ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1569/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош" (Robert Bosch Gesellschaft mit beschrankter Haftung; далі - ТОВ "Роберт Бош")
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 (головуючий суддя - Бонк Т.Б., судді Матущак О.І. і Якімець Г.Г.), прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду Львівської області від 02.07.2020 (суддя Іванчук С.В.) про забезпечення позову у справі № 914/1569/20,
за позовом ТОВ "Роберт Бош"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Слім Дизайн" (далі - ТОВ "Слім Дизайн")
про заборону використовувати знак для товарів і послуг "ВOSСН" та заборону імпорту та продажу товарів із нанесеним знаком для товарів і послуг "ВOSСН".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
30.06.2020 ТОВ "Роберт Бош" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Слім Дизайн" про захист прав інтелектуальної власності. Просило заборонити ТОВ "Слім Дизайн" використовувати знак для товарів і послуг "BOSCH" за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №1544; заборонити ТОВ "Слім Дизайн" імпорт та продаж товарів із нанесеним знаком для товарів і послуг "BOSCH" - вказаних у митних деклараціях від 11.06.2020 тип ІМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/038954, від 11.06.2020 тип ІМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/038945, від 17.06.2020 тип ІМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/040578, від 23.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041800; від 19.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041461; від 19.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041471; від 22.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041806; від 24.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/042627; від 24.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/042776.
Також 30.06.2020 позивач подав до місцевого господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити митне оформлення товарів та заборонити Галицькій митниці Дежмитслужби здійснювати митне оформлення товарів, що містять об`єкт інтелектуальної власності, - знак для товарів і послуг "BOSCH", отримувачем яких є ТОВ "Слім Дизайн", та вказаних у вищезазначених митних деклараціях. Заяву мотивовано тим, що виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову є можливим виключно за умови зупинення митного оформлення товару на строк розгляду цієї справи, в іншому випадку відповідач завершить митне оформлення товару і останній буде випущений у вільний обіг. Заявник наголошував, що товар з огляду на його кількість ввозиться з метою перепродажу, тому є достатні підстави вважати, що товар буде перепроданий, що унеможливить виконання рішення суду.
Короткий зміст рішень судових інстанцій
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.07.2020 у справі №914/1569/20 задоволено заяву ТОВ "Роберт Бош" про забезпечення позову. Вжито заходів забезпечення позову ТОВ "Роберт Бош" до ТзОВ "Ленлайс" про захист прав інтелектуальної власності шляхом: заборони Галицькій митниці Дежмитслужби здійснювати митне оформлення товарів, що містять об`єкт інтелектуальної власності - знак для товарів і послуг "BOSCH", отримувачем яких є ТОВ "Слім Дизайн", та вказаних у митних деклараціях від 11.06.2020 тип ІМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/038954, від 11.06.2020 тип ІМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/038945, від 17.06.2020 тип ІМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/040578, від 23.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041800; від 19.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041461; від 19.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041471; від 22.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/041806; від 24.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/042627; від 24.06.2020 тип IМ 40 ДЕ №:UА209170/2020/042776 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Ухвала суду мотивована тим, що наведені у позовній заяві та заяві про забезпечення позову обставини свідчать про достатню обґрунтованість припущення, що у випадку невжиття даного заходу забезпечення позову та за відсутності постановленої судом ухвали про заборону митниці здійснювати митне оформлення товару відповідача він зможе провести митне оформлення товару з ознаками контрафактності та використати його в господарській діяльності, що унеможливить ефективний захист прав позивача та реальне виконання можливого рішення суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 ухвалу господарського суду Львівської області від 02.07.2020 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Роберт Бош" про забезпечення позову у справі № 914/1569/20.
Суд апеляційної інстанції вказав, що висновок місцевого господарського суду стосовно наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову є передчасним, оскільки заявник не надав будь - яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що спірний товар ввозиться в Україну з метою перепродажу, разом з тим з матеріалів справи вбачається, що товари, на які встановлено заборону, придбані відповідачем на території Республіки Польща, і у момент продажу ці товари перебували у цивільному обороті на вказаній території. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що господарський суд, здійснивши забезпечення позову, фактично унеможливив імпорт товару та його вільний обіг на території України, крім того, вказані дії є тотожними задоволенню вимог позову, тобто його вирішенню по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Роберт Бош" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та залишити в силі ухвалу господарського суду Львівської області від 02.07.2020 про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи ТОВ "Роберт Бош"
На обґрунтування касаційної скарги позивач вказав, зокрема, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 137, 140 та частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вийшов за межі апеляційного перегляду, надаючи оцінку фактам, які можуть оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті, разом з тим розгляд справи по суті ще не відбувся. Натомість суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що забезпечення позову безпосередньо пов`язане з позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позову ускладнить поновлення прав заявника.
Доводи інших учасників
Від ТОВ "Слім Дизайн" відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1569/20. Призначено здійснювати перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено касаційне провадження у справі №914/1569/20 за касаційною скаргою ТОВ "Роберт Бош" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справах № 914/1570/20, № 914/1096/20.
Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 914/1569/20 за касаційною скаргою ТОВ "Роберт Бош" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2021 справу № 914/1569/20 господарського суду Львівської області разом із касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош" (Robert Bosch Gesellschaft mit beschrankter Haftung) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 справу № 914/1569/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош" (Robert Bosch Gesellschaft mit beschrankter Haftung) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слім Дизайн" про заборону використовувати знак для товарів і послуг "ВOSСН" та заборону імпорту та продажу товарів із нанесеним знаком для товарів і послуг "ВOSСН" за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Роберт Бош" (Robert Bosch Gesellschaft mit beschrankter Haftung) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020, ухвалену за результатами розгляду заяви ТОВ "Роберт Бош" про забезпечення позову, повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності.
При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
За приписами частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Скасовуючи ухвалу місцевого суду про забезпечення позову, апеляційний господарський суд вказав, що, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд фактично унеможливив імпорт спірного товару та його вільний обіг на території України, що за змістом є тотожним задоволенню позовних вимог про заборону імпорту та продажу товару.
Проте апеляційним господарським судом не враховано таке.
Так, дійсно тотожність позовних вимог із заходами забезпечення позову є недопустимими, проте частиною другою статті 432 Цивільного кодексу України передбачено, що суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності.
Отже, необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов`язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності (близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2021 у справі №910/19065/20).
Здійснення митного оформлення та переміщення товарів через митний кордон України може призвести до безконтрольного розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передачі права власності на спірний товар іншим особам, які не беруть участі в даному судовому процесі, що може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.
Зазначені обставини призведуть до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, в зв`язку із наявністю нових власників спірного товару, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав.
Тому у цьому випадку Верховний Суд вважає, що саме суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з урахуванням приписів статей 136, 137 ГПК України, про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони митного оформлення товарів, оскільки такий захід є адекватним та ефективним способом забезпечення позову у справах про заборону імпорту та продажу такого товару; наведені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у прийнятті оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду не відповідає вимогам процесуального закону, а саме статтям 137, 236 ГПК України, і тому підлягає скасуванню.