ПОСТАНОВА
Іменем України
04 листопада 2021 року
Київ
справа №826/4017/17
адміністративне провадження № К/9901/17028/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київградосервіс", про визнання протиправним доручення, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. від 22.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Літвіної Н.М., Ганечко О.М., Коротких А.Ю. від 12.09.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР" (далі у тексту цієї постанови також ТОВ "КОЛО-ЦЕНТР", Товариство, позивач) звернулося з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі у тексту цієї постанови також Департамент, КП "Київблагоустрій" відповідно, відповідачі), треті особи: Київська міська державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київградосервіс" (далі у тексту цієї постанови також КМДА, ТОВ "Київградосервіс", у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними доручення Департаменту від 15.03.2017 №107/03-17 та дії по демонтажу огорожі будівельного майданчику такими, що не відповідають нормам чинного законодавства (далі у тексті також спірні доручення та дії);
- зобов`язати відповідача у найкоротший термін здійснити поновлення огорожі будівельного майданчику власними силами та за власний рахунок;
- зобов`язати відповідача продовжити термін дії контрольної картки №К16100221-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення до 06 січня 2018 року;
- зобов`язати відповідача відшкодувати збитки позивачу, у зв`язку із знесенням будівельної огорожі у розмірі 800,00 грн. на день, починаючи з 15 березня 2017 року по день відновлення огорожі.
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що спірне доручення прийняте, а дії на його підставі вчинені всупереч вимог чинного законодавства, оскільки ТОВ "КОЛО-ЦЕНТР" є власником земельної ділянки по вул. Павлівська, 7, літ. "А" та у встановленому законом порядку розпочало будівництво готелю.
3. Позивач зазначав, що відповідач, на його думку, безпідставно не розглянув у встановлений строк заяву підприємства та не продовжив дію контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення.
4. При цьому, Товариство відзначало, що будівельний паркан, на його переконання, не є малою архітектурною формою або іншою спорудою, яка може бути демонтована.
5. На думку позивача, оскаржувані рішення та дії завдали йому збитків, які оцінюються 800,00 грн. за кожен день, починаючи з 15.03.2017.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.03.2017 №107/03-17 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу огорожі будівельного майданчика по вул. Павлівській, 7 літ "А" у Шевченківському районі міста Києва;
- визнані протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення демонтажу огорожі будівельного майданчика по вул. Павлівській, 7 літ "А" у Шевченківському районі міста Києва;
- в іншій частині адміністративного позову відмовлено.
7. Ухвалюючи такі судові рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 застосування заходів демонтажу передбачено саме у відношенні до самовільно встановлених тимчасових споруд.
8. Разом з тим, суди звертали увагу, що демонтована у межах спірних правовідносин огорожа будівельного майданчика не є тимчасовою спорудою у розумінні Правил благоустрою та розміщена у відповідності до державних будівельних норм на підставі належним чином зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт з будівництва готелю по вул. Павлівській, 7 літ. "А" у Шевченківському районі міста Києва, а тому до вказаної огорожі не можуть бути застосовані заходи, передбачені розділом ХІІІ Правил благоустрою міста Києва, у тому числі щодо направлення припису про усунення порушень та здійснення заходів з демонтажу.
9. Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що доручення Департаменту міського благоустрою від 15.03.2017 №107/03-17 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу огорожі будівельного майданчика по вул. Павлівській, 7 літ "А" у Шевченківському районі міста Києва є протиправним та підлягає скасуванню.
10. Оскільки дії КП "Київблагоустрій" з демонтажу вказаної огорожі вчинені на підставі незаконного доручення Департаменту та суперечать приписам Закону України від 06.09.2005 №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів", такі є протиправними, що за висновками судів попередніх інстанцій вказує на обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
11. У оскаржуваних судових рішеннях наводяться мотиви й про те, що Департамент не вказав, яким чином норми підпункту 15.5.2 пункту 15.5 розділу XV Правил благоустрою міста Києва призвели до анулювання спірної картки на порушення об`єктів благоустрою.
12. Не зважаючи на те, що Департаментом не доведено наявності правових підстав для анулювання контрольної картки, яку відповідач позиціонує в якості дозволу на тимчасове порушення благоустрою, суди попередніх інстанцій звертали увагу, що позивач згідно з частиною першою статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" не має обов`язку отримання дозволу на порушення об`єктів благоустрою.
13. Так, суди попередніх встановили, що демонтована огорожа, являла собою будівельний паркан, зведений на стадії підготовчих будівельних робіт, й звертали увагу на норми ДБН А.3.1-5:96 "Організація будівельного виробництва", затверджених наказом Держбуду України від 22.08.2005 №140, чинних на момент отримання права виконання підготовчих будівельних робіт, які встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об`єктів (підприємств, будівель, споруд і їх комплексів) будь-якого призначення. Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності.
14. Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, пункт 1.3 вищевказаних ДБН визначає, що до основних робіт по будівництву об`єкта або його частини дозволяється приступати лише після відведення в натурі майданчика (траси) для його будівництва, влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика (охоронних, захисних або сигнальних) і створення розбивочної геодезичної основи.
15. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика є обов`язковим елементом підготовчих будівельних робіт, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що позивач звільняється від обов`язку отримувати дозвіл на порушення об`єктів благоустрою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Департаментом подано касаційну скаргу в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "КОЛО-ЦЕНТР" є власником земельної ділянки площею 0,1046 на вул. Павлівській, 7 літ. "А" у Шевченківському районі міста Києва з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, що підтверджує державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №456700, копія якого міститься у справі.
18. Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував подану позивачем, як замовником, декларацію про початок виконання підготовчих робіт з будівництва готелю по вул. Павлівській, 7 літ. "А" у Шевченківському районі міста Києва, виконавець робіт - ТОВ "КИЇВГРАДОСЕРВІС".
19. Департамент видав ТОВ "КОЛО-ЦЕНТР" контрольну картку №16100221-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі на період підготовчих робіт для будівництва готелю за адресою: вул. Павлівська, 7, літ. "А", терміном дії з 06.09.2016 по 06.01.2017.
20. 29.12.2016 позивач звернувся до Департаменту із заявою про продовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення №16100221-Шв.
21. У листі від 21.03.2017 №064-2777 Департамент міського благоустрою повідомив позивача про те, що контрольна картка №16100221-Шв анульована на підставі підпункту 15.5.2 Правил благоустрою.
22. Згідно з дорученням Департаменту міського благоустрою від 15.03.2017 №107/03-17, адресованого КП "Київблагоустрій", доручено вжити заходи шляхом демонтажу встановлених з порушенням елементів благоустрою, а саме: огорожу ТОВ "КИЇВГРАДОСЕРВІС" по вул. Павлівській, 7А на підставі припису від 23.12.2016 №1620978.
23. На підставі вказаного доручення співробітники КП "Київблагоустрій" демонтували огородження будівельного майданчику.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
24. Відповідач у своїй касаційній скарзі наводить аргументи про те, що на підставі підпункту 20.2.1 пункту 20.2 КП "Київблагоустрій" винесено припис від 23.12.2016 №1620978, яким було запропоновано ТОВ "КИЇВГРАДОСЕРВІС" надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової огорожі.
25. На думку скаржника, демонтована КП "Київблагоустрій" огорожа, щодо якої Департаментом видавалось спірне доручення, є елементом благоустрою і належить до малих архітектурних форм у розумінні частини другої статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а отже могла бути демонтована у порядку підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва як самовільна встановлена, оскільки щодо цієї огорожі станом на момент видання спірного доручення і вчинення дії щодо її демонтажу, були відсутні дозвільні документи на розміщення (встановлення) такого елементу благоустрою і такі документи не були надані ані позивачем, ані ТОВ "КИЇВГРАДОСЕРВІС".
26. Суди ж попередніх інстанцій, на думку скаржника, неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права, внаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо протиправного характеру спірних доручення та дій відповідачів та про наявність підстав для задоволення цього позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Так, повноваження Департаменту та КП "Київблагоустрій" у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законами України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів", від 15.01.1999 №401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ".
28. Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.
29. Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.
30. Згідно пункту 2 частини першої статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
31. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту; утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
32. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
33. Відповідно до приписів частин першої, другої статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
34. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
35. Малою архітектурною формою у розумінні частини другої статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.
36. Цією ж нормою Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що до малих архітектурних форм належать, окрім іншого, огорожі, ворота, ґрати.
37. За змістом положень частини першої статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.
Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.
38. Відповідно до частин першої-третьої статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
39. Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва.
40. Згідно розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
41. Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
42. Відповідно до підпункту 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил благоустрою міста Києва.
43. Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
44. Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
45. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.
46. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).
47. У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
48. Відповідно до пункту 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
49. Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.
50. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві" від 21 травня 2009 року № 462/1518.
51. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
52. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
53. Як установлено судами попередніх інстанцій спірне доручення Департаменту, на підставі якого КП "Київблагоустрій" було проведено демонтаж огорожі, видане саме на підставі підпункту 13.3.3 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва в порядку процедури, передбаченої для демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми.
54. Висновки щодо застосування вищевказаної норми права у її взаємозв`язку із статтею 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" вже висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11.11.2020 у справі №826/17074/18, у якій зазначено, що: "…винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку".
55. Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №826/9030/17, від 10.07.2019 у справі №826/6063/18, від 26.05.2020 у справі №826/13792/16 та від 05.10.2020 у справі №755/12736/17.
56. У постанові від 11.11.2020 у справі №826/17074/18 Верховний Суд, врахувавши встановлені у цій справі обставини, які засвідчували, що суб`єкт, яким було встановлено огорожу, був користувачем земельної ділянки, а розміщення огорожі будівельного майданчика прямо передбачене відповідним розділом проектної документації, вказаної у дозволі на виконання будівельних робіт, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що видавати доручення в порядку пункту 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва у Департаменту не було підстав, оскільки у позивача на момент винесення оскаржуваного доручення була наявною дозвільно-проектна документація на встановлення огорожі, а земельна ділянка, на якій така огорожа була влаштована, перебувала в оренді позивача. Наведене свідчить про невідповідність законодавству оскаржуваного доручення.
57. У справі ж, що розглядається, суди дійшли висновку про непоширення на спірні правовідносини підпункту 13.3.3 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва з огляду на те, що позивач є власником земельної ділянки, на якій влаштовано огорожу будівельного майданчика, та зареєстрував у встановленому законом порядку декларацію про початок виконання підготовчих робіт, а приступати до здійснення основних робіт по будівництву об`єкта або його частини відповідно до ДБН А.3.1-5:96 дозволяється лише після влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика і такі вимоги є обов`язковими до виконання, зокрема, позивачем.
58. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказана огорожа будівельного майданчика у розумінні статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" належить до малих архітектурних форм, розміщення яких, за приписами частини першої статті 26-1 цього ж Закону та Правил благоустрою міста Києва, повинно здійснюватися на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою, а саме - контрольної картки.
59. Суди ж попередніх інстанцій не врахували того, що згідно з фактичними обставинами цієї справи, встановлених її судовим розглядом, огорожа будівельного майданчика, яка була демонтована працівниками КП "Київблагоустрій" на виконання спірного доручення, була встановлена на підставі контрольної картки №16100221-Шв, строк дії якої, станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, закінчився та яка була анульована на підставі підпункту 15.5.2 Правил благоустрою.
60. Згідно з встановленими у цій справі обставинами нового дозволу (контрольної картки) на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення (встановлення огорожі будівельного майданчика) Товариство не отримувало, а у продовженні терміну дії контрольної картки №16100221-Шв позивачу було відмовлено, оскільки така була анульована.
61. Верховний Суд вважає за необхідне наголосити й на тому, що виконання Товариством вимог ДБН А.3.1-5:96 стосовно влаштування необхідних огороджень будівельного майданчика повинно здійснюватися у встановленому законом порядку, зокрема, у даному випадку, на підставі чинного дозволу на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення. За відсутності такого дозволу, його анулювання або закінчення терміну дії встановлена Товариством огорожа набуває ознак самовільно встановленої і може бути демонтована у порядку, передбаченому пунктом 13 Правил благоустрою м. Києва.
62. За таких обставин, колегія суддів визнає помилковими висновки судів попередніх інстанцій стосовно непоширення на спірні правовідносини вимог пункту 13 Правил благоустрою м. Києва й констатує наявність у відповідачів передбачених законом правових підстав для здійснення демонтажу самовільно встановленої Товариством малої архітектурної форми - огорожі будівельного майданчика, оскільки строк дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у даному конкретному випадку закінчився і така контрольна картка була анульована.
63. У зв`язку з вищевикладеним, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення цього позову шляхом визнання протиправним та скасування спірного доручення Департаменту, а також визнання протиправними дій КП "Київблагоустрій" щодо проведення демонтажу огорожі будівельного майданчика, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
64. Ураховуючи наведене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення цього позову не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові.
65. В іншій частині судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не оскаржуються, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для їх скасування у повному обсязі.
66. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
67. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
68. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,