання, подання за невстановленою формою звітності з єдиного соціального внеску за 2016-2017 роки;
пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження сум нарахувань по єдиному соціальному внеску на загальну суму 135457,12 грн.
На підставі висновків Акта перевірки, 4 квітня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0026014205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 1108869, 37 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 887095,50 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 221773,87 грн);
№0026024205, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на 10493,89 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 8395,11 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2098,78 грн);
№0025994205, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн;
№0026004205, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.
ОСОБА_1 на зазначені податкові повідомлення-рішення було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 14 червня 2019 року №27521/6/99-99-11-05-01-25 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 4 квітня 2019 року: №0026014205, №0026024205, №0025994205, №0026004205, а скаргу представника ОСОБА_1 Сучик Т.Я. - без задоволення.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що не погодившись з Наказом ГУ ДФС у м. Києві від 22 січня 2019 року №806 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )" та діями податкового органу щодо її проведення, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року у справі № 640/3972/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Наказ ГУ ДФС у м. Києві від 22 січня 2019 року №806 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )". Визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 на підставі Наказу ГУ ДФС у м. Києві від 22 січня 2019 року №806 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )".
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівн