1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 160/1062/19

адміністративне провадження № К/9901/13494/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Пасічник С.С., Гімона М.М.,

секретар судового засідання Буденко В.І.,

представники: позивача - Красницької-Келембет А.С., відповідача - Москалець Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (процесуальний правонаступник- Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.),-

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровсьвкий металургійний комбінат" (далі - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", Товариство, позивач) звернулося до суду з позом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС; далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0008544607 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на 50ʼ 877ʼ 468,05 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 27ʼ 384ʼ 046,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9ʼ 532ʼ 632,75 грн, пеня- 13ʼ 960ʼ 788,30 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що компанія-нерезидент "Landmont Limited" (резидент Республіки Кіпр), якій Товариство сплатило відсотки за договорами позики, хоча і була фактичним отримувачем коштів відповідно до договорів позики, однак, не мала права ними розпоряджатися, вирішувати їх подальшу економічну долю, як це передбачено міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування, оскільки перераховувала кошти банку "Intesa San Paolo Bank Ireland plc", який і є кінцевим бенефіціарним власником (отримувачем) доходу (процентів) за договорами позики. У зв`язку з тим, що компанія "Landmont Limited" не є бенефіціарним власником доходу, виплаченого позивачем у вигляді процентів у загальній сумі 215 206 725,00 грн, цей доход підлягає оподаткуванню за ставкою 15%, замість застосованої позивачем пільгової ставки податку 2%, встановленої пунктом 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, ратифікованої Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ.

Суд дійшов висновку, що в порушення пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК) позивач при виплаті доходу у вигляді процентів компанії "Landmont Limited" занизив податок на доходи нерезидента на 27384046 грн, у зв`язку з чим контролюючий орган правомірно донарахував позивачу податкові зобов`язання. Суд відхилив доводи Товариства стосовно закінчення строку давності у 1095 днів для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, як і доводи про неправильне визначення відповідачем розміру штрафних санкцій та суми пені.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0008544607.

Апеляційний суд висновувався з того, що нормою абзацу першого пункту 103.2 статті 103 ПК встановлено дві умови, за яких можливе звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку при виплаті доходу нерезиденту: 1) нерезидент має бути бенефіціарним власником отриманого доходу; 2) нерезидент має бути резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Обов`язок резидента щодо підтвердження дотримання ним другої умови для застосування звільнення від оподаткування (зменшеної ставки податку) та спосіб такого підтвердження встановлені нормами абзацу другого пункту 103.2 та пункту 103.4 статті 103 ПК : резидент зобов`язаний отримати від нерезидента довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір, яким передбачені інші (пільгові) умови оподаткування, в порівнянні із нормами ПК.

Суд вказав, що на виконання цих законодавчих вимог позивач надав сертифікати за 2015 та 2016 роки (що відповідає періоду, за який проведена перевірка), видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, з проставленням апостилю на кожному, на підтвердження того, що компанія "Landmont Limited" є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що компанія "Landmont Limited" є бенефіціарном власником виплачених позивачем процентів за позикою, оскільки проценти сплачувалися безпосередньо цій компанії; компанія не діяла як агент, особа в управління якої передано майно, чи як посередник. Надаючи оцінку довідці від 21.01.2016, на яку позивач посилався як на доказ статусу компанії "Landmont Limited" як бенефіціарного власника процентів за позикою, апеляційний суд вказав, що хоча ця довідка і видана зазначеною компанією на запит позивача (ця обставина була визнана судом першої інстанції такою, що ставить під сумнів достовірність довідки як доказу), викладена у ній інформація не суперечить інформації, отриманій контролюючим органом від Податкового департаменту Головного управління Міжнародного підрозділу з податкових справ Республіки Кіпр.

Офіс великих платників податків ДПС (процесуальним правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; далі - Офіс ВПП ДПС) подав касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Офіс ВПП ДПС вказує на те, що компанія "Landmont Limited" не бенефіціарним власником отриманого від позивача доходу, а лише виконує функцію номінального утримувача (номінального власника), посередника щодо такого доходу, оскільки кошти для надання позики позивачу компанія "Landmont Limited" були отримані як кредит у банку "SanPaolo Bank Ireland plc". Сплачені позивачем відсотки компанія "Landmont Limited" використовувала на сплату процентів за кредитом банку та для фінансування пов`язаних осіб, що є основним видом діяльності цієї компанії. Офіс ВПП ДПС посилається на те, що надані Товариством довідки про статус податкового резидента за 2015 та 2016 роки не підтверджують та не спростовують інформацію щодо власника чи посередника доходів, отриманих від позивача. Що ж до довідки-підтвердження компанії "Landmont Limited" від 21.01.2016, то апеляційний суд не мав підстав для визнання її доказом, оскільки вона видана не уповноваженим органом Республіки Кіпр, а нерезидентом - контрагентом позивача на його ж запит.

Верховний Суд ухвалою від 15.06.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, позивач зазначає, що Офіс ВПП ДПС у касаційній скарзі фактично просить переоцінити наявні у справі докази. Посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 - без змін.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наказу від 20.09.2018 №1740 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" з питання дотримання вимог податкового законодавства при виплаті доходу нерезиденту компанії "Landmont Limited" (резидент Республіки Кіпр) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2018 №82/28-10-46-07-05393043 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 103.2, 103.3 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) при виплаті компанії "Landmont Limited" доходу у вигляді процентів за договорами позики у загальній сумі 215 206 725,00 грн (дохід із джерелом походження з України) Товариство занизило податок з доходу нерезидента на загальну суму 27384046 грн., у тому числі: за 2015 рік - на 14 673 869 грн., 1 квартал 2016 року - 1 433 046 грн., півріччя 2016 року - 1 433 046 грн., 3 квартали 2016 року - 1 433 046 грн., 2016 рік - 12 710 177 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 (форми Д) №0008544607 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на 50877468,05 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 27 384 046 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9532632,75 грн., пеня - 3960788,30 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 18.01.2019 №2530/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Під час перевірки достовірності задекларованих ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" показників у додатку ПН до декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди в проміжку з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено, що Товариство виплатило доход нерезиденту компанії "Landmont Limited" (резидент Республіки Кіпр) у вигляді процентів за договорами позики від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA та від 09.09.2015 б/н в загальній сумі 215 206 725,00 грн. (еквівалент 8 248 686 євро та 171 590 доларів США за курсом валют Національного банку України), в тому числі: за 2015 рік - 112 875 914,00 грн. (4 725 976 євро), 1 квартал 2016 року - 11 023 424,00 грн. (372 449 євро), за півріччя 2016 року - 11 023 424,00 грн. (372 449 євро), за 3 квартали 2016 року - 15 317 990,00 грн. (161 342 доларів США, 372 449 євро), за 2016 рік -102330 811,00 грн. (3 522 710 євро, 171 590 доларів США).

Відповідно до договору позики від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA позикодавець (компанія "Landmont Limited") надає позичальнику (ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат") позику в межах максимальної суми, що становить 34 169 999,96 євро, для здійснення платежів на користь компанії "Danieli & C. Officine Meccaniche S.P.A", (Республіка Італія) в рахунок оплати зобов`язань, пов`язаних з поставкою сталепрокатного стану згідно з договором поставки.

За умовами договору від 09.09.2015 б/н компанія "Landmont Limited" надає ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" позику в розмірі 150 000 000 доларів США для поповнення оборотних коштів з метою забезпечення його звичайної господарської діяльності.

При виплаті компанії "Landmont Limited" процентів за позикою Товариство утримало та сплатило до бюджету податок на прибуток із суми виплаченого нерезиденту доходу, застосувавши ставку оподаткування 2% відповідно до пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, ратифікованої Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ.

Всього позивачем утримано та перераховано до бюджету податок з доходів нерезидента за договором позики від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA 164 973,75 євро (4 212 931,26 грн), а за договором від 09.09.2015 - 3 431,78 доларів США (91 204,28 грн).

Під час перевірки позивач надав сертифікати від 08.04.2015 та від 02.03.2017 №121977040, видані Податковим департаментом Міністерства фінансів Республіки Кіпр, якими засвідчується, що компанія "Landmont Limited" є резидентом Кіпру згідно з Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, що підписана в м. Нікосії 8 листопада 2012 року. Компанія підлягає оподаткуванню в Республіці Кіпр щодо доходів за 2015 рік, 2016 рік з усіх джерел. Справжність підпису, печатки та штампу на сертифікатах підтверджують апостилі від 16.04.2015 №78390/15 та від 03.03.2017 №48184/17 відповідно, вчинені постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку та завірені гербовою печаткою Міністерства юстиції та правопорядку.

Також Товариство надало довідку від 21.01.2016, видану компанією "Landmont Limited", в якій компанія підтверджує, що уповноважена отримувати відсотки, які ПАТ ""Дніпровський металургійний комбінат" зобов`язаний сплачувати згідно з договорами від 19.11.2007 №23-11-07S-IGLA та від 09.09.2015, є їх бенефіціаром та не діє як агент, особа, в управління якої передано майно, чи інша особа-посередник. Справжність підпису, печатки та штампу на довідці підтверджує апостиль від 26.01.2016 №16456/16, що вчинено постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку та завірено гербовою печаткою Міністерства юстиції та правопорядку.

За висновком контролюючого органу позивач порушив пункт 103.2 статті 103, підпункт Перейти до повного тексту