ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 523/18084/18
адміністративні провадження № К/9901/258/20, № К9901/2747/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 523/18084/18
за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради (далі - Одеська міськрада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство (далі - КП) "Одестранспарксервіс", Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Одеської міськради та ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Димерлія О.О., суддів Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 20.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просила:
визнати протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо ненадання їй направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА";
зобов`язати Одеську міськраду видати їй направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № НОМЕР_2;
зобов`язати Одеську міськраду відшкодувати їй витрати за зберігання автомобіля у розмірі 4 975, 00 грн;
зобов`язати Одеську міськраду передбачити необхідні компенсаційні виплати власнику автостоянки № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА", за безоплатне зберігання автомобіля на 2019 і наступні роки.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона як особа з інвалідністю ІІ групи з 1994 року та власник автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний знак НОМЕР_1 відповідно до Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 585 (далі - Порядок № 585) має право на безоплатне паркування та зберігання належного їй авто. Позивачка вказала на те, що вона неодноразово зверталась до голови Одеської міськради з вказаного питання, проте його так і не було вирішено у визначений зазначеним Порядком строк.
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13.08.2019 відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.11.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо виконання пунктів 6, 13 Порядку №585;
визнав протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;
зобов`язав Одеську міськраду протягом тридцяти днів з часу прийняття рішення П`ятим апеляційним адміністративним судом розглянути заяву ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за № 5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;
зобов`язав Одеську міськраду на виконання Порядку №585 визначити обсяг видатків місцевого бюджету на 2020 рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів;
стягнув з Одеської міськради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № НОМЕР_2, у розмірі 6575, 00 грн.
4. 26.12.2019 Одеська міськрада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 - залишити в силі.
5. 21.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення ним норм процесуального права, просить змінити абзац 5 резолютивної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 шляхом зобов`язання Одеської міськради протягом тридцяти днів з дати прийняття рішення судом касаційної інстанції прийняти рішення та видати їй направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № НОМЕР_2; зобов`язання Одеської міськради передбачити на 2020 і наступні роки компенсаційні виплати власнику автостоянки № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за безоплатне зберігання належного їй автомобіля на цій автостоянці; доповнити абзац 6 резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції реченням такого змісту: "та передбачити на 2020 рік і наступні роки компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням Одеської міськради виділено зазначені місця"; встановити строк для подання суб`єктом владних повноважень - Одеською міськрадою до суду першої інстанції звіту про виконання постанови.
6. Верховний Суд ухвалами від 03.01.2020 та від 10.03.2020 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи із суду першої інстанції першою ухвалою.
7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27.04.2021 №768/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями на підставі ухвал Верховного Суду від 21.04.2021 про самовідвід судді-доповідача Жука А.В., суддів Білак М.В., Соколова В.М.
8. Протоколом розподілу справи від 27.04.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 28.04.2021 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з 1994 року та є власником автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № НОМЕР_2.
26.02.2018 чоловік позивачки ОСОБА_2 керуючись положеннями Порядку № 585 звернувся до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси з заявою і надав усі визначені пунктом 10 Порядкку № 585 документи щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачці авто.
Листом від 02.03.2018 № 13-21 Управління соціального захисту Одеської міськради направило заяву ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради.
У свою чергу Департамент праці та соціальної політики Одеської міськради направив заяву ОСОБА_2 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради.
Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради спрямував заяву ОСОБА_2 про надання права на безоплатне паркування та зберігання належного ОСОБА_1 автомобіля до КП "Одестранспарксервіс".
КП "Одестранспарксервіс" листом від 05.06.2018 № 65/05 повідомило заявника, що Одеською міськрадою не визначався уповноважений орган на прийняття рішення про видачу водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках, а відтак, у КП "Одестранспарксервіс" відсутні повноваження з цього питання.
02.06.2018 Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради вдруге направив заяву ОСОБА_2 до КП "Одестранспарксервіс" та вказав на те, що пунктом 5.9 Основних напрямків діяльності виконавчого комітету Одеської міської ради у вирішенні проблем інвалідів на період до 2020 року, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міськради від 05.03.2012 №84 забезпечення надання пільг інвалідам, членам їх сімей на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів відповідно до Порядку №585 покладено на КП "Одестранспарксервіс".
КП "Одестранспарксервіс" листом від 17.07.2018 №10/05-08 повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 9 Порядку 585 підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, адресоване її власникові, у якому, зокрема, зазначаються марка і номерний знак такого транспортного засобу. При цьому КП "Одестранспарксервіс" вказало на те, що воно є уповноваженою особою щодо здійснення організації та експлуатації майданчиків для платного паркування транспортних засобів та укладення договорів балансоутримання місць для паркування на території м. Одеса. Водночас Одеська міськрада не визначала КП "Одестранспарксервіс" як уповноважений орган місцевого самоврядування, що приймає рішення щодо видачі водіям та організаціям зазначеного вище направлення.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що за період з 12.04.2018 по листопад 2019 року ОСОБА_1 сплатила ГО "Одеська обласна організація ВСА" за паркування свого авто 6575, 00 грн.
Позивачка вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності законодавчо визначених підстав вважати, що в даному випадку саме відповідач є органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями щодо виконання пункту 14 Порядку № 585 щодо видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу, оскільки вказаним порядком не визначено, які саме органи місцевого самоврядування, передбачені Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", наділяються повноваженнями для видачі заявникові такого направлення (далі - Закон № 280/97-ВР).
12. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги із виходом за межі позовних вимог, виходив із того, що на Одеську міськраду покладено обов`язок: встановлювати з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій на всіх автостоянках незалежно від форми власності, що є суб`єктами господарської діяльності або належать зазначеним суб`єктам, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються; визначати обсяг видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, та передбачити компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням органу місцевого самоврядування виділено зазначені місця, сума яких обчислюється з урахуванням їх кількості, фактичного часу зберігання таких транспортних засобів на автостоянці та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з їх зберігання протягом року. Разом з цим зазначені повноваження Одеської міськради з 2011 по 2019 рік включно, не були реалізовані, і як наслідок, звернення ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_1 щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу автомобілю на автостоянці №54, машино-місце НОМЕР_2, не було розглянуто та будь-яке рішення стосовно цього питання не прийнято.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга Одеської міськради мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, вийшов за межі позовних вимог та надав оцінку правомірності дій Одеської міськради, які не були предметом спору у цій справі та у суді першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи. Також відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно ототожнює органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради; виконавчі органи сільської селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст) виключно з міською радою, ігноруючи самостійний правовий статус та визначені повноваження інших органів місцевого самоврядування.
14. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована, зокрема тим, що постанова суду апеляційної інстанції не містить висновків щодо кожної із заявлених позовних вимог, зокрема про зобов`язання Одеської міськради видати їй направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля та передбачити необхідні компенсаційні виплати власнику автостоянки № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА", за безоплатне зберігання автомобіля на 2019 і наступні роки. Також судом апеляційної інстанції не встановлено судовий контроль за виконанням його рішення та помилково покладено обов`язок розгляду заяви її чоловіка на Одеську міськраду, хоча це повинно зробити Управління соціального захисту населення Суворівського району м. Одеси.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-XII).
18. Створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до соціальної інфраструктуру регламентовано розділом V Закону № 875-XII згідно із статтею 26 якого підприємства, установи та організації зобов`язані створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю (у тому числі осіб з інвалідністю, які використовують засоби пересування та собак-поводирів) до об`єктів фізичного оточення. Власники та виробники транспортних засобів, виробники та замовники інформації (друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації тощо), оператори та провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати надання послуг і виробництво продукту з урахуванням потреб осіб з інвалідністю.
19. Згідно із частиною шостою статті 30 Закону № 875-XII власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. (………..). Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
20. Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (частина сьома статті 30 Закону № 875-XII).
21. Відповідно до частини восьмої статті 30 Закону № 875-XII місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб`єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
22. При цьому, частиною десятою статті 30 Закону № 875-XII визначено, що на всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб`єктами господарської діяльності чи належать цим суб`єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті. Кількість місць на автостоянці для безоплатного зберігання транспортних засобів встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.
23. Відповідно до частини одинадцятої статті 30 цього ж Закону порядок надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України.
24. На виконання наведеної вище статті Закону № 875-XII Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 № 585 "Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів" затвердив Порядок № 585, який визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону № 875-XII на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання).
25. Право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається, зокрема водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю (пункт 2 Порядку № 585).
26. Згідно із пунктом 6 Порядку № 585 органи місцевого самоврядування:
встановлюють з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій (далі - місця для безоплатного зберігання транспортних засобів) на всіх автостоянках незалежно від форми власності, що є суб`єктами господарської діяльності або належать зазначеним суб`єктам, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються;
визначають обсяг видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, та передбачають компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням органу місцевого самоврядування виділено зазначені місця, сума яких обчислюється з урахуванням їх кількості, фактичного часу зберігання таких транспортних засобів на автостоянці та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з їх зберігання протягом року.
27. При цьому, згідно із пунктом 7 Порядку № 585 виконавчі органи сільських, селищних і міських рад визначають порядок компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що надані безкоштовно, а також їх звітування.
28. Власник автостоянки, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування надаються місця для безоплатного зберігання транспортних засобів, зобов`язаний розмістити зазначене рішення та інформацію про кількість таких місць у службовому приміщенні, в якому обладнане робоче місце чергового, та на інформаційному стенді автостоянки (пункт 8 Порядку № 585).
29. Підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, адресоване її власникові, у якому, зокрема, зазначаються марка і номерний знак такого транспортного засобу (пункт 9 Порядку № 585).
30. Вичерпний перелік документів, які подаються водієм до районного органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання для отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці визначений пунктом 11 Порядку № 585, оригінали яких повертаються заявникові після проведення перевірки достовірності відомостей, що в них містяться (пункт 12 Порядку № 585).
31. Згідно і з пунктом 13 Порядку № 585 районний орган соціального захисту населення на підставі заяви про надання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці:
реєструє заяву у спеціальному журналі;
перевіряє достовірність відомостей, що містяться у поданих документах;
перевіряє наявність у пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідченні особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", або довідці для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, запису про інвалідність особи з інвалідністю - для водіїв;
перевіряє наявність у статутах (положеннях) організацій інформації про провадження діяльності з надання послуг особам з інвалідністю - для організацій;
проводить вибіркову перевірку належності осіб, яким надавалися послуги з перевезення, до водіїв на підставі використання відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності та з урахуванням потреби зазначеної категорії осіб у реабілітаційних заходах, а також телефонне опитування таких осіб;
подає у двотижневий строк з дати надходження всіх належним чином оформлених документів органові місцевого самоврядування інформацію про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці або надсилає мотивовану відмову.
32. У свою чергу орган місцевого самоврядування на основі поданої районним органом соціального захисту населення інформації приймає у місячний строк рішення щодо видачі водіям та організаціям направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника. У направленні обов`язково зазначаються прізвище, ім`я, по батькові заявника та місце розташування автостоянки.
У разі обмеженої кількості місць для зберігання транспортних засобів на автостоянці під час прийняття такого рішення орган місцевого самоврядування надає перевагу водіям (пункт 14 Порядку № 585).
33. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій, які необхідно вчинити водіям, зазнаним у пункті 2 наведеного вище Порядку, районним органом соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такого водія та органом місцевого самоврядування в процедурі надання власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону № 875-XII права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці, а саме:
1) органи місцевого самоврядування встановлюють з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів;
2) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад визначають порядок компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг із зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що надані безкоштовно, а також їх звітування;
3) водій подає до районного органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим місцем проживання документи, визначені Порядком № 585;
4) районний орган соціального захисту населення на підставі зареєстрованої заяви про надання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці та після здійснення перевірки документів подає органу місцевого самоврядування інформацію про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці або надсилає мотивовану відмову;
5) прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо видачі направлення, що є підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортного засобу.
34. Отже, нормами чинного законодавства чітко визначені підстави та порядок набуття права безоплатного зберігання транспортних засобів водіям з інвалідністю та водіям, які перевозять осіб з інвалідністю на автостоянках незалежно від форми власності, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам.
35. Так, підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, яке видається на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що приймається у місячний строк з дня надходження від районного органу соціального захисту населення поданих особою документів щодо отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу.
36. Колегія суддів наголошує на тому, що обов`язок органів місцевого самоврядування щодо визначення кількості місць для безоплатного зберігання транспортних засобів за наявності потреби (у даному випадку звернення позивача) та щодо розгляду відповідних документів особи із прийняттям рішення настає незалежно від того, чи реалізовані органом місцевого самоврядування повноваження на визначення обсягів видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідних для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів.
37. До того ж згідно із Європейською соціальною хартією 1996 року (переглянута), яка була ратифікована Україною, Україна взяла на себе зобов`язання з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку (пункт 3 статті 15). Тобто, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення та утвердження права осіб на соціальний захист, у тому числі соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
38. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог погодився із доводами відповідача про те, що відсутні законодавчо визначені підстави вважати, що в даному випадку саме Одеська міськрада є органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями щодо виконання пункту 14 Порядку № 585.
39. Натомість, суд апеляційної інстанції вказав, що у спірних відносинах саме на відповідача Порядком № 585 покладено обов`язок: встановлювати з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій на всіх автостоянках незалежно від форми власності, що є суб`єктами господарської діяльності або належать зазначеним суб`єктам, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються; визначати обсяг видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, та передбачити компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням органу місцевого самоврядування виділено зазначені місця, сума яких обчислюється з урахуванням їх кількості, фактичного часу зберігання таких транспортних засобів на автостоянці та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з їх зберігання протягом року.
40. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.
41. Закон № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
42. Згідно із статтею 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
43. Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету (стаття 5 Закону № 280/97-ВР).
44. Повноваження сільських, селищних, міських рад визначені у главі 1 розділу ІІ Закону № 280/97-ВР, статтею 25 якого визначена загальна компетенція сільських, селищних, міських рад, а статтею 26 - виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
45. При цьому, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону № 280/97-ВР).
46. Згідно із статтею 1 Закону № 280/97-ВР виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
47. Так, підпунктом 9 пункту "а" статті 27 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку віднесено утворення цільових фондів соціальної допомоги особам з інвалідністю, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів;
48. Підпунктом 8 пункту "а" статті 28 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень в галузі бюджету, фінансів і цін віднесено підготовку та затвердження переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів;
49. До власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку також належать:
прийняття рішень про організацію громадських вбиралень, стоянок та майданчиків для паркування автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону (підпункт 4 пункту "а" статті 30 Закону № 280/97-ВР);
прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування (підпункт 7-1 пункту "а" статті 30 Закону № 280/97-ВР).
50. Змістом підпунктів 1 та 2 пункту "а" частини першої статті 34 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення, а також вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги особам з інвалідністю.
51. При цьому до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належить забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов осіб з інвалідністю (підпункт 2 пункту "б" частини першої статті 34 Закону № 280/97-ВР).
52. Відповідно до статей 31, 32, 34, 40 Закону № 280/97-ВР, Закону 875-XII, з метою спрямування діяльності виконавчих органів Одеської міської ради на досягнення умов, що зрівнюють можливості інвалідів з можливостями здорових людей в усіх сферах суспільного життя, виконавчий комітет Одеської міськради рішенням від 05.03.2012 № 84 затвердив Основні напрямки діяльності виконавчого комітету Одеської міської ради у вирішенні проблем інвалідів на період до 2020 року, згідно із пунктом 5.9 яких на Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради, КП "Парксервіс-Одеса" та департамент праці та соціальної політики Одеської міськради покладено повноваження забезпечити надання пільг інвалідам, членам їх сімей, законним представникам інвалідів (дітей-інвалідів), підприємствам, установам, громадським організаціям інвалідів та організаціям сфери соціального захисту населення на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів відповідно до Порядку № 585.
53. Отже, у спірних відносинах в механізмі надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеному у частині шостій статті 30 Закону 875-XII на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів саме на Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради на виконання делегованих повноважень у сфері соціального захисту населення покладено обов`язок приймати рішення про видачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника.
54. Колегія суддів зазначає, що положення статті 48 КАС України передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
55. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів, а не їх заміна.
56. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
57. Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
58. Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримав, та, вирішуючи спір щодо бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо надання водію, який перевозить особу з інвалідністю направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу за позовом пред`явленим до Одеської міськради не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі та, за очевидної необхідності, не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
59. При цьому, як видно із встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, чоловік позивачки 26.02.2018 звернувся до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради з відповідною заявою, до якої додав необхідні документи для отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу за бажаною адресою, яку останнім листом від 02.03.2018 №В-21 направлено до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради.
60. Разом з цим, Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради у місячний строк відповідно до пункту 14 Порядку №585 рішення щодо видачі заявнику направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на вказаній ним автостоянці не прийняв.
61. Водночас, для правильного вирішення спору також необхідно встановити на підставі належних доказів чи дотримано Управлінням соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси вимог пункту 13 Порядку №585, зокрема щодо подання до компетентного органу - Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради інформації про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці.
62. Суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою вказані обставини, у зв`язку із чим їх висновки по суті позовних вимог, є передчасними.
63. Колегія суддів зазначає, що вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
64. За змістом частини першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
65. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин, прийняті у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.
66. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
67. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в тому числі й для залучення відповідача чи співвідповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд