ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/2562/19
адміністративне провадження № К/9901/35492/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/2562/19
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту ДАБК
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019, ухвалене у складі головуючого судді Шейко Т.І.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Земляної Г.В., Кобаля М.І.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ДАБК від 21.01.2019 № 16 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на відсутність законодавчих підстав для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, оскільки прийняттю рішення про скасування відповідної декларації передує комплекс дій, які має вчинити контролюючий орган із обов`язковим повідомленням замовника будівництва, зокрема про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, чого відповідачем здійснено не було.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішення від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, задовольнив позовні вимоги.
3. 19.12.2019 Департамент ДАБК звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 27.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок по АДРЕСА_1 .
16.02.2017 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу містобудування та архітектури Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видав позивачеві містобудівні умови та обмеження забудови зазначених земельних ділянок.
02.03.2017 за реєстраційним № КВ083170610440 Департамент ДАБК зареєстрував подану позивачем декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_2".
Наказом Департаменту ДАБК від 13.06.2017 № 214 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_2".
27.10.2017 посадовою особою Департаменту ДАБК складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, у якому зафіксовано, що на земельних ділянках на АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 виконуються будівельні роботи із будівництва багатоповерхового будинку на рівні 10-го поверху, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2018 у справі № 826/1317/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та, зокрема, скасовано наказ Департаменту ДАБК від 13.06.2017 № 214 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", оскільки він був прийнятий із порушенням вимог Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
21.01.2019 Департаментом ДАБК видано наказ № 16 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_2" від 02.03.2017 № КВ083170610440.
Підставою для прийняття наказу відповідач зазначив: підпункти 3, 5, 6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 17.01.2017 № 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності"; акт перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 27.10.2017; лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.11.2018 № 8-10-0.441-17309/2-18; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 14.11.2018 № 746-ДК/630/АП/09/01/18.
Не погоджуючись із наказом Департаменту ДАБК від 21.01.2019 № 16 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт" ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем ухвалено рішення про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, замовником будівництва за якою є позивач, без наявності для цього законодавчо визначених підстав.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга Департаменту ДАБК мотивована, зокрема тим, що судами попопередніх інстанцій не було враховано того, що будівництво багатоповерхового житлового будинку на рівні 10-го поверху здійснюється без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва заявлялось будівництво чотирьохповерхових об`єктів, в містобудівних умовах та обмеженнях кількість поверхів визначена як - 4 поверхи. Також судами попередніх інстанцій не досліджено, що оспорюваний у цій справі наказ прийнятий за наслідками перевірки, результати якої було оформлено актом від 27.10.2017, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.11.2018 № 8-10-0.441-17309/2-18; акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 14.11.2018 № 746-ДК/630/АП/09/01/18. При цьому, відповідач у касаційній скарзі вказує на те, що за правилами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1817-VIII зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:
встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;
виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Департаментом ДАБК судові рішення - без змін, зокрема, з огляду на те, що останній фактично просить суд повторно дослідити обставини, які були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
12. Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон № 3038-VI.
13. Статтею 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
14. Статтею 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
15. Згідно зі статтею 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
16. Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
17. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону № 3038-VI).
18. Згідно із частиною сьомою статті 36 Закону № 3038-VI (в редакції, яка діяла на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яку було скасовано оспорюваним у цій справі рішенням) декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
19. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина восьма статті 36 Закону № 3038-VI).
20. 10.06.2017 набрав чинності Закон №1817-VІІІ, яким було внесено зміни, зокрема до положень статей 34, 36 Закону № 3038-VI та пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:
1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;
2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
4) скасування містобудівних умов та обмежень;
5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;
6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
21. Отже, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених порушень.
22. У той же час, відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" затверджено Порядок №553, який регулює процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
24. Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
25. Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
26. За правилами пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язанні надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
27. Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
28. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника, у визначений строк та за наявності законодавчо визначених підстав.
29. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована у разі виявлення порушень наведених у підпунктах 3, 5, 6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1817-VIII органом державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснюється у формі планових і позапланових перевірок.
30. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили з того, що відсутні підстави для висновку, що позивачем виконувались будівельні роботи без отримання дозволу, оскільки акт перевірки від 27.10.2017, висновки якого стали підставою для прийняття відповідачем оспорюваного у цій справі рішення, був обґрунтований лише скасуванням наказу від 13.06.2017 № 214, яким позивачу було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, який у судовому порядку був скасований рішенням Окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі № 826/1317/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018. При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що судовими рішеннями у справі № 826/1317/18 встановлено, що Департаментом ДАБК було порушено процедуру та порядок проведення перевірки, що нівелює правові наслідки такої перевірки.
31. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у справі № 826/1317/18 суд першої інстанції, з висновками якими погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорюваний у цій справі наказ прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, перед прийняттям спірного наказу відповідач не проводив позапланову перевірку, акт перевірки не складав, припис про усунення порушень не оформлював.
При цьому акт перевірки від 27.10.2017 та припис від 27.10.2017 судом апеляційної інстанції не був прийнятий до уваги, оскільки вказані документи складались вже після прийняття наказу щодо якого виник спір у тій справі.
32. Тобто висновки суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, щодо порушення позивачем процедури та порядку проведення перевірки з посиланням на рішення судів у справі № 826/1317/18, є помилковими та передчасними з огляду на те, що у справі, яка розглядається суди першої та апеляційної інстанцій не перевіряли дотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю усіх вимог законодавства стосовно призначення і проведення перевірки, зокрема, й щодо дотримання процедури про належне повідомлення про намір проведення такої перевірки.
33. При цьому, судами попередньої інстанції не надано належної оцінки виявленому під час перевірки порушенню, що зафіксовано в пункті 1 розділу VI "Опис виявлених порушень" акта перевірки від 27.10.2017 про те, що виконуються будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку на рівні 10-го поверху, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, в сукупності із заявленими замовником будівництва даними стосовно основних показників будівництва (у тому числі поверховості), які містяться у декларації про початок будівельних робіт, реєстрацію якої було скасовано оспорюваним у цій справі наказом, а також містобудівним умовам і обмеженням та державним будівельним нормам.
34. Також судами попередніх інстанцій не було досліджено лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.11.2018 №8-10-0.441-17309/2-18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 14.11.2018 № 746-ДК/630/АП/09/01/18, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, на які позивач також послався як на підставу прийняття оспорюваного наказу, із наданням правової оцінки інформації, яка в них міститься, та яка отримана відповідачем у процесі взаємодії із зазначеним органом влади, який наділений повноваженнями здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, що не суперечить положенням статті 41 Закону № 3038-VI та пункту 10 Порядку № 553.
35. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають визначальне значення для її правильного вирішення.
36. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно з частиною другою статті 341 КАС України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
38. Відповідно до частини четвертої наведеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
39. Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд