ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа №140/1642/19
адміністративне провадження № К/9901/36032/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 140/1642/19
за позовом заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури до Старовижівської районної ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Любохинівська сільська рада Старовижівського району Волинської області, про визнання протиправним та скасування рішення,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою заступника прокурора Волинської області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 20.05.2019 заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Старовижівської районної ради Волинської області від 07.12.2016 № 10/2 "Про внесення змін до рішення районної ради від 19 лютого 2016 року № 4/28", яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Любохини, Старовижівського району, Волинської області.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог нормативно-правових актів, без належно проведеної державної експертизи та розробленого Генерального плану території.
2. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 16.07.2019 позовні вимоги задовольнив.
3. Постановою від 12.11.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суду рішення суду першої інстанції скасував, адміністративний позов залишив без розгляду.
4. 19.12.2019 заступник прокурора Волинської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.
5. Верховний Суд ухвалою від 27.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
6. 13.01.2020 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому Любохинівська сільська рада Старовижівського району Волинської області просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7. Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 08.02.2020, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що Рішенням Старовижівської районної ради Волинської області від 07.12.2016 № 10/2 внесено зміни до рішення цієї ради від 19.02.2016 № 4/28, згідно з якими пункт 1 викладено в новій редакції: " 1. Відхилити проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Любохини Старовижівського району Волинської області (з коригуванням), розроблений відповідно до рішення Старовижівської районної ради від 11 квітня 2014 року № 37/32 та рішення Любохинівської сільської ради від 28 квітня 2014 року № 38/4. Затвердити проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Любохини Старовижівського району Волинської області, виготовлений на підставі рішення Любохинівської сільської ради від 22 листопада 2012 року № 23/6".
Це рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті районної ради.
10.01.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області Любохинівській сільській раді Старовижівського району Волинської області видано витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (с. Любохини).
За висновками акта перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.03.2019 № 122-ДК/122/АП/09/01-19 встановлено, що у проекті землеустрою, затвердженому рішенням сесії Старовижівської районної ради Волинської області від 07.12.2016 № 10/2, відсутня копія генерального плану та рішення про його затвердження, чим порушено вимоги частини другої статті 173 Земельного кодексу України та статті 46 Закону України "Про землеустрій".
Окрім того, зазначено, що на момент перевірки чинним є генеральний план с. Любохини Старовижівського району Волинської області, розроблений у 1976 році та затверджений рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 27.12.1976 № 534/3-р. Новий генеральний план цього населеного пункту з включенням до нього нової території не розроблявся та не затверджувався. Генеральний план 1976 року не обґрунтовує розширення меж цього населеного пункту.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що під час розробки проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Любохини Старовижівського району Волинської області, затвердженого рішенням сесії Старовижівської районної ради Волинської області від 07.12.2016 № 10/2, допущені порушення вимог частини другої статті 173 Земельного кодексу України та статті 46 Закону України "Про землеустрій", тому оскаржуване рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
10. Скасовуючи це рішення та залишаючи без розгляду адміністративний позов, апеляційний суд послався на те, що, звернувшись 20.05.2019 до суду з позовом про визнання недійсним оскаржуваного рішення від 07.12.2016, позивач пропустив строк звернення до суду, а наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду причини не є поважними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Основними доводами касаційної скарги позивача є помилкове неврахування апеляційним судом, що про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом він дізнався лише після отримання 21.03.2019 акта перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.03.2019.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить із наступного.
13. Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень установлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
14. Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
15. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
16. У випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (зокрема, прокурора) відлік строку для звернення до суду КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення.
17. Апеляційний суд, встановивши, що оскаржуване рішення від 07.12.2016 було оприлюднене на офіційному веб-сайті Старовижівської районної ради Волинської області, акт Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.03.2019 року № 122-ДК/122/АП/09/01-19 складено за результатами перевірки, проведеної на вимогу Ковельської місцевої прокуратури, а 21.05.2018 під процесуальним керівництвом Старовижівського відділу прокуратури Ковельської місцевої прокуратури здійснювався огляд місця події та вилучення поліцією документів, зокрема оскаржуваного рішення, обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача про те, що лише з моменту отримання 21.03.2019 акта перевірки йому стало відомо про виявлені порушення.
18. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки, звернувшись 20.05.2019 до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 07.12.2016, позивач пропустив строк звернення до суду, а наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду причини не є поважними.
19. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
20. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі відповідає, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.
21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
22. За правилами частини першої статті 350 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,