ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1526/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В.,
за участю секретаря судового засідання Громака В.О.
за участю представників сторін: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Катранка" - Куценко Я.М., Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" - Воробйова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Катранка"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2021
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021
у справі № 916/1526/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи та заявлених вимог
У травні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" (далі - ТОВ "Агрофірма "Дністровська") звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" (далі - ТОВ "Мрія-Катранка", боржник), посилаючись на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошових зобов`язань перед кредитором.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", визнано грошові вимоги ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до боржника у сумі 2 470 329, 09 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича; вирішено інші процедурні питання.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 в частині призначення розпорядника майна ТОВ "Мрія-Катранка" скасовано, в іншій частині вказану ухвалу залишено без змін.
У січні 2021 ТОВ "Мрія-Катранка" звернулося до суду першої інстанції зі заявою про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 за нововиявленими обставинами.
Вказана заява обґрунтована тим, що:
- грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника ґрунтувались на доводах про те, що боржник (ТОВ "Мрія-Катранка") як юридична особа створений шляхом виділу із ТОВ "Молокозавод" та повинен нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями цього товариства, що виникли до моменту завершення виділу із договору поставки, підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2015 у справі № 916/2718/18. При цьому, як під час розгляду справи № 916/1453/19, так і під час розгляду справи про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", боржник заперечував існування свого субсидіарного обов`язку перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська". Таким чином, між сторонами у справі існував чіткий спір щодо обсягу (розміру) та взагалі наявності субсидіарного грошового зобов`язання, а витрати зі сплати судового збору взагалі є заборгованістю, обов`язок сплати якої виникає виключно із рішення суду;
- без наявності судового рішення (постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19), яке набрало законної сили, про покладення на ТОВ "Мрія-Катранка" субсидіарного обов`язку за виконання зобов`язання, основним боржником за яким виступало ТОВ "Молокозавод", та із урахуванням невизнання ТОВ "Мрія-Катранка" такого субсидіарного зобов`язання, грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" носили спірний характер, тобто із них вбачався спір про право;
- ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" є такою, що базується на постанові Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, тобто відповідна постанова суду апеляційної інстанції стала підставою для прийняття ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було визнано нечинними постанову Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 у справі № 916/1453/19, у зв`язку із відмовою ТОВ "Агрофірма "Дністровська" від позову, а провадження у справі № 916/1453/19 закрито;
- у результаті закриття провадження у справі № 916/1453/19, в межах якої судом в порядку позовного провадження досліджувалось питання про стягнення із ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника заборгованості ТОВ "Молокозавод" перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська", що виникли із договору поставки, можливість пред`явлення в межах будь-якого із видів судочинства відповідних грошових вимог ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" виключається;
- визнання нечинною постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, яка спростовувала спірність грошових вимог ТОВ "Агрофірма Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника та створила грошові вимоги щодо сплати судового збору, з огляду на положення частини четвертої статті 317 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо відсутності відмінності правових наслідків скасування та визнання нечинним судового рішення на стадії касаційного перегляду справи, є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту З частини другої статті 320 ГПК України, оскільки втратило чинність, примусовість та обов`язковість рішення суду, на якому ґрунтувалась ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка";
- станом на час прийняття ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, жоден із доданих ініціюючим кредитором документів, окрім копії вступної та резолютивної частини постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, не свідчив про те, що між ТОВ "Мрія-Катранка" та ТОВ "Агрофірма "Дністровська" існують будь-які правовідносини та зобов`язання. Будь-які інші обставини наявності заборгованості боржника ТОВ "Мрія-Катранка" в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені не були;
- оскільки в результаті визнання нечинною постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19 кредитор ТОВ "Агрофірма "Дністровська" втратив можливість вимагати в судовому порядку стягнення із ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника заборгованості основного боржника ТОВ "Молокозавод", а також враховуючи, що ініціюючим кредитором до заяви про відкриття провадження у справі банкрутство не було додано жодного із документів та доказів, що підтверджують існування між "Мрія-Катранка" та ТОВ "Агрофірма "Дністровська" будь яких правовідносин та зобов`язань, а ТОВ "Мрія-Катранка" ніколи не визнавало вказаного обов`язку і встановити його наявність або відсутність з урахуванням цих обставин не вбачається за можливе в межах підготовчого засідання у справі про банкрутство через те, що відповідні обставини підлягають вирішенню виключно в межах справи позовного провадження, наведене свідчить про наявність між сторонами спору про право, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" на підставі частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що свідчить про наявність нововиявлених для даної справи обставин, які повністю спростовують висновки суду, покладені в основу ухвали, яка переглядалась судом першої інстанції.
За таких обставин, ТОВ "Мрія-Катранка" вважало, що наявні передбачені пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України нововиявлені обставини, врахування яких має наслідком скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", із ухваленням нового судового рішення про задоволення відповідної заяви, скасування зазначеної ухвали та прийняття судового рішення про відмову у відкритті провадженні у цій справі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та її апеляційне оскарження
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 (суддя - Лепеха Г.А.) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Мрія-Катранка" та заяви ТОВ "Агрофірма "Дністровська" про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" у справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами, ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" у справі № 916/1526/20 залишено в силі.
Ухвала місцевого суду обґрунтована тим, що:
- наведені у заяві обставини не були встановлені судом та не могли бути відомі, оскільки взагалі не існували на час постановлення ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство від 16.06.2020;
- постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, що підтверджує заборгованість ініціюючого кредитора до боржника, ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 було визнано саме нечинною, а не скасовано, як то вимагають приписи пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України;
- скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, тоді як визнання судового акту нечинним (у справі №916/145319) відбулося за волевиявленням сторін (відмова від позову). Відмова від позову не спричинила порушення прав, а стала підставою для необхідності визнання постанови нечинною.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання боржника та ініціюючого кредитора на пункти 1, 3 частини другої статті 320 ГПК України як на підстави для перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами не відповідають дійсним обставинам справи.
Як зазначено місцевим господарським судом, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" було відкрито ухвалою господарського суду від 16.06.2020, у зв`язку з наявністю непогашеної заборгованості боржника перед кредитором, що на момент прийняття рішення про відкриття провадження було також підтверджено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (чинною, станом на 16.02.2020). Суд першої інстанції звернув увагу на те, що КУзПБ не передбачено обов`язку кредитора надавати до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази безспірності вимог у вигляді рішення суду про стягнення боргу, що набрало законної сили та відкрите виконавче провадження.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ "Мрія-Катранка" подало до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу господарського суду Одеської області від 09.02.2021 у справі № 916/1526/20 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами скасувати, прийняти нове судове рішення, яким вказану заяву задовольнити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство скасувати та у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 (колегія суддів: Аленін О.Ю. - головуючий, Богатир К.В., Мишкіна М.А.) апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 у справі №916/1526/20 змінено, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції: "В задоволенні заяви ТОВ "Мрія-Катранка" про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" по справі №916/1526/20 за нововиявленими обставинами - відмовити. Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" по справі №916/1526/20 - залишити в силі".
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з позицією місцевого господарського суду про те, що наведені заявником обставини, зокрема прийняття Верховним Судом ухвали від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19, не можуть вважатися нововиявленими, оскільки не існували та не могли існувати на момент прийняття ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020, адже виникли пізніше.
При цьому, установивши з матеріалів справи той факт, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була подана лише ТОВ "Мрія-Катранка", а ТОВ "Агрофірма "Дністровська" подало заяву про визнання вказаної заяви ТОВ "Мрія-Катранка" (т. 4, а.с. 17-19), апеляційний господарський суд дійшов до висновку про зміну оскаржуваної ухвали шляхом виключення з її резолютивної частини висновків про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Агрофірма "Дністровська" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 916/1526/20, ТОВ "Мрія - Катранка" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Мрія - Катранка" про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 задовольнити; ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 скасувати, у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія - Катранка" за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Агрофірма "Дністровська" відмовити.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та з порушенням норм процесуального права, а саме частини другої статті 317, пункту 3 частини другої статті 320, частини третьої статті 231 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли протиправних висновків про відсутність нововиявлених обставин.
Також, у якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник вказує на те, що Верховним Судом не було зроблено жодного правового висновку, який би дозволив розрізняти правові наслідки таких двох понять, як скасування та визнання нечинними судових рішень.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу розпорядник майна ТОВ "Мрія - Катранка" арбітражний керуючий Дарієнко В.Д., вважаючи оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими, просить суд залишити їх без змін, а касаційну скаргу боржника - без задоволення.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1526/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.05.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мрія - Катранка" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 916/1526/20; призначено касаційну скаргу до розгляду на 07.07.2021 о 10:45 год.
У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 916/1526/20 до 14.07.2021 о 12:40 год.
У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Білоус В.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 справу № 916/1526/20 за заявою ТОВ "Агрофірма "Дністровська" про визнання банкрутом ТОВ "Мрія-Катранка" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки під час розгляду вказаної касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвала касаційного суду вмотивована наступним:
- ураховуючи норми частини другої статті 317 ГПК України, процесуальний закон не розрізняє правових наслідків скасування рішень судів судом касаційної інстанції із правовими наслідками визнання таких рішень нечинними, оскільки в силу прямої норми закону правові наслідки як скасування, так і визнання нечинними судових рішень є цілком ідентичними;
- наразі відсутній правовий висновок щодо застосування норм процесуального закону у питанні можливості/обов`язку перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з визнанням нечинним (через відмову від позовних вимог) судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає такому перегляду, зокрема і у справах про банкрутство;
- вказана правова проблема, на переконання суду, має місце також і для розгляду спорів у цивільному та адміністративному судочинстві, оскільки процесуальні норми відповідних кодексів у частині визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є аналогічними.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 справу № 916/1526/20 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Означена ухвала Великої Палати Верховного Суду обґрунтована наступним:
- передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд не зробив посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що суди сформували різну правову практику при вирішенні справ з подібними правовідносинами, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
- лише відсутність правового висновку щодо застосування норм права та наявність таких норм у цивільному або адміністративному судочинстві не можуть свідчити про наявність виключної правової проблеми.
- питання застосування положень процесуального законодавства вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Білоус В.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2021 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів касаційну скаргу ТОВ "Мрія - Катранка" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 916/1526/20; призначено касаційну скаргу до розгляду на 20.10.2021 о 11:15 год.
Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 916/1526/20 до 27.10.2021 о 11:50 год.
Судове засідання 27.10.2021 відбулось за участі представників боржника (скаржника) та ініціюючого кредитора, які надали пояснення у справі. Розпорядник майна ТОВ "Мрія - Катранка" арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. явку повноважного представника не забезпечив, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю розпорядника майна боржника.
При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо права кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Касаційного господарського суду, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності відмови у задоволенні заяви боржника про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" за нововиявленими обставинами.
Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина перша статті 320ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за наявності підстав для такого перегляду та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020 (пункти 7.4-7.5)).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі № 726/938/18).
При розгляді заяви або подання про перегляд судового рішення у зв`язку із скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання (наприклад, виконком міської, районної Ради народних депутатів скасував своє рішення з приводу безоплатного вилучення самовільно збудованого громадянином будинку і дав згоду узаконити будівлю) (рекомендації з питань застосування норм процесуального права, викладені у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.81 № 1 "Про практику перегляду судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили").
Згідно рекомендацій щодо застосування норм процесуального закону (ГПК України у його редакції до 15.12.2017), що містяться у пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", у з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Варто зазначити, що пунктом 4 частини другої статті 112 ГПК України (у редакції до 15.12.2017), який входить до перелічених, було передбачено, що підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
Колегія суддів також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, згідно якого вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Наведене свідчить про сталу та послідовну правову практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, зокрема, у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає такому перегляду.
Однак, у справі № 916/1526/20, що переглядається, судами встановлено, що саме прийняття Верховним Судом ухвали від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19 (про задоволення заяви ТОВ "Агрофірма "Дністровська" та прийняття відмови заявника від позову до ТОВ "Мрія-Катранка" про стягнення коштів, визнання нечинними судових рішень та закриття провадження у справі № 916/1453/19) заявник вважає нововиявленою обставиною, яка є підставою для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка".
За висновком місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвала Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19 прийнята після прийняття судом першої інстанції ухвали від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", отже є обставиною, яка мала місце після прийняття такого рішення, не існувала та не могла існувати на момент його прийняття. З огляду на що, наведені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими, оскільки виникли пізніше.
Водночас, у контексті правовідносин, щодо яких виник спір, колегія суддів Верховного Суду вважає такі висновки передчасними, оскільки в цьому випадку, - визнання судового рішення нечинним (як і скасування такого рішення), має місце не момент виникнення цього факту, а його правові наслідки.
Як зазначалось, за приписами статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України).
Проте, у цій справі судами встановлено, що постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 у справі № 916/1453/19 визнано судом касаційної інстанції нечинними, у зв`язку із відмовою позивача від позову та прийняттям такої відмови Верховним Судом, а не скасовано, як то вимагають приписи пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України.
Суд касаційної інстанції зауважує, що згідно частини другої статті 317 ГПК України з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Відтак обґрунтованими є доводи скаржника, що процесуальний закон не розрізняє правових наслідків скасування рішень судів судом касаційної інстанції із правовими наслідками визнання таких рішень нечинними, оскільки в силу прямої норми закону правові наслідки як скасування, так і визнання нечинними судових рішень є цілком ідентичними.
Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі.
Вказані норми процесуального закону додатково підтверджують факт того, що скасоване судове рішення, як і визнане нечинним, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів Касаційного господарсько суду у складі Верховного Суду вважає, що визнання нечинним (через відмову від позовних вимог) судового рішення, на якому безпосередньо ґрунтувалось інше судове рішення, є підставою для перегляду цього (іншого) судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні приписів пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, зокрема й у справах про банкрутство.
Таким чином, у з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку визнання нечинним судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, має значення лише сам факт встановлення відповідних обставин (тобто визнання нечинним рішення) після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. До цієї підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не застосовується критерій необхідності існування під час первинного розгляду справи.
Тому, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані в заяві обставини (визнання нечинною постанови суду апеляційної інстанції ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19) не можуть вважатися нововиявленими, оскільки не існували та не могли існувати на момент постановлення ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство від 16.06.2020, адже виникли пізніше.
Натомість, суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що визнання нечинною постанови Південно-Західного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 916/1453/19, яка спростовувала спірність грошових вимог ТОВ "Агрофірма Дністровська" до ТОВ "Мрія-Катранка" як субсидіарного боржника та створила грошові вимоги щодо сплати судового збору, є нововиявленою для справи обставиною в розумінні положень пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, оскільки втратило чинність, примусовість та обов`язковість рішення суду, на якому ґрунтувалась ухвала Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі № 916/1526/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка".
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені ТОВ "Мрія-Катранка" обставини, зокрема прийняття Верховним Судом ухвали від 02.09.2020 у справі № 916/1453/19, не є та не можуть бути нововиявленими у розумінні чинного процесуального законодавства, суд касаційної інстанції вважає формальними та здійсненими без належного дослідження суті інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у контексті спірних правовідносин сторін.
Поряд з цим, Верховний Суд зауважує, що норми КУзПБ, на відміну від положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина перша статті 11 цього Закону), не передбачають обов`язку кредитора надавати до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів безспірності вимог у вигляді рішення суду про стягнення боргу, що набрало законної сили, та доказів відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора. Тому, факт скасування /визнання нечинним/ судового рішення, яким суд обґрунтовував ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку статті 39 КУзПБ, будучи підставою для перегляду цієї ухвали за нововиявленими обставинами, не може бути обов`язковою підставою для скасування цієї ухвали за результатом такого перегляду. Так, у кожному конкретному випадку, господарському суду належить дослідити, чи грошові вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовані лише скасованим /визнаним нечинним/ судовим рішенням, чи кредитором надано інші докази, якими підтверджується обґрунтованість його вимог до боржника та їх безспірність.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень наведеного враховано не було, вказані обставини належним чином не досліджено.
Колегія суддів вважає, що без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі судові рішення не можна вважати правомірними та обґрунтованими.
Крім того, як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, при зверненні із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами боржник, серед іншого, зазначав, що грошові вимоги ініціюючого кредитора ґрунтувались на доводах про те, що боржник (ТОВ "Мрія-Катранка") як юридична особа створений шляхом виділу із ТОВ "Молокозавод" та повинен нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями цього товариства, що виникли до моменту завершення виділу, із договору поставки, підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2015 у справі № 916/2718/18. При цьому, як під час розгляду справи № 916/1453/19, так і під час розгляду справи про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", боржник заперечував існування свого субсидіарного обов`язку перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська". Таким чином, на переконання боржника, між сторонами у справі існував чіткий спір щодо обсягу (розміру) та взагалі наявності субсидіарного грошового зобов`язання, а витрати зі сплати судового збору взагалі є заборгованістю, обов`язок сплати якої виникає виключно із рішення суду.
Однак, вказані доводи скаржника (боржника) залишились без належної правової оцінки судів попередніх інстанцій, як щодо спірності субсидіарного обов`язку перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська" за зобов`язаннями ТОВ "Молокозавод", які виникли до моменту завершення виділу, так і щодо того, що витрати зі сплати судового збору взагалі є заборгованістю, обов`язок сплати якої виникає виключно із рішення суду.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний господарський суд, обмежився виключно зазначенням того, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" було відкрито ухвалою господарського суду від 16.06.2020, у зв`язку з наявністю непогашеної заборгованості боржника перед кредитором, що на момент прийняття рішення про відкриття провадження було також підтверджено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (чинною, станом на 16.02.2020).
Таким чином, суди попередніх інстанцій безпідставно ухилились від розгляду та оцінки вказаних доводів боржника, викладених у заяві про перегляд ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Відповідно до частин другої, п`ятої статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Ухвалені у цій справі судові рішення вищезгаданим вимогам в повній мірі не відповідають.
Допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.
Ураховуючи обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.