ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/2587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 (судді: Березкіна О. В. - головуючий, Дармін М. О., Іванов О. Г.) у справі
за позовом Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
про визнання права власності на новостворене майно,
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи
1.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" (далі - Благодійна організація) до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк") про визнання за позивачем права спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5 575,5 м2 та про визнання за АТ "КБ "ПриватБанк" права спільної часткової власності на 25/1000 адміністративно-громадського комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5 575,5 м2.
1.2. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу Благодійної організації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 повернуто скаржнику без розгляду у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.
1.3. У червні 2021 АТ "КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 (надійшла 16.06.2021), в якій просило змінити мотивувальну частину рішення суду, вилучивши посилання суду на висновки судової будівельно-технічної експертизи № 4396/4397-19.
Одночасно з апеляційною скаргою АТ "КБ "ПриватБанк" заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, яке з посиланням на положення частин 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано тим, що АТ "КБ "ПриватБанк" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020, повний текст якого було складено 23.11.2020, не отримувало, отже, не маючи повного тексу судового рішення, не могло належним чином обґрунтувати свої заперечення, викладені в апеляційній скарзі.
Повний текст рішення суду Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 отримало 17.05.2021, про що свідчить штамп про виготовлення з автоматизованої системи документообігу суду та відмітка про отримання тексту рішення в матеріалах справи, що є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020.
1.4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021 апеляційну скаргу АТ "КБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 залишено без руху з огляду на пункт 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням апелянтом доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
1.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2021 апеляційну скаргу АТ "КБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 залишено без руху з огляду на положення статті 260 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними причини пропуску заявником строку на оскарження рішення суду. Представник АТ "КБ "ПриватБанк" у клопотанні не навів жодної поважної обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки можливість сторони в розумні інтервалу часу з дня постановлення рішення господарського суду від 12.11.2020 звернутись до суду, в тому числі і для отримання копії судового рішення, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою він вчасно не скористався. З огляду на те, що можливість отримати копію судового рішення або ознайомитися з ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення особи, то отримання копії судового рішення майже через півроку після його ухвалення не є поважною причиною пропуску строку для оскарження рішення суду.
Ухвалено АТ "КБ "ПриватБанк" надати Центральному апеляційному господарському суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
1.6. 27.07.12021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява АТ "КБ "ПриватБанк" про усунення недоліків апеляційної скарги із уточненим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.
Так, заявник зазначив, що 12.11.2020 у судовому засіданні, в якому брав участь представник АТ "КБ "ПриватБанк", було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, і оскільки резолютивна частина була позитивною для банку, то відповідач не мав наміру його оскаржувати.
Повний текст судового рішення до АТ "КБ "ПриватБанк" не надходив. З метою формування справи до архіву 17.05.2021 представником АТ "КБ "ПриватБанк" було отримано повний текст рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020, з мотивувальною частиною якого щодо посилань на висновки експертизи відповідач не погодився та оскаржив судове рішення протягом встановлених 20 днів з дня отримання повного тексту судового рішення.
АТ "КБ "ПриватБанк" акцентувало увагу на положеннях статей 242, 256 Господарського процесуального кодексу України щодо надіслання судового рішення учасникам справи та наголосило, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно надсилати судові рішення учасникам справи.
Крім того, АТ "КБ "ПриватБанк" звертав увагу на певні обмеження у доступі до правосуддя у зв`язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та перебування представника апелянта протягом значного проміжку часу на лікарняному або на самоізоляції.
2. Короткий зміст оскаржуваного у справі судового рішення
2.1. Оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "КБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у справі № 904/2587/18.
Суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням відсутності доказів на підтвердження таких підстав, залежали лише від волевиявлення скаржника, таким чином, мали суб`єктивний характер, тому не визнаються судом поважними.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що представник АТ "КБ "ПриватБанк" у клопотанні не навів жодної поважної обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки можливість сторони в розумні інтервалу часу з дня постановлення рішення господарського суду від 12.11.2020 звернутись до суду, в тому числі і для отримання копії судового рішення, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою він вчасно не скористався.
Оскільки можливість отримати копію судового рішення або ознайомитися з ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення особи, то отримання копії судового рішення майже через півроку після його ухвалення, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для оскарження рішення суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання апелянта як на поважність причин пропуску строку на певні обмеження у доступі до правосуддя у зв`язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та перебування представника апелянта протягом значного проміжку часу на лікарняному або на самоізоляції, не беруться до уваги, оскільки АТ "КБ "ПриватБанк" є юридичною особою, яка має у своєму штаті юридичний відділ, а не єдиного юриста, тому хвороба представника Малєєвої О. М. не позбавляла банк права доручити ведення справи іншому представнику.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021, АТ "КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19.
Так, скаржник акцентує увагу на тому, що відповідно до статті 242 та пункту 17.14. пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції зобов`язаний був вручити і надіслати судове рішення у паперовій формі, що відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20, від 19.02.2021 у справі № 909/541/19, від 31.03.2021 у справі № 240/13092/20, від 09.04.2021 у справі № 500/90/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20.
Таким чином, скаржник зазначає, що згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні або розписки про отримання копії судового рішення.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19 оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм такі копії у встановленому законом порядку.
Отже, за відсутності у матеріалах справи доказів про надіслання Господарським судом Дніпропетровської області на адресу АТ "КБ "ПриватБанк" копії рішення від 12.11.2020 та отримання відповідачем копії судового рішення до 17.05.2021, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про неповажність наведених заявником причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження (такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20).
3.2. Відзиву на касаційну скаргу у строк, визначений судом, від Благодійної організації не надходило.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану ухвалу від 11.08.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "КБ "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, дійшовши висновку про неповажність наведених АТ "КБ "ПриватБанк" у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі причин, вказавши на опублікування судом оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень та недоведення заявником наявності поважної обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
4.3. У пунктах 3.2.- 3.5., 3.7. постанови Верховного Суду від 19.05.2021 зазначено, що питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Тобто на особу, яка звертається з відповідною заявою, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку.
Виходячи зі змісту частин 2, 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду на поновлення пропущеного процесуального строку лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та наводить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).
У пунктах 3.7., 3.8. постанови Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 також зазначено, що відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час положення пункту 1 частини 2 названої статті передбачає, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до частин 5, 10, 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до підпункту 17.14. пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Висновок стосовно того, що наведені норми свідчать, що суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом, викладено у постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20 та відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20, від 19.02.2021 у справі № 909/541/19, від 31.03.2021 у справі № 240/13092/20, від 09.04.2021 у справі № 500/90/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20.
4.4. Водночас, як свідчать матеріали справи, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 учасникам справи у паперовому вигляді не направлялося, про що свідчить відмітка суду про неможливість поштового відправлення через відсутність фінансування.
При цьому у пункті 41 постанови Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20 зазначено, що факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 242 Господарського процесуального кодексу України (подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 520/899/18, від 30.10.2019 у справі № 548/2296/18, від 22.04.2020 у справі № 355/1280/17, від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20).
Разом з цим доказів про направлення судом та отримання ним повідомлення про доставлення копії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 учасникам справи, зокрема, відповідачу, на офіційну електронну адресу особи у матеріалах справи немає.
Таким чином, як зазначено у пункті 42 постанови Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19).
4.5. Як свідчать матеріали справи, копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 АТ "КБ "ПриватБанк" отримало 17.05.2021 (том 6 а. с. 237), а апеляційна скарга до суду першої інстанції надійшла 09.06.2021 (том 6. А. с. 2) разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
4.6. Ураховуючи зазначені положення законодавства та правові позиції Верховного Суду, викладені у вказаних постановах, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що АТ "КБ "Приватбанк" не доведено поважної обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з урахуванням ненаправлення учасникам справи копії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у передбачений законодавством спосіб, навіть з огляду на тимчасову неможливість поштового відправлення через відсутність фінансування.
4.7. Колегія суддів вважає за необхіне також звернути увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19 викладено висновок стосовно того, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов?язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копії судового рішення, встановити дату отримання скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після цієї дати.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що АТ "КБ "ПриватБанк" не довело поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 у зв`язку із його опублікуванням в Єдиному державному реєстрі судових рішень також є передчасним та таким, що не відповідає положенням процесуального законодавства і зробленим без урахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19.
4.8. Отже, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли підтвердження, а оскаржувана у справі ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у справах № 914/1191/20, № 404/4551/19, № 260/1888/20, № 909/541/19, № 240/13092/20, № 500/90/19, № 205/1129/19, № 910/16033/20 та з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ця ухвала підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.