ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/1989/20
адміністративне провадження № К/9901/19492/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції справу № 640/1989/20
за позовом Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "УХЛ-МАШ" до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ПАТ "УХЛ-МАШ"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020, постановлену у складі судді Аблова Є.В.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Губської Л.В., суддів Епель О.В., Оксененка О.М.,
ВСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ:
1. 28.01.2020 ПАТ "УХЛ-МАШ" звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київського міського центру зайнятості від 13.12.2016 № 2 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) пені та штрафу.
Позовні вимоги ПАТ "УХЛ-МАШ" обґрунтувало тим, що внаслідок проведеної перевірки, посадовими особами відповідача було виявлене порушення, яке виразилось у приховуванні сум виплат, на які нараховуються страхові внески на загальну суму 141 159, 44 грн. Так, ПАТ "УХЛ-МАШ" зазначило, що протягом 2000-2010 років ним не було включено до фонду оплати праці виплачену матеріальну допомогу та заохочувальні подарунки працівникам за підсумками роботи, оскільки придбання товарів, їх оприбуткування та наступна безоплатна передача працівникам, з утриманням та сплатою податку з доходів фізичних осіб, вказує на те, що такі дарунки були додатковим благом, або подарунком у розумінні податкового законодавства, яке не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з працівниками підприємства, а тому такі виплати не можуть бути віднесені до фонду заробітної плати, та не підлягали обкладенню внесками до Фонду загальнообов`язкового соціального страхування на випадок безробіття.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 04.03.2020 на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020, відмовив у відкритті провадження у справі №640/1989/20 за вищевказаним позовом.
3. 06.08.2020 ПАТ "УХЛ-МАШ" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Верховний Суд ухвалою від 11.08.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "УХЛ-МАШ" та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 31.08.2020 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому Київський міський центр зайнятості просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ПАТ "УХЛ-МАШ" судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2018 у справі № 826/6054/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "УХЛ-МАШ" про скасування рішення Київського міського центру зайнятості від 13.12.2016 № 2 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) пені та штрафу.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 826/3365/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020, задоволено адміністративний позов Київського міського центру зайнятості до ПАТ "УХЛ-МАШ", внаслідок чого стягнуто з ПАТ "УХЛ-МАШ" на користь Київського міського центру зайнятості суму донарахованих страхових внесків (недоїмки) у розмірі 2 997, 84 грн, пеню в розмірі 1 275, 94 грн, штраф в розмірі 141 159, 44 грн.
Вважаючи свої права порушеними, та вважаючи що спір між ним та Київським міським центром зайнятості не отримав свого законного та справедливого вирішення, ПАТ "УХЛ-МАШ" звернулося до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Враховуючи, що предмет спору в даній справі охоплюється предметами спорів у справах № 826/6054/17 та № 826/3365/17, рішення у яких набрали законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неприпустимість повторного розгляду такого спору.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційну скаргу ПАТ "УХЛ-МАШ" мотивувало, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що на відміну від позову у справі № 826/6054/17, який обґрунтовувався цивільно-правовою природою подарунків працівників, у цій справі ПАТ "УХЛ-МАШ" обґрунтовує протиправність рішення відповідача від 13.12.2016 неврахуванням останнім норм права, якими не було передбачено обов`язку ПАТ "УХЛ-МАШ" включати суми вартості подарунків до Фонду оплати праці і звітності, що подавалась до центру зайнятості у Голосіївському районі м. Києва та врахувати їх при розрахунках сум збору до Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, а також тим, що його бюджет для закупівлі подарунків до свят формування за рахунок власного чистого прибутку.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9 Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
10. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
11. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
12. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
14. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
15. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
16. Водночас, з огляду на положення пункту 4 частини перошої статті 170 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
17. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
18. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
19. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №826/3678/16.
20. Водночас Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
21. Відмова у відкритті провадження чи залишення позову без розгляду (в залежності від стадії, на якій перебуває відповідне провадження) у цих випадках можливі за умови, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів, тобто є тотожними.
22. Відповідно до наведених норм права позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
23. Отже, зазначеними вище нормами КАС України регламентовано неможливість повторного розгляду справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав за умови набрання законної сили рішенням у тотожному спорі.
24. Так, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 826/6054/17 за позовом ПАТ "УХЛ-МАШ" до Київського міського центру зайнятості про скасування рішення Київського міського центру зайнятості від 13.12.2016 № 2 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки) пені та штрафу, за результатами розгляду якої було ухвалено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2018, яке набрало законної сили.
25. Додатково, до тих же мотивів, які заявлені у справі, яка розглядається, у якості підстав позову у справі № 826/6054/17 ПАТ "УХЛ-МАШ" посилалось на нікчемність рішення Київського міського центру зайнятості від 02.02.2017 № 19-1075 "Про розгляд скарги від 26.12.2016 № 3471 про перегляд рішення № 2 від 13.12.2016" з зв`язку порушенням строків розгляду скарги позивача на вказане рішення.
26. Позов в цій справі таких підстав не містить, проте в решті він є ідентичним попередньому. Тобто новий позов, в частині підстав, якими його обґрунтовано, є вужчим за попередній.
27. Окрім того, в результаті завершення процесу судового оскарження, заборгованість позивача набула статусу узгодженої та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 у справі № 826/3365/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020, було задоволено адміністративний позов Київського міського центру зайнятості, внаслідок чого стягнуто з ПАТ "УХЛ-МАШ" на користь Київського міського центру зайнятості суму донарахованих страхових внесків (недоїмки) у розмірі 2 997, 84 грн, пеню в розмірі 1 275, 94 грн, штраф в розмірі 141 159, 44 грн.
28. Таким чином, враховуючи вищевказане та перевіривши матеріали справи № 640/1989/20, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про тотожність сторін, предмету та підстав позову зі справою № 826/6054/17, оскільки вони виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
29. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що при заміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, або його перефразування тотожність предмета та підстав позову зберігається.
30. Зміна (перефразування) позовних вимог, зокрема його мотивів не свідчить про зміну предмета оскарження. Такий залишився незмінним - це рішення відповідача від 13.12.2016 № 2, яке вже піддавалось судовій ревізії на предмет чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
31. Заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до повторної перевірки зазначеного вище рішення суб`єкта владних повноважень.
32. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
33. Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" визначено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
34. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, порушень норм процесуального права не допустили, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,