ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 320/5419/20
адміністративне провадження № К/9901/19428/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №320/5419/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Химекс" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 08.02.2021 (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Химекс" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 адміністративний позов задоволено.
Згідно довідки про доставку судового рішення електронною поштою від 30.11.2020, яку складено секретарем судового засідання Сакевич Ж.В., ГУ ДПС у Київській області 30.11.2020 надіслано електронною поштою файл з копією рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/5419/20 (а.с. 115).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 29.12.2020 ГУ ДПС у Київській області звернулось засобами поштового зв`язку з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги та розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження суддею встановлено, що скаргу подано з пропуском строку на апеляційне провадження, суд вважав, що ГУ ДПС у Київській області мало б право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подачі апеляційної скарги у строк до 30.12.2020. Разом з тим, апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції 04.01.2021. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано з порушеннями вимог статті 296 (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, далі - КАС України) і скаржнику необхідно надати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та документ про сплату судового збору.
27.01.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Київській області про продовження строку для сплати судового збору .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/5419/20 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою від 16.01.2020 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку, оскільки наведені скаржником підстави суд визнав неповажними і запропонував надати клопотання про поновлення строку із зазначенням інших підстав, а також сплатити судовий збір. У клопотанні від 27.01.2020 ГУ ДПС у Київській області просить продовжити строк для сплати судового збору, втім заявник не повідомив про причини, які перешкоджають йому подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження в межах встановленого судом строку та не звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків у цій частині. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
27.05.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2020, у якій відповідач (скаржник у справі), не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. На думку податкового органу, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що з апеляційною скаргою звернувся 29.12.2020, тобто у межах строку визначених пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. З урахуванням викладеного, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду 01.11.2021 закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. З цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом із тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі ( відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).
Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 27.11.2020 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження звернулося 29.12.2020 засобами поштового зв`язку, тобто в межах строку визначеного процесуальним законом, що підтверджується копією фіскального чеку №ПН 215600426655 від 29.12.2020 про відправлення поштового конверту трек-номер №0314604945423.
У свою чергу, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції 04.01.2021.
Стаття 120 КАС України встановлює правила обчислення процесуального строку.
Відповідно до частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.
З матеріалів справи слідує, що згідно довідки про доставку судового рішення електронною поштою, ГУ ДПС у Київській області 30.11.2020 надіслано електронною поштою файл з копією рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/5419/20 (а.с. 115).
Апеляційна скарга була направлена відповідачем на адресу суду засобами поштового зв`язку 29.12.2020, що підтверджується копією конверту (а.с. 145) та копією фіскального чеку №ПН 215600426655 від 29.12.2020 про відправлення поштового конверту трек-номер №0314604945423.
За таких обставин, враховуючи положення частини дев`ятої статті 120 КАС України, відмовляючи відповідачу у поновлені строку на апеляційне оскарження апеляційний суд помилково виходив із того, що апеляційна скарга подана 04.01.2021.
Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з неподанням скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідних обставин не врахував і належної оцінки їм не надав.
Слід зазначити, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правило встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
З огляду на викладене, суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №320/5419/20.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -