1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 127/2115/13-ц

провадження № 61-13379св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб?єкт оскарження - головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Міщук Тетяна Андріївна,

заінтересована особа - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Міщук Т. А.

Скарга мотивована тим, що 18 вересня 2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Міщук Т. А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2115/13-ц, виданого 17 вересня 2013 року (виконавче провадження № 53971026) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 350 935, 94 грн винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та в пункті 2 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19 вересня 2022 року.

Про існування виконавчого провадження № 53971026 йому стало відомо

08 жовтня 2020 року з Єдиного реєстру боржників. 09 жовтня 2020 року він звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Копії матеріалів виконавчого провадження отримав 27 жовтня 2020 року.

Вважав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною, такою, що підлягає скасуванню, оскільки у виконавчому листі, що виданий 19 вересня 2013 року, зазначається, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - 1 рік. Заява про відкриття виконавчого провадження подана 17 травня 2017 року, тобто через 3 роки 8 місяців. Строк подачі виконавчого листа до виконання не переривався та судом не поновлювався.

Державний виконавець отримавши на виконання виконавчий лист, що поданий із пропуском строку на пред`явлення до виконання, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язаний був протягом трьох днів повернути стягувачу виконавчий лист через пропуск строку на пред`явлення до його виконання. Разом з тим, державний виконавець допустив порушення закону, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, а потім повернув виконавчий документ стягувачу з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та в пункті 2 зазначив, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19 вересня 2022 року, чим поновив стягувачу строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив:

- поновити пропущений строк для подання скарги на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (виконавче провадження № 53971026) винесену 18 вересня 2019 року;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Міщук Т. А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18 вересня 2019 року (виконавче провадження №53971026) при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2115/13-ц, виданого 17 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 350 935, 94 грн;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням від 18 вересня 2019 року

№ 53971026, винесену головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Міщук Т. А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2115/13-ц, виданого 17 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 350 935, 94 грн з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та в пункті 2 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19 вересня 2022 року;

- зобов`язати державного виконавця або іншу особу Центрального відділу виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) усунути порушення допущені 19 вересня 2019 року при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (виконавче провадження № 53971026) головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Міщук Т. А. при примусовому виконанні виконавчого листа

№ 127/2115/13-ц, виданого 17 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 350 935,94 грн шляхом повернення виконавчого листа стягувачу з підстав пропущення строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2021 року скаргу задоволено частково.

Поновлено пропущений строк для подання скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження № 53971026, винесену 18 вересня 2019року.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Міщук Т. А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18 вересня 2019 року (виконавче провадження № 53971026) при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2115/13-ц, виданого 17 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 350 935,94 грн з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та в пункті 2 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 19 вересня 2022 року.

Визнано неправомірною та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням від 18 вересня 2019 року

№ 53971026, винесену головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Міщук Т. А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/2115/13-ц, виданого 17 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 350 935,94 грн з підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення та в пункті 2 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 19 вересня 2022 року.

У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що виконавчий лист був пред`явлений до примусового виконання з пропуском встановленого законом строку, а доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документа чи поновлення строку до виконання суду не надано.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов`язання державного виконавця усунути порушення допущенні при поверненні виконавчого листа стягувачеві, суд виходив з того, що указані вимоги виходять за межі цивільного судочинства та вважаються формою втручання в дискреційні повноваження державного виконавця.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2021 року в оскаржувані частині скасовано й ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

У іншій частині ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від

26 травня 2021 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль"

2 270,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 5 розділу XIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. При цьому апеляційний суд вказав, що головний державний виконавець Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Міщук Т. А., діючи в межах Закону України "Про виконавче провадження" винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

05 серпня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2021 року та залишити в силі ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий лист стягувачем подано на примусове виконання 17 травня 2017 року, тобто через 3 роки та 8 місяців із пропуском усіх строків. А тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Вінницького міського суду Вінницької області.

14 вересня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.


................
Перейти до повного тексту