ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 805/3460/16-а
адміністративне провадження № К/9901/42227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фіскальної служби України
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (головуючий суддя - Галатіна О.О., судді - Христофоров А.Б., Кошкош О.О.)
та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.)
у справі №805/3460/16-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування"
до Державної фіскальної служби України
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Краматорський завод важкого верстатобудування" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України) про зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- зобов`язано Державну фіскальну службу України виключити "-" 391781,00 грн із показників формули реєстраційного ліміту станом на 22.03.2016 та внести відповідні зміни до системи електронного адміністрування ПДВ платника податку - Товариства;
- стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ПАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" сплачений судовий збір в розмірі 5876,72 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач своїми протиправними діями безпідставно обмежив право Товариства на суму реєстраційного ліміту в розмірі 1270929,78 грн, шляхом безпідставного його зменшення на 391781,00 грн.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що діяв у відповідності до вимог законодавства та у спосіб, встановлений законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, далі - КАС України).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач подав декларацію з ПДВ за червень 2015 року №9152932026 від 20.07.2015, у якій задекларував до сплати до державного бюджету 391781,00 грн.
Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України 27.07.2015 з електронного рахунку підприємства №37513000230507 до державного бюджету був перерахований залишок коштів у сумі 71514,08 грн, що раніше були зараховані на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платіжним дорученням №1391084 від 06.07.2016 на суму 247018,00 грн. Станом на 30.07.2015 із задекларованих 391781,00 грн до сплати підлягало 320266,92 грн. Зазначена сума також була погашена Товариством шляхом зарахування на його електронний рахунок коштів у сумі 398818,05 грн згідно з платіжним дорученням №1870661. Станом на 06.08.2015 залишок коштів на електронному рахунку склав 78551,13 грн.
За даними уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2015 року від 22.03.2016 №9040078330 Товариством відображено зменшення раніше задекларованої до сплати суми ПДВ на 397,00 грн.
23.05.2016 позивач звернувся до контролюючого органу із заявою щодо розрахунку сум у системі електронного адміністрування ПДВ.
Листом від 22.06.2016 №3448/10/05-99-12-01-13-3 Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що поданий позивачем уточнюючий розрахунок не вплинув на залишок коштів на електронному рахунку Товариства у системі електронного адміністрування, що станом на 06.08.2015 склав 78551,13 грн.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно із Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності з 01.01.2015 року.
Згідно з пунктами 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі (пункт 1 Порядку № 569).
Відповідно до визначення, закріпленого у п. 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі по тексту - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
На контролюючий орган покладено обов`язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
При цьому в силу пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що кошти з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються до: державного бюджету; на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування.
Згідно з положеннями пункту 10 Порядку №569 ДФС України: обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
Так, 30.07.2015 ДФС України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон України №643-VIII) з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:
- з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА" Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників "СУМА" НаклОтр, "СУМА" Митн та "СУМА" НаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015;
- протягом 03.08.2015 (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII) сума "СУМА" Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали ("СУМА" овердрафт); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 ("СУМА" Перепл); суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року;
- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України №643-VIII сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА" Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою "СУМА" Накл;
- до 20.08.2015 платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА" Накл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.
Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у декларації з ПДВ за червень 2015 року №9152932026 від 20.07.2015 Товариство задекларувало до сплати в державний бюджет 391781,00 грн.
27.07.2015 з електронного рахунку підприємства №37513000230507 до державного бюджету був перерахований залишок коштів у сумі 71514,08 грн, що раніше були зараховані на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платіжним дорученням №1391084 від 06.07.2016, а тому станом на 30.07.2015 із задекларованих позивачем 391781,00 грн до сплати в бюджет підлягала сума 320266,92 грн, що також була погашена платником шляхом зарахування на електронний рахунок коштів у сумі 398818,05 грн згідно з платіжним дорученням №1870661.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем протиправно зменшено Товариству суму реєстраційного ліміту з 1270929,87 грн до 879148,78 грн на суму нарахувань, визначених у декларації за червень 2015 року (397781,00 грн), показники якої уточнювались Товариством, що фактично призвело до втручання у право особи на мирне володіння майном.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,