ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/95/19
адміністративне провадження № К/9901/22392/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 (суддя - Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 (колегія суддів: В.В. Ніколін судді В. М. Багрій Д. М. Старунський) у справі № 460/95/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" 17.01.2019 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.01.2019 №144 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.05.2018 №1604 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро", код 38869393".
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ видано з порушенням вимог чинного податкового законодавства, відповідно до яких документальна планова перевірка проводиться згідно з планом-графіком перевірок на поточний рік. В плані - графіку на поточний 2019 рік позивач серед юридичних осіб, зазначених в таблиці, не значиться, відтак, позивач вважає, що оскаржуваний наказ є безпідставним та підлягає скасуванню. Більше того, Товариство зазначає, що внесення змін до наказу керівника контролюючого органу, яким призначається позапланова перевірка, взагалі не передбачено ні положеннями Податковим кодексом України (далі - ПК України), ні жодним іншим підзаконним нормативно-правовим актом.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у задоволені позову відмовлено. Суди відзначили, що спірний наказ є законим, так як був прийнятий у зв`язку із необхідністю проведення відносно позивача перевірки в 2019 році, що була призначена попереднім наказом в 2018 році та відповідає плану-графіку за цей рік, проте не була проведена з вини платника, який оскаржив такий наказ до суду, але не був скасований.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити повністю. Вказує про те, що у відповідача не було законних підстав видавати наказ про проведення податкової перевірки в 2019 році, з огляду на те, що до плану-графіку за такий рік він не був включений.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу позивача, які надійшли до Верховного Суду відповідач просив її залишити без задоволення, а оскаржувані ним рішення судів першої і апеляційної інстанцій без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.05.2018 згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік та на підставі статті 20 розділу І, статей 75, 77, 82 глави 8 розділу 11 ПК України, начальником Головного управління ДФС у Рівненській області видано наказ №1604 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро", код 38869393", відповідно до якого наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Мінералагро" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2018, тривалістю 10 робочих днів з 11.06.2018.
Головним управління ДФС у Рівненській області було повідомлено ТОВ "Мінералагро" про проведення перевірки шляхом надіслання рекомендованим листом з повідомленням копії наказу та повідомлення про проведення перевірки від 29.05.2018 №481.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у зв`язку із оскарженням в судовому порядку наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.05.2018 №1604, про що відповідачем складено акт відмови платника податків у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро" від 11.06.2018 №220/17-00-14-01/38869393.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі №817/1510/18 позовну заяву ТОВ "Мінералагро" до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування наказу залишено без розгляду. Зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.
У зв`язку з цим, 16.01.2019 згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі статті 20 розділу І, статей 75, 77, 82 глави 8 розділу II ПК України, ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі №817/1510/18 та з метою реалізації обов`язку контролюючого органу в частині проведення перевірки, Головним управлінням ДФС у Рівненській області видано наказ №144, відповідно до якого наказано внести зміни до пункту 1 наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.05.2018 №1604 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро", код 38869393" в частині терміну початку перевірки, а саме дату "з 11.06.2018 року" замінити на "з 17.01.2019 року".
17.01.2019 ТОВ "Мінералагро" відмовило у допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Рівненській області до проведення документальної планової виїзної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови платника податків у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро" №22/17-00-14-01/38869393.
Не погоджуючись із правомірністю наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.01.2019 №144 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.05.2018 №1604 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро", код 38869393", позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, у задоволені якого було відмовлено.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.2 цієї статті документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Пунктом 77.4 цієї статті визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Наведені норми свідчать про те, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення останнього до плану-графіку перевірок та видача наказу про її проведення, а також вручення такому платнику податків наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам, встановленим Податковим кодексом України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що терміни проведення перевірки, визначені в наказі податкового органу №1604 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро", код 38869393" закінчились, а тому з метою проведення перевірки, на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили, правомірно видано наказ від 16.01.2019 №144 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.05.2018 №1604 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Мінералагро", код 38869393".
Щодо ж до посилань позивача на те, що у відповідача відсутнє право проводити планову документальну перевірку поза строками, визначеними планом-графіком, то Верховний Суд погоджуючись із застосованими судом апеляційної інстанції висновками Верховного Суду, які висловлені за аналогічних правовідносин, відзначає, що необхідність винесення відповідачем спірного наказу була зумовлена лише діями самого відповідача, який не погодившись із першим наказом на проведення перевірки оскаржив його до суду.
Як вже зазначалось, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою місцевого окружного суду від 21.11.2018 позов ТОВ "Мінералагро" про скасування наказу від 29.05.2018 №1604 (наказу, до якого спірним наказом вносились зміни) залишено без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання (https://revesti.court.gov.ua/Review/77992850).
На переконання колегії суддів, не проведення планової перевірки у строки та за період, визначені у наказі від 29.05.2018 №1604 у зв`язку з подання платником податків позову до суду не може бути підставою для звільнення такого платника податків від проведення такої перевірки взагалі.
Таким чином, Верховний Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду, винесену у справі 817/519/16, яка ухвалена за різних фактичних обставин, зокрема, у вказаній справі судами спірний наказ до якого були вносились зміни був визнаний правомірним у судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій не спростованими доводами касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -