ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/11383/17
адміністративне провадження № К/9901/32853/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11383/17
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Східно-Донецького відділення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя: Смолій І.В.) від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Файдюк В. В., Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В.) від 20 лютого 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра" або Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Східно-Донецького відділення (далі - Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в особі Східно-Донецького відділення), у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в особі Східно-Донецького відділення щодо ненадання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- зобов`язати Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в особі Східно-Донецького відділення підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 85 004,03 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова контролюючого органу в поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань позивача є безпідставною і вчинена всупереч закону.
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 03 березня 2018 року ПАТ "КБ "Надра" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5. 03 березня 2018 року касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
6. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.) прийнято до розгляду касаційну скаргу позивача, відкрито по ній касаційне провадження, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2221/0/78-20 від 18 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
9. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 лютого 2003 року між Донецькою міською радою в особі Виконавчого комітету та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") в особі Донецького регіонального управління було укладено Договір оренди земельної ділянки № 3766 Ю-6858/2003, відповідно до якого ПАТ "КБ "Надра" прийняло в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 120,38 кв. м. (згодом зменшено Додатковою угодою до 86,88 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 87, кв. 1-2, на строк перебування у власності банку нежилого приміщення, що знаходиться на земельній ділянці за вказаною адресою.
12. Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді у розмірі 3 648,79 грн. на рік.
13. Відповідно до пункту 3.2 Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель та ін.
14. Редакція пункту 3.1 неодноразово змінювалась. Відповідно до поточної редакції пункту 3.1 орендна плата вноситься орендарем з 01 січня 2010 року у грошовій формі та відповідно до розрахунку розміру плати за землю і становить 14 352,70 грн. на рік рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
15. Також 05 травня 2010 року між Донецькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ПАТ "КБ "Надра" прийняло в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0574 га, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, по проспекту Ілліча, буд. 14, строком до 19 грудня 2013 року з переважним правом орендаря на поновлення його на новий строк.
16. Відповідно до пункту 8 цього Договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді у розмірі 8% нормативної грошової оцінки.
17. Відповідно до пункту 10 Договору, орендна плата вноситься на вказані рахунки, рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі 100 814,62 грн. на рік.
18. За квітень-грудень 2014 року ПАТ "КБ "Надра" по Договору оренди землі від 10 лютого 2003 року та Договору оренди землі від 05 травня 2010 року (за користування земельними ділянками у м. Донецьку по проспекту Ілліча, буд. 14 та бул. Шевченка, 87, кв. 1-2) було сплачено орендних платежів на суму 82 216,66 грн.
19. Також, між Донецькою міською радою в особі Виконавчого комітету та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") в особі Філії відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" Донецького регіонального управління було укладено Договір оренди земельної ділянки № 6784 Ю-25019/2004 відповідно до якого ПАТ "КБ "Надра" прийняло в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 43,45 кв. м. (згодом змінено Додатковою угодою до 34,37 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Донецьк, по вул. Прожекторна, 20, на строк перебування у власності банку нежилого приміщення, що знаходиться на земельній ділянці за вказаною адресою.
20. Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди землі по вул. Прожекторній, 20 у м. Донецьку, орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді у розмірі 796,17 грн. на рік.
21. Відповідно до пункту 3.2 цього Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель та ін.
22. Редакція пункту 3.1 неодноразово змінювалась. Відповідно до поточної редакції пункту 3.1 орендна плата вноситься орендарем з 01 січня 2010 року у грошовій формі та відповідно до розрахунку розміру плати за землю і становить 2781,03 грн. на рік рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
23. За квітень-грудень 2014 року ПАТ "КБ "Надра" по Договору оренди землі за адресою м. Донецьк, вул. Прожекторна, 20, було сплачено орендних платежів на суму 1 985,32 грн.
24. З 14 квітня 2014 року дані земельні ділянки перебувають на території проведення АТО.
25. Також за 2014 рік ПАТ "КБ "Надра", відповідно до положень статті 266 Податкового Кодексу України, було здійснено оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (приміщення у м. Донецьк, бул. Шевченка, 87, кв. 1-2).
26. Так, за ІІ-ІУ квартал 2014 року ПАТ "КБ "Надра" було сплачено податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 802,05 грн.
27. У квітні 2017 року до контролюючого органу подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (орендна плата) за 2014 рік, якою зменшені податкові зобов`язання з орендної плати.
28. Податкові зобов`язання з орендної плати за 2014 рік сплачені позивачем до місцевого бюджету м. Донецька, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
29. 20 березня 2017 року за вих. № 1-9-1979 та 24 березня 2017 року за вих. № 1-4-2088 ПАТ "КБ "Надра" звернулося до Східно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань на підставі підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положень" Податкового кодексу України у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII.
30. Проте, листом за вих. № 14356/05-63-20 від 05 квітня 2017 року відповідач відмовив ПАТ "КБ "Надра" у поверненні надміру сплачених грошових зобов`язань, посилаючись на "відсутність механізму" для такого повернення.
31. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
32. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв`язку з набранням чинності Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті "Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"", правові підстави для повернення платникам податків, якими було у добровільному порядку сплачені у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошові зобов`язання з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
33. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
34. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні вказаних рішень неправильно застосовано пункт 1.3 статті 1, пункт 43.1 статті 43 ПК України та пункт 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
35. Скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано передбачене податковим законодавством право позивача на повернення сум сплаченого за період проведення антитерористичної операції земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які мають статус переплати на підставі пункту 38.7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положень" Податкового кодексу України у редакції Закону N 1797-VIII. Скаржник просить суд врахувати, що позивач звернувся із відповідною заявою на момент дії редакції, яка передбачала таке право, а тому зміна законодавства не може бути підставою для відмови у поверненні вказаних сум.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення у цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
37. Спірним питанням у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зобов`язання відповідача підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 85 004,03 грн.
38. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
39. Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
40. Така податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 48.1 статті 48, пункт 49.1 статті 49 ПК України).
41. Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
42. Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
43. Приписами статті 102 ПК України визначено строк давності в межах 1095 календарних днів.
44. Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
45. Згідно приписів пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
46. Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
47. Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в ПК України.
48. Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з орендної плати, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмові заяви, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, то у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.
49. З 01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII, яким доповнено підрозділ 10 розділу ХХ пунктом 38.
50. Пунктом 38.7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України (в редакції що діяла у період звернення позивача із заявами) визначено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.
51. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу відповідача на те, що з підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (що діяв у період звернення позивача із заявами), не вбачається можливості його двоякого трактування та ним прямо передбачено, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.
52. Аналогічний висновок щодо висновок щодо застосування вказаних правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 812/368/17, від 07 жовтня 2021 року у справі № 826/11741/17.
53. Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що позивач має право на повернення спірних коштів в силу того, що зазначені земельна ділянка та майно знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Відсутність вчинення відповідачем жодних дій щодо повернення коштів свідчить про обов`язок останнього їх вчинити.
54. Верховний Суд звертає увагу, застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті "Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"" є безпідставним, оскільки вказаний Закон набрав чинності після звернення позивача до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в особі Східно-Донецького відділення з відповідними заявами про повернення надміру сплаченої орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і спливу двадцятиденного строку для їх розгляду.
55. При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 05 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 23 березня 2017 року № 1989-VIII, згідно з якими "нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку", якими керувався відповідач при вчиненні оскаржуваних дій.
56. У правових позиціях Верховного Суду викладених у постановах від 16 квітня 2020 року у справі № 805/1670/17-а, від 21 жовтня 2020 року у справі № 200/3382/19-а, зроблено висновки про те, що невідповідність Конституції України положень законодавства, яке скасовувало право на повернення платникам податків сум плати за землю, нарахованих та сплачених за період, зазначений у підпункті 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, вказує про необхідність захисту порушеного права позивача.
57. Враховуючи вказане, колегія суддів зауважує, що позивач має право на повернення надміру сплаченої суми плати за землю, сплаченої у період з 14 квітня по 30 грудень 2014 року, в силу положень підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції до внесення до нього змін Законом № 2989-VIII від 23 березня 2017 року, який набрав чинності 15 квітня 2017 року.
58. Разом з цим, судами попередніх інстанцій не встановлено чи відповідач здійснив дії щодо прийняття уточнюючої декларації з плати за землю позивача та коригування облікових показників ПАТ "КБ "Надра" в інтегрованій (особовій) картці, що надало б можливість позивачу повернути з бюджету надмірно сплачену орендну плату.
59. Окрім того, залишено поза увагою заяви позивача від 20 березня 2017 року № 1-4-2088 та від 24 березня 2017 року № 109-1979 у справі щодо повернення надміру сплачених коштів та платіжні доручення наявні в матеріалах справи, зокрема їх реквізити (в тому числі дату платіжних доручень), призначення платежу (код бюджетної класифікації) та ін.
60. Ці всі обставини підлягають дослідженню та правовій оцінці на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.
61. У свою чергу, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
62. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
63. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
64. Колегія суддів вважає, що судами не додержано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
65. При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд