ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.001596
адміністративне провадження № К/9901/35304/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.001596
за позовом державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" (далі - КП) "Реєстрація майна та бізнесу" ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Головне теруправління юстиції), Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство (далі - ДП) "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного теруправління юстиції
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2019, ухвалене у складі головуючого судді Лунь З.І.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Носа С.П., Іщук Л.П.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.04.2019 державний реєстратор КП "Реєстрація майна та бізнесу" ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного теруправління юстиції від 25.03.2019 №83/6 "Про задоволення (часткове) скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Міжнародний центр управління нерухомістю", яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на два місяці.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийняті оспорюваного наказу не було враховано, що ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю", як скаржником, було відкликано скаргу на дії позивача. Крім того, позивач вважає, що оспорюваний наказ не містить викладення фактів порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить будь-яких відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, порушення прав та законних інтересів скаржника, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці, що свідчить про порушення принципу пропорційності.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 24.07.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, задовольнив позовні вимоги.
3. 13.12.2019 Головне теруправління юстиції звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 23.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПAT) "Єврогазбанк" звернулася до КП "Реєстрація майна та бізнесу" із заявою, у якій просила заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо ряду об`єктів нерухомого майна. Заява обґрунтована тим, що AT "Єврогазбанк" є власником права вимоги, що гарантує першочергове право стягнення на нерухоме майно, яке вказане у заяві. Таке право виникло у ПАТ "Єврогазбанк" у результаті передачі попереднім власником майна ТОВ "Трускавецьінвест" в іпотеку нерухомого майна, в якості виконання грошових зобов`язань перед ПAT "Єврогазбанк". Реєстрацію обтяження переліченого нерухомого майна іпотекою у відповідних реєстрах було здійснено 26.06.2013.
17.01.2019 ПAT "Єврогазбанк" стало відомо, що приватним нотаріусом Скрипченко А.Д. Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області 16.01.2019 здійснено перереєстрацію права власності на перелічені у заяві об`єкти нерухомого майна на ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" на підставі свідоцтва про придбання вказаного майна на аукціоні.
З урахуванням того, що вказані об`єкти відчужені поза волею та без повідомлення ПAT "Єврогазбанк", з метою захисту прав банку, недопущення незаконного вибуття нерухомого майна, заявник просив державного реєстратора вжити заходів та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного майна.
Вказані об`єкти нерухомого майна ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" було придбано з прилюдних торгів.
18.01.2018 державним реєстратором ОСОБА_1. були зареєстровані заяви №32256179, №32255770, №32256058, №32256219, №32256117 про заборону вчиняти дії щодо нерухомого майна з реєстраційними номерами: 1743826246115, 77738346115, 1743826246115, 1743825646115 та 333614246115, власником якого відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю". Об`єкти нерухомого майна знаходяться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 63, 63Б, 65, серед яких три будівлі та одна земельна ділянка.
25.02.2019 ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" звернулося до Мін`юсту зі скаргою №1-28/01/19 на дії державного реєстратора ОСОБА_1. щодо реєстрації вказаних вище заяв, обґрунтовуючи її тим, що дане майно ніколи не перебувало у власності ПАТ "Єврогазбанк", а згадані заяви прийнято реєстратором не від власника майна, а від третьої особи, яка не має жодного відношення до спірного майна, чим порушено вимоги статей 13, 41 Конституції України та статей 16, 25 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).
18.03.2019 ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" подало до Мін`юсту заяву про відкликання скарги від 25.02.2019 №1-28/01/19, яку 22.03.2019 було отримано уповноваженою особою Мін`юсту, про що свідчить інформація про відстеження поштових відправлень Укрпошти.
22.03.2019 Комісією Головного теруправління юстиції було прийнято висновок, яким частково задоволено скаргу ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" від 25.02.2019 №39/0/6-19 на дії державного реєстратора ОСОБА_1. щодо реєстрації заяв №32256179, №32255770, №32256058, №32256219, №32256117 від 18.01.2019, шляхом прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав терміном на два місяці. У вимогах скарги щодо скасування спірних реєстраційних дій було відмовлено та доручено виконання наказу в частині блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Львівській філії ДП "Національні інформаційні системи".
25.03.2019 Головним теруправлінням юстиції було видано наказ №83/6 "Про задоволення (часткове) скарги ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю".
Не погоджуючись із вказаним наказом державний реєстратор КП "Реєстрація майна та бізнесу" ОСОБА_1. звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Головне теруправління юстиції ухвалюючи спірний наказ не оцінило той факт, що скаржнику не було завдано шкоди, оскільки перешкоди щодо вчинення реєстраційних дій, станом на день розгляду скарги були відсутні, без втручання відповідача у процедуру поновлення прав скаржника. Також суди вказали на те, що застосований до позивача захід не містить обґрунтування та в порушення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128; тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відноисн) суб`єкт розгляду скарги порушив порядок її розгляду, не залишивши таку без розгляду після надходження заяви про відкликання скарги до прийняття оспорюваного наказу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга Головного теруправління мотивована, зокрема тим, що предметом розгляду Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є дослідження правомірності дій державного реєстратора під час вчинення ним реєстраційних дій. Таким чином Головним теруправлінням юстиції під час ревізії правомірності таких дій позивача встановлено, що ним в порушення приписів Закону № 1952-IV та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 зареєстровано заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, власником якого заявник не являється, чим створено перешкоди в реалізації права власності власнику майна. Встановлення вказаних порушень стало підставою для застосування до позивача обмежень у вигляді тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на два місяці.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
9. Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Закон № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
11. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначені у статті 7 Закону № 1952-IV, відповідно до пунктів 1, 2, 3, 6, 7 частини першої якої Міністерство юстиції України:
забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;
здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;
забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;
розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
12. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначений положеннями статті 37 Закону № 1952-IV, згідно із частиною першою якої рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
13. Частиною другою статті 37 Закону № 1952-IV передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
14. Частиною шостою статті 37 цього Закону визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
15. Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав (частина перша статті 37-1 Закону №1952-IV).
16. Відповідно до частини дев`ятої статті 34 та частини дев`ятої статті 37 Закону №1952-IV Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2015 № 1128 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції" затвердив Порядок № 1128, який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту.
17. Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги (пункт 4 Порядку № 1128).
18. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);
2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;
3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.
19. Згідно із пунктом 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
20. Пунктом 9 Порядку № 1128 визначено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
21. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу III Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5.
22. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 826/9791/17, від 26.04.2019 у справі № 821/669/17.
23. У справі, яка розглядається суди встановили, що скаргу ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" від 25.02.2019 на дії позивача Мін`юст скерував для розгляду до Головного теруправління юстиції, скаржника (ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю") повідомлено про це не було.
24. При цьому, скаржник скерував на адресу Мін`юсту заяву від 18.03.2019 про відкликання зазначеної вище скарги.
25. Таке право скаржника передбачено пунктом 3 Порядку № 1128. У такому випадку скарга залишається без розгляду.
26. Водночас, суди встановили, що Мін`юстом заява ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" від 18.03.2019 була отримана 22.03.2019, а зареєстрована 25.03.2019. У свою чергу в Головному теруправлінні юстиції ця заява була зареєстрована 02.04.2019.
27. Разом з цим, суди попередніх інстанцій не встановили дату отримання Головним теруправлінням юстиції заяви ТОВ "Міжнародний центр управління нерухомістю" від 18.03.2019 про відкликання зазначеної вище скарги, а відтак висновки судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача була можливість, при прийнятті оспорюваного у цій справі наказу від 25.03.2019 №83/6 врахувати цю заяву, є передчасними.
28. При цьому, суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення по суті позовних вимог та перевіряючи спірний наказ на відповідність критеріям, наведеним у статті 2 КАС України, не встановили та не надали належної правової оцінки питанню дотримання відповідачами порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, зокрема належного повідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Незабезпечення реальної можливості зацікавлених осіб взяти участь у засіданні, на якому відбувається розгляд відповідної скарги не відповідає меті, значенню і призначенню державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, що не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
29. Відтак, без встановлення обставин щодо дотримання відповідачем процедури розгляду скарги висновки судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог є передчасними.
30. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.
31. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог статті 242 КАС України.
33. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
34. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
35. За правилами частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
36. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
37. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
Керуючись статтями 341, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,