ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 420/6538/18
адміністративне провадження № К/9901/33396/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/6538/18
за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства (далі - КП) "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" про визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою КП "Жилово-комунальний сервіс "Порто-Франківський"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2019, ухвалене у складі головуючого судді Бойко О.Ю.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бітова А.І., суддів Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.11.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський", яка полягає у невиконанні пункту 3 розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - Приморська райадміністрація Одеської міськради) від 23.07.2009 №545 щодо внесення КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" відповідних змін до документації згідно із пунктом 1 зазначеного розпорядження;
зобов`язати КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" внести зміни до документації згідно із пунктом 1 розпорядження Приморської райадміністрації Одеської міськради від 23.07.2009 №545, яким затверджений технічний висновок про можливість виділу в самостійну житлову будівлю фасадного флігелю житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визнано зазначений флігель самостійною житловою будівлею, яка складається із шести квартир за АДРЕСА_2 та нежитлових приміщень, присвоєно вказаній самостійній будівлі поштову адресу: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала на те, що бездіяльність КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський", як балансоутримувача будинку АДРЕСА_3 щодо внесення змін до документації згідно з прийнятим розпорядчим актом, яким затверджено технічний висновок про можливість виділу в самостійну житлову будівлю фасадного флігелю житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визнано зазначений флігель самостійною житловою будівлею, яка складається із шести квартир за АДРЕСА_2 та нежитлових приміщень, присвоєно вказаній самостійній будівлі поштову адресу: АДРЕСА_3, створює невідповідність інвентаризаційного обліку майна балансоутримувача фактичним технічним показникам виділеної в окрему самостійну одиницю будівлі АДРЕСА_3 .
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, позов задоволено.
3. 23.10.2019 КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 31.01.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 16.03.2020 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський", у якому ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що розпорядженням Приморської райадміністрації Одеської міськради від 23.07.2009 №545 за наслідками звернення громадян - мешканців житлової будівлі фасадного флігелю житлового будинку АДРЕСА_1 про затвердження технічного висновку щодо можливості виділу в самостійну житлову будівлю фасадного флігелю розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з присвоєнням окремої поштової адреси з метою подальшого створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), було прийнято рішення, яким, зокрема: затверджений технічний висновок про можливість виділу в самостійну житлову будівлю фасадного флігелю житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано зазначений флігель самостійною житловою будівлею, яка складається із шести квартир за АДРЕСА_2 та нежитлових приміщень з присвоєнням їй самостійної поштової адреси - АДРЕСА_3 (пункт 1);
КП "Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський" зобов`язано внести відповідні зміни до документації згідно із пунктом 1 розпорядження (пункт 3).
20.09.2009 виконавчий комітет Одеської міськради зареєстрував ОСББ "Гармонія-плюс" за адресою: АДРЕСА_1.
28.07.2017 КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міськради виготовлений окремий технічний паспорт на будинок АДРЕСА_3 .
КП "Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський" є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 .
26.04.2018 ОСОБА_1 як голова правління ОСББ "Гармонія-плюс" звернулась до КП "Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський" з заявою, у якій просила повідомити результати виконання пункту 3 розпорядження Приморської райадміністрації Одеської міськради від 23.07.2009 №545 щодо внесення КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" відповідних змін до документації згідно із пунктом 1 зазначеного розпорядження з наданням відповідних копій документів.
КП "Житлово-комунальний сервіс Порто-Франківський" листом від 31.05.2018 №1498/и повідомив голову правління ОСББ "Гармонія-плюс" ОСОБА_1. про те, що направив лист до Приморської райадміністрації Одеської міськради щодо роз`яснення прийнятого нею розпорядження від 23.07.2009 №545 згідно з їх компетенцією.
Також суди встановили, що 19.05.2009 виконавчим комітетом Одеської міськради було зареєстровано юридичну особу ОСББ "Стурзовський" за адресою: АДРЕСА_1
Суди встановили, що за житловим будинком за адресою АДРЕСА_3 закріплено дві адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, за якими зареєстроване кожне з вказаних вище ОСББ.
Також суди встановили, що житловий будинок АДРЕСА_3 не має спільної інженерної інфраструктури (системи водопостачання, каналізації та електропостачання) з будинком АДРЕСА_1 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання пункту 3 розпорядження Приморської райадміністрації Одеської міськради від 23.07.2009 №545 щодо внесення КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" відповідних змін до документації згідно із пунктом 1 зазначеного розпорядження, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційною інстанції, виходив із протиправності бездіяльності відповідача щодо невиконання протягом тривалого часу вказаного розпорядження Приморської райадміністрації Одеської міськради від 23.07.2009 №545, яке є обов`язковим для виконання відповідно частини другої статті 6 Закону України від 09.04.1999 № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон № 586-XIV).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 29.11.2001 № 2866-III "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-ХІІ) в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Отже створення двох ОСББ, які фактично знаходяться за однією адресою, є порушенням вимого законодавства. При цьому відповідач вказує на те, що виділені в окрему будівлю приміщення не мають окремої системи водопостачання, каналізації та електропостачання. Відтак для здійснення управління будинком необхідно розділити ці мережі на дві самостійні системи, що є фактично неможливим.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
10. Як видно із змісту заявлених позовних вимог та доказів, наданих ОСОБА_1 на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач звернулась до адміністративного суду за захистом порушеного, на її думку, права у зв`язку із бездіяльністю КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" щодо внесення змін до документації на виконання розпорядження Приморської райадміністрації Одеської міськради від 23.07.2009 № 545, що створює невідповідність інвентаризаційного обліку майна балансоутримувача фактичним технічним показникам виділеної в окрему самостійну одиницю будівлю № 2-В з метою створення ОСББ.
11. Отже, виходячи із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, спір, у цій справі виник щодо передачі вже створеному ОСББ "Гармонія-Плюс", головою правління якого є ОСОБА_1, технічної документації на будинок, попередньо неприведеної відповідачем як балансоутримувачем у відповідність технічного паспорта і планів інженерних мереж у зв`язку із виділенням в окрему самостійну одиницю будівлю № 2-В, що є однією із стадій в процесі створення ОСББ.
12. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
13. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
14. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пунктчі 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
16. Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
17. Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
18. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
19. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
20 Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
21. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
22. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
23. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
24. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регламентовані Законом України від 14.05.2015 №417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон №417-VIII).
25. Відповідно до частин першої, сьомої та восьмої статті 1 цього Закону багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
26. Частиною першою статті 9 Закону №417-VIII передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
27. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом № 2866-III.
28. Статтею 1 Закону №2866-III визначено, що під терміном об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) слід розуміти юридичну особу, створену власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
29. Положеннями статті 4 цього Закону визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
30. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 6 наведеного Закону №2866-III державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. ОСББ вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
31. Згідно із частинами вісімнадцятою, дев`ятнадцятою статті 6 Закону №2866-III колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків (далі - Порядок №301), який визначає механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності.
33. Пунктами 3, 4 цього Порядку передбачено, що списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку. У разі коли балансоутримувачем є державне підприємство, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується таким міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади. Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності. Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності. У такому випадку балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення та документів розпочинає процедуру списання такого будинку з балансу згідно з пунктом 4 цього Порядку. Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа. Інформація про прийняття відповідного розпорядчого документа доводиться до відома співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті балансоутримувача та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них, відповідного оголошення. Для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п`яти осіб.
34. Зазначені у сукупності норми права встановлюють порядок та умови списання з балансу балансоутримувача об`єкта нерухомості (житлового будинку) та передачу його в управління ОСББ.
35. Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 заявила позов у цій справі від імені ОСББ "Гармонія-Плюс" як голова правління до КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" як балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 щодо приведення останнім у відповідність технічної документації на будинок, який було виділено в самостійну будівлю з присвоєннями № 2-В для виконання КП "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" обов`язку щодо передачі такої документації вже створеному ОСББ "Гармонія-Плюс" в порядку списання багатоквартирних будинків з балансу поточного балансоутримувача, визначеному Порядком № 301.
36. Тобто, спір у цій справі фактично виник між ОСББ "Гармонія-Плюс" як юридичною особою, яка в силу положень закону набула статусу належного управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_3, який фактично є одним будинком з будинком АДРЕСА_1, проте, якому було присвоєно власну адресу та органом місцевого самоврядування як розпорядником комунального майна.
37. Отже, спір, що виник у цій справі стосуються питань створення, діяльності та управління ОСББ.
38. Відповідач у спірних правовідносинах діє не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, а як балансоутримувач від імені органу управління комунальним майном.
39. При цьому, колегія суддів зазначає, що за правилами КАС України юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами, але за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, що у даному випадку, також вказує на неналежність цього спору до публічно-правового.
40. Отже, суди попередніх інстанцій розглянули справу не віднесену до їх юрисдикції, тому вони не можуть вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
41. Відповідно до пункту 6 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
42. За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників цього спору, колегія суддів дійшла висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянута за правилами господарського судочинства, оскільки як було зазначено вище позовні вимоги у цій справі заявлено від імені ОСББ "Гармонія-Плюс", яке в силу положень закону набуло статусу належного управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_3, який фактично є одним будинком з будинком АДРЕСА_1 до попереднього балансоутримувача цих будівель щодо питань створення, діяльності та управління ОСББ цим майном.
43. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
44. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
45. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,