ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/1124/19
адміністративне провадження № К/9901/654/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 460/1124/19
за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, про зобов`язання вчинення певних дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної поліції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року (прийняту у складі головуючого судді - Нор У.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Національної поліції України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, в якому просив зобов`язати Національну поліцію України сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у Рівненській області подання на повернення помилково зарахованого до бюджету штрафу в сумі 10 200,00 грн, згідно з квитанцією № 33279408 від 02.07.2018, призначення платежу: *;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач притягувався до адміністративної відповідальності, в ході провадження сплатив до державного бюджету штраф в сумі 10 200,00 грн.
Проте рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу, а тому сплачена до державного бюджету сума штрафу підлягає поверненню позивачу як помилково сплачена.
3. Позивач зазначає, що відповідач всупереч нормам Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, скерував позивача до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, тим самим відмовивши подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, подання на повернення помилково сплачених позивачем коштів.
4. Позивач стверджує, що відповідач помилково ототожнює порядок виконання рішень про стягнення бюджетних коштів з порядком повернення помилково зарахованого до бюджету штрафу, що має місце у спірних правовідносинах.
5. Ухвалою суду першої інстанції від 04.07.2019 за клопотанням Національної поліції України, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Департамент патрульної поліції.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
6. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не надання на заяву представника позивача адвоката Таборовця Андрія Петровича від 03.12.2018 подання на повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету штрафу в сумі 10200,00 грн, згідно з квитанцією № 33279408 від 02.07.2018, призначення платежу: "*;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області.
Зобов`язано Національну поліцію України видати ОСОБА_1 подання на повернення помилково зарахованого до бюджету штрафу в сумі 10200,00 грн, згідно з квитанцією № 33279408 від 02.07.2018, призначення платежу: "*;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області.
Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної поліції України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
7. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Поряд з цим згідно з "Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106, контроль за справлянням платежів до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081300, на який позивач сплатив вищезазначені кошти, належить Національній поліції, а тому Національна поліція України є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку № 787, оскільки саме на виконання його рішення сплачено штраф позивачем.
8. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26.11.2018 у справі № 572/1679/18 Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області зобов`язано повернути позивачу помилково сплачений штраф в сумі 10200 грн згідно з квитанцією № 33279408 від 02.07.2018, а тому рішення про стягнення коштів державного бюджету, яке б підлягало виконанню, відсутнє. Натомість має місце повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету, процедура за яким врегульована нормами Порядку № 787.
9. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45), оскільки цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, а позивач стягує помилково сплачені кошти.
10. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.12.2018 № Т-11084/41/5/05-2018 на вказану заяву позивача надано відповідь, у якій позивача фактично скеровано до вчинення дій щодо повернення відповідних коштів за процедурою, передбаченою Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, норми якого не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
11. Крім того, судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованими доводи Національної поліції України про те, що Національна поліція України не є належним відповідачем через те, що саме Департамент патрульної поліції, відповідно до покладених на нього завдань, у випадках, передбачених законом здійснює, зокрема, провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечує виконання адміністративних стягнень; здійснює контроль за додержання Правил дорожнього руху його учасниками.
12. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно положення "Про Департамент патрульної поліції" затвердженого наказом Національної поліції України №73 від 06.11.2015 Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України у встановленому законом порядку, а тому Департамент патрульної поліції є частиною системи Національної поліції України.
13. Також апеляційний суд виходив з того, що саме до Національної поліції України звертався позивач із заявою про формування подання на повернення коштів, проте підготовку було доручено Департаменту патрульної поліції як відповідальному підрозділу, однак це не означає, що надана вона не безпосередньо від імені Національної поліції України, а Департаменту.
Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
14. До Верховного Суду 02.01.2020 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Національної поліції України.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 для розгляду справи № 460/1124/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Соколова В.М., Калашнікової О.В.
16. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національної поліції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №460/1124/19.
17. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2021 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
18. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
20. Відповідач вказує на те, що заяву позивача у межах компетенції було розглянуто по суті Департаментом патрульної поліції, а не Національною поліцією України, що підтверджується листом-відповіддю Департаменту патрульної поліції від 20.12.2018 № Т-11084/41/5/05-2018.
21. Також відповідач у касаційній скарзі зазначає, що з урахуванням змісту викладених позовних вимог центральний орган управління поліції - Національна поліція України є неналежним відповідачем у справі та не порушувала права ОСОБА_1 .
22. Крім того, відповідач вважає, що до спірних правовідносин не застосовується Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787, а повернення сплаченого позивачем штрафу у розмірі 10 200 грн повинно здійснюватися на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
23. Відповідач наголошує на тому, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25.11.2018 у справі № 572/1679/18 чітко визначено орган, який був зобов`язаний вчинити дії з повернення штрафу на користь ОСОБА_1, а саме - Головне управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25.06.2018 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
25. На виконання цієї постанови позивач 02.07.2018 сплатив до державного бюджету (отримувач ГУ ДКСУ у Рівненській області) 10 200 грн присудженого штрафу згідно з квитанцією від 02.07.2018 № 33279408.
26. Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 20.07.2018 постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25.06.2018 щодо позивача скасовано, а справу провадженням закрито на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення обмежившись усним зауваженням.
27. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26.11.2018 у справі №572/1679/18 заяву адвоката Таборовця Андрія Петровича в інтересах позивача про повернення помилково сплаченого штрафу та судового збору задоволено. Судовим рішенням зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області повернути позивачу помилково сплачений штраф в сумі 10200 (десять тисяч двісті), згідно з квитанцією № 33279408 від 02.07.2018, призначення платежу:*;21081300;БР;257850;* ОСОБА_1 без ПДВ, які надійшли на розрахунковий рахунок № 31115149700001, МФО 833017, код отримувача 38012494, банк утримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області.
28. Представник позивача 03.12.2018 звернувся до Національної поліції України з заявою про видачу подання на повернення позивачу помилково зарахованого до державного бюджету штрафу в сумі 10200,00 грн (десять тисяч двісті гривень) згідно з квитанцією № 33279408 від 02.07.2018.
29. Листом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.12.2018 №Т-11084/41/5/05-2018 представнику позивача направлено відповідь, у якій повідомлено, що виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та роз`яснено, що для повернення зазначених коштів позивачу необхідно в установленому порядку звернутись до Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області.
30. Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
31.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію"
32.1. Стаття 1. Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
32.2. Частини 1-4 статті 13. Загальна система поліції
1. Систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
2. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
3. У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.
4. У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення.
33. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
33.1. Пункт 1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
33.2. Пункт 6 (абзаци 1-5). У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
34. Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787
34.1. Пункт 1. Цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375.
34.2. Пункт 2. Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі). Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
34.3. Пункт 3. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
34.4. Пункт 5. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
<…>
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
34.5. Пункт 10. Заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.
У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.