1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2021 року

Київ

справа №460/7603/20

адміністративне провадження № К/9901/10826/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/7603/20

за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, ухвалене суддею Друзенко Н.В.

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (далі - відповідач), у якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльності відповідача, пов`язану з відмовою у нарахуванні та виплаті з 01 березня 2018 року по 14 серпня 2020 року прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону майору юстиції ОСОБА_1. грошових коштів, які складають різницю між отриманим ОСОБА_1 та належним ОСОБА_1 грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме: матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення, вихідною допомогою у зв`язку із звільненням з лав Збройних Сил України, компенсацією за невикористану відпустку тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання майор юстиції у розмірі: з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 - 1410,00 грн; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1590,00 грн; з 01 січня 2020 року по 14 серпня 2020 року - 1790,00 грн, передбаченому приміткою до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704);

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 01 березня 2018 року по 14 червня 2020 року прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону майору юстиції ОСОБА_1 грошові кошти, які складають різницю між отриманим позивачем та належним йому грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме, матеріальною допомогою на вирішення соціально- побутових питань, матеріальною допомогою на оздоровлення, вихідною допомогою у зв`язку із звільненням з лав Збройних Сил України, компенсації за невикористану відпустку тощо, розрахованими з урахуванням окладу за військове звання майор юстиції в розмірі з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 - 1410,00 грн; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1590,00 грн; з 01 січня 2020 року по 14 серпня 2020 року - 1790,00 грн відповідно до примітки до Додатку 14 до Постанови КМУ № 704.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем за період з 01 березня 2018 року по 14 червня 2020 року не вірно визначався розмір його окладу за військовим званням, тобто без урахування Примітки до Додатку 14 до Постанови КМУ № 704. Так, на переконання позивача, розмір окладу за військовим званням повинен був бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що встановлений на 1 січня відповідного календарного року.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом військового прокурора Західного регіону України від 11 травня 2016 року №166к майор юстиції ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України.

4. Наказом Міністра оборони України від 21 лютого 2020 року № 80 майора юстиції ОСОБА_1 прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України, що відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі, звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) (у зв`язку із закінченням строку контракту).

5. Наказом військового прокурора Західного регіону України від 07 серпня 2020 року №515к майора юстицію ОСОБА_1 з 14 серпня 2020 року звільнено з посади прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України та з органів прокуратури. ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України з 14 серпня 2020 року.

6. 28 липня 2020 року позивач звернувся до військового прокурора Західного регіону України із заявою щодо проведення перерахунку окладу та виплати грошових коштів, які складають різницю між отриманим та належним до виплати грошовим забезпеченням та додатковими видами грошового забезпечення, а саме матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань та матеріальною допомогою на оздоровлення, тощо, розрахованим з урахуванням окладу за військове звання майор юстиції у розмірі: з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 1410,00 грн; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 1590,00 грн; з 01 січня 2020 року - 1790,00 грн.

7. Листом від 10 вересня 2020 року № 18-235вих-20 Військова прокуратура Західного регіону України повідомила позивача, що грошове забезпечення йому нараховувалося та виплачувалося відповідно до постанови КМУ від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (із змінами) (далі - Постанова КМУ № 505), Постанови № 704 (із змінами), постанови КМУ від 15 червня 1994 року № 414 "Про види, розміри і порядок компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці" (із змінами) (далі - Постанова КМУ № 414), постанови КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі - Порядок № 1078), постанови КМУ від 15 січня 2004 року № 44 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу" (далі - Порядок № 44) та кошторису прокуратури регіону на 2018, 2019 та 2020 роки, затвердженого Офісом Генерального прокурора. Від Офісу Генерального прокурора до прокуратури регіону накази, вказівки, розпорядження, листи щодо зміни розміру окладу за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців прокуратури регіону та військовослужбовців військових прокуратур гарнізонів Західного регіону України не надходили. Додатково повідомлено, що лише за умови надходження відповідних змін, буде проведено перерахунок грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 серпня 2020 року.

8. Щодо найменування відповідача.

8.1. 05 лютого 2020 року Генеральним прокурором видано наказ № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)", пункту 3 якого наказано перейменувати юридичну особу Військова прокуратура Західного регіону України у Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8.2. Відповідно до пункту 10 вказаного наказу, він набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку визначеному пунктом 4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ).

8.3. Пунктом 3 наказу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 47ш "Про затвердження структури та штатної чисельності апаратів спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)" затверджено структуру та штатну чисельність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури).

8.4. Пунктом 1 наказу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 "Про початок роботи обласних прокуратур", днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

8.5. 09 вересня 2020 року наказ Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 опубліковано в газеті Верховної Ради України Голос України.

8.6. Отже з 11 вересня 2020 року відповідач у цій справі змінив своє найменування з Військової прокуратури Західного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах обласної прокуратури) (без зміни коду ЄДРПОУ та юридичної адреси).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, позов задоволено у повному обсязі.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розрахунки посадового окладу позивача мали проводитися на підставі Приміток до Додатків 1, 14 до Постанови КМУ № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, не зважаючи на зміни, внесені до Постанови КМУ № 704 постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 103, яка набрала чинності 24 лютого 2018 року (далі - Постанова КМУ № 103).

10.1. Доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), яким установлено, що "мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат", суди попередніх інстанцій відхилили та зазначили, що оскільки зазначений Закон набрав чинності 01 січня 2017 року, тобто до прийняття КМУ Постанов №704 та №103, Уряд у своїх постановах використовував як розрахункову величину для визначення посадових окладів саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, в той час як п`ятидесятивідсоткове значення мінімальної заробітної плати використав лише як величину, нижче якої не може братися базовий показник.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух у касаційній інстанції

11. 29 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема пункту 4 Постанови КМУ № 704 та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII, а суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а.

12.1. Так, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній справі, скаржник наполягає, що згідно з положеннями Постанови КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. При цьому Примітки до додатків до Постанови КМУ № 704 за своєю суттю не містять норми права.

12.2. Скаржник також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування пункту З розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII, які полягають у тому, що після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

13. 23 березня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколов В.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

16. 30 квітня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому проти доводів та вимог касаційної скарги заперечує і просить залишити її без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

16.1. Зокрема, позивач наполягає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови КМУ № 704 у взаємозв`язку з Примітками до Додатків 1, 14 до цієї Постанови, якими пов`язано розмір посадового окладу з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом на 01 січня календарного року, що повністю узгоджується, на переконання позивача, з вимогами викладеними у пункті З розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII. Конструкція "але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року", на думку позивача, також не порушує вказану норму Закону 1774-VIII, оскільки у даному випадку законодавець у відповідності до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, надає військовослужбовцям додаткові гарантії соціального захисту, встановлюючи мінімальний розмір базової складової, яка повинна використовуватися для розрахунку окладу за військове звання.

17. 09 червня 2021 року від позивача надійшло доповнення до відзиву на касаційну скаргу, у якому просить урахувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 460/7602/20 у подібних правовідносинах, як судову практику.

Джерела права й акти їх застосування.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону № 2232-XII та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

21. Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаних із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призивом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.

22. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

23. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1697-VII).

24. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

25. За змістом частини четвертої статті 27 Закону № 1697-VII військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом Закону № 1697-VII і проходять військову службу відповідно до Закону № 2232-XII та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України. Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби. Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

26. Відповідно до частини восьмої статті 81 Закону № 1697-VII грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

27. Згідно з частиною четвертою статті 83 Закону № 1697-VII на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом № 2011-XII та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

28. Постановою КМУ № 704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

29. Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 (у первинній редакції) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

30. У пункті 1 Приміток до Додатку 1 до Постанови КМУ № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

31. У примітці до Додатку 14 до Постанови КМУ № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

32. З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова КМУ № 103, якою пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.


................
Перейти до повного тексту