ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/8272/20
адміністративне провадження № К/9901/2782/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Марченко Наталії Валеріївни - представника ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (у складі судді Катаєвої Е.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. В серпні 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати пункти 1,2 та 3 наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №213 від 16.07.2020 в частині наказу:
- командиру військової частини А2238 наказано обліковувати встановленим порядком у книзі обліку нестач військової частини А2238 шкоду на загальну суму 1 349 044,72 грн, завдану державі внаслідок посадки артилерійського катера "Скадовськ" на мілину 18 липня 2017 року в районі річки Дунай;
- командиру військової частини А0437 забезпечити притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 1 349 044,72 грн. за шкоду, завдану державі внаслідок посадки артилерійського катера "Скадовськ" на мілину 18 липня 2017 року в районі річки Дунай;
- начальнику адміністративного відділу штабу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України у термін до 17 липня 2020 року направити копію матеріалів службового розслідування до військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2020, з підстав невідповідності вимогам частини 5 статті 160 КАС України, вказану позовну заяву залишено без руху.
3. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не наводить обґрунтувань порушення його прав такими положеннями оскаржуваного наказу, яким наказано командиру військової частини А2238 обліковувати встановленим порядком у книзі обліку нестач військової частини А2238 шкоду на загальну суму 1 349 044,72 грн, завдану державі внаслідок посадки артилерійського катера "Скадовськ" (далі - АК "Скадовськ") на мілину 18 липня 2017 року в районі річки Дунай.
4. Між тим, як зазначав суд першої інстанції, механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку, зокрема, за військовими частинами, і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна регламентований Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, якою передбачено ведення у фінансово-економічному органі військової частини - у книгу обліку нестач встановленої форми; виявлена нестача військового майна записується у книгу на підставі наказу командира військової частини; тобто оскаржуваний наказ в цієї частині виданий на виконання Інструкції щодо обліку військового майна та його нестачі, а позивач не зазначає, яким чином вказані положення порушують його права, враховуючи, що сам факт події посадки АК "Скадовськ" на мілину 18 липня 2017 року в районі річки Дунай та наявність у зв`язку з цим шкоди військовому майну позивач не заперечує.
5. Суд першої інстанції дійшов висновків, що положення Порядку проведення службового розслідування, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 № 608 відрізняють доручення щодо підготовки наказу про притягнення до відповідальності та сам наказ про притягнення до відповідальності; Наказ №213 від 16.07.2020 за результатами службового розслідування в частині, яка оскаржується позивачем виходячи з його змісту і є дорученням відповідним командирам військових частин на прийняття рішень, тобто вказаний наказ не відповідає вимогам акту індивідуальної дії, оскільки безпосередньо для позивача не містить обов`язкових приписів, а є передумовою для його видання.
6. У той же час, судом першої інстанції було встановлено, що згідно автоматизованої системи діловодства суду, станом на винесення вказаної ухвали, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2951, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч А 2951 від 17.07.2020 № 46, яким позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто 1 349 044,72 грн. (справа №420/7879/20, суддя Завальнюк І.В., провадження по справі відкрито ухвалою суду від 21.08.2020 року); саме вказаний наказ є актом індивідуальної дії та містить для позивача обов`язкові приписи.
7. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачем не виконані вимоги статті 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову.
8. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строків для усунення недоліків позовної заяви та роз`яснив, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі тощо.
9. 15 вересня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позову та позовна заява ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, в новій редакції, в якій позивач просив: визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 213 від 16.07.2020 в частині наказу командиру військової частини А0437 забезпечити притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 1 349 044,72 грн. за шкоду, завдану державі внаслідок посадки АК "Скадовськ" на мілину 18 липня 2017 року в районі річки Дунай.
10. В обґрунтування позовної заяви в новій редакції ОСОБА_1 наводив перелік, на його думку, допущених під час службового розслідування порушень щодо процедури встановлення обставин протиправної поведінки позивача під час виконання ним своїх службових обов`язків, щодо наявності шкоди та її розміру, а також щодо встановлення причинного зв`язку між поведінкою позивача і завданою державі шкодою та зазначав, що вина ОСОБА_1 в завданні шкоди та причинний зв`язок між його поведінкою та шкодою - є недоведеними; за таких умов, притягнення позивача до матеріальної відповідальності за відсутності доведеності вини належними і допустимими доказами, не може вважатись результатом ефективного службового розслідування.
11. Викладені у позовній заяві доводи, на думку ОСОБА_1, свідчать про відсутність підстав для притягнення його до повної матеріальної відповідальності, оскільки таке стягнення застосовано за відсутності підстав для цього, а тому наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 213 від 16.07.2020 про результати службового розслідування, яким передбачено забезпечення командиру військової частини А0437 притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду у розміру 1 349 044, 72 грн., - є протиправним.
12. Щодо порушення оскарженим наказом своїх прав позивач зазначав зокрема, що такий містить в собі припис суб`єкту владних повноважень (командиру військової частини А0437) на вчинення дій щодо процедури прийняття рішення про притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності, яке буде обов`язковим для позивача; а тому оскаржуваний наказ породжує юридичні наслідки для позивача і порушує його право вважатись невинуватим, поки його вину не буде доведено в передбаченому законом порядку.
13. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року відмовлено у відкритті адміністративного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування п.2 Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №213 від 16.07.2020 в частині наказу командиру військової частини А0437 забезпечити притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму 1 349 044,72 грн. за шкоду, завдану державі внаслідок посадки АК "Скадовськ" на мілину 18 липня 2017 року в районі річки Дунай.
14. Суд першої інстанції виходив з того, що у позові, наданому на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач щодо порушення оскаржуваним наказом його прав зазначив, що наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України №213 від 16.07.2020 в оскаржуваній частині містить в собі припис суб`єкту владних (командиру військовій частини А0437) на вчинення дій щодо процедури притягнення старшого мічмана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності - прийняття рішення, яке буде обов`язковим для позивача; таким чином, позивач зазначає, що для нього буде обов`язковим наказ про притягнення його до відповідальності; саме такий наказ є актом індивідуальної дії та містить обов`язкові для позивача приписи, а інші дії (наказ про проведення службового розслідування, складання акту службового розслідування, наказ №213 від 16.07.2020, прийнятий за результатами службового розслідування з відповідними дорученнями) є передумовою та підставою для видання наказу про притягнення особи до відповідальності.
15. В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції зазначається, що позивач оскаржує наказ від 17.07.2020 №46, яким його притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто 1 349 044,72 грн у справі №420/7879/20, у якій згідно з даними автоматизованої системи діловодства, судом забезпечений позов позивача шляхом зупинення стягнення з грошового забезпечення командира військової частини А 2951-Дуся А.Ф. в дохід держави суми в розмірі 1 349 044,72 грн на підставі наказу командира військової частини А 2951 від 17.07.2020 №46 до набрання законної сили рішенням по справі; крім того, в провадженні Окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Командування Військово Морських Сил Збройних сил України, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Командування Військово- Морських Сил Збройних Сил України №91 від 22.10.2017 Про результати службового розслідування, яким на командира АК "Скадовськ" старшого мічмана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
16. Підсумовуючи, суд першої інстанції дійшов висновку, що за позовними вимогами у даній справі необхідно відмовити у відкритті провадження, оскільки право на ефективний захист своїх прав позивач реалізував шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування наказу від 17.07.2020 № 46, яким його притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто 1 349 044,72 грн у справі №420/7879/20.
17. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року - без змін.
18. Суд апеляційної інстанції, щодо висновків суду першої інстанції, про те, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, зазначив, що у відповідності до усталеної практики Верховного Суду поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, що повністю спростовує доводи апелянта щодо помилкового застосування судом першої інстанції вимог пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
19. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
20. В обґрунтування скарги касатор, зазначає про необґрунтованість висновків, що оскаржений наказ не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України та не підлягає оскарженню у судовому порядку та вважає, що до таких висновків суди дійшли при неповному з`ясуванні обставин; визначення терміну "індивідуальний аут" наведено в п. 19 частини 1 статті 4 КАС України, а Наказ №213 від 16.07.2020 в оскаржуваній частині відповідає вказаному визначенню.
21. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог п.п. "в" п. 3 ч. 1 ст. 322 КАС України, ухилився від з`ясування питання, чи стосується оскаржений наказ безпосередньо прав, свобод та інтересів позивача.
22. Крім того, касатор зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції послався на статтю 170 КАС України, не зазначивши конкретної підстави для відмови у відкритті за переліком, встановленим зазначеною статтею; вказана стаття не дає підстав суду відмовляти у відкритті провадження лише з тих підстав, що оскаржене позивачем рішення суб`єкта владних повноважень не є актом індивідуальної дії; суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, розглянув доводи апелянта щодо помилкового застосування судом першої інстанції вимог пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, проте апеляційна скарга доводів про неправильне застосування пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України не містила, а доводи скарги про те, що суд першої інстанції загально послався на статтю 170 КАС України та не зазначив конкретної підстави для відмови у відкритті провадження за переліком, встановленим статтею 170 КАС України, в порушення вимог 322 КАС України, залишились нерозглянутими.