ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7960/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Часовий салон "Кристал",
представники позивача - Лавріненко Т.М., адвокат (Ордер АІ № 1151386 від 13.09.2021, Договір № 18/02-г від 17.04.2018), Калініченко І.О., адвокат (Ордер АІ № 1151385 від 13.09.2021, Договір № 18/02-г від 17.04.2018),
відповідач 1- Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві,
представник відповідача - Кендюх Т.В. (посвідчення № 242 від 24.12.2019),
відповідач 2 - Прокуратура міста Києва,
представник відповідача - Чипова О.В., Головний спеціаліст Офісу Генерального прокурора (посвідчення 065075 від 20.07.2021, довіреність № 15/1/2-696-21 від 23.07.2021),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві
Київської міської прокуратури,
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021
у складі судді: Гулевець О.В.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021
у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. (головуючий), Буравльова С.І., Пашкіної С.А.
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Часовий салон "Кристал"
до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві
та Прокуратури міста Києва
про стягнення 29 154 032,10грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Часовий салон "Кристал" (далі - ТОВ "Часовий салон "Кристал", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Прокуратури міста Києва, в якому просило суд відшкодувати матеріальну шкоду у вигляді збитків, завданих товариству, у розмірі 29 154 032,10 грн. та стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ "Часовий салон "Кристал" матеріальну шкоду у вигляді збитків, завданих товариству, у розмірі 29 154 032,10 грн.
2. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що унаслідок незаконного проведення під час кримінального провадження обшуку, позивачу було завдано збитки у розмірі 29 154 032,10 грн.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 позов ТОВ "Часовий салон "Кристал" задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Часовий салон "Кристал" матеріальну шкоду у вигляді збитків, завданих товариству, у розмірі 25 395 387,35 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 у справі № 910/7960/18 залишено без змін.
5. 16.05.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 видано наказ.
6. 03.02.2021 позивачем до місцевого господарського суду було подано заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 539 538,74 грн. витрат на правничу допомогу.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем було надано до суду:
- ордер серія КС № 351272 від 19.06.2018,
- копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №5491/10 від 19.11.2015,
- копію договору про надання правової допомоги № 18/02-г від 17.04.2018, укладеного ТОВ "Часовий салон "Кристал" з Адвокатським об`єднанням "Гільдія Права",
- копію акту № 14 виконання робіт з надання послуг правової допомоги до договору, копія рахунку-фактури № СФ-0000014 від 31.12.2020,
- копію платіжного доручення № 503 від 05.01.2021 на загальну суму 2 539 538,74 грн.
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 заяву ТОВ "Часовий салон "Кристал" про поновлення пропущеного процесуального строку задоволено, поновлено ТОВ "Часовий салон "Кристал" процесуальний строк для подання доказів, що підтверджують витрати на професійну правову допомогу у справі №910/7960/18 та процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7960/18, розгляд заяви ТОВ "Часовий салон "Кристал" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу призначено на 16.02.2021.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/7960/18 заяву ТОВ "Часовий салон "Кристал" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/7960/18 задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Часовий салон "Кристал" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 539 538,74 грн.
9. Додаткове рішення обґрунтовано тим, що оскільки договором про надання правової допомоги № 18/02-г від 17.04.2018 визначено про сплату адвокатському об`єднанню у розмірі 10% від суми, заявленої до відшкодування та стягненої з відповідача-1 на користь ТОВ "Часовий салон "Кристал", то суд дійшов висновку про те, що з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги у сумі 2 539 538,74 грн., тобто 10 % від стягнутої матеріальної шкоду у вигляді збитків, завданих товариству у розмірі 25 395 387,35 грн.
10. Під час розгляду заяву ТОВ "Часовий салон "Кристал", господарським судом першої інстанції було встановлено:
10.1. 17.04.2018 між ТОВ "Часовий салон "Кристал" та Адвокатським об`єднанням "Гільдія Права" укладений договір про надання правової допомоги №18/02-г.
10.2. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за послуги, що надаються адвокатським об`єднанням, у відповідності із умовами договору, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню суму готівкою або у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання протягом трьох днів з моменту отримання грошей за рішенням суду у розмірі 10% від суми, заявленої до відшкодування та стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Часовий салон "Кристал" на момент подання позову у Господарському суд міста Києва з питань відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 апеляційні скарги Київської міської прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/7960/18 залишено без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/7960/18 залишено без змін.
Поновлено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/7960/18.
12. Залишаючи без змін Додаткове рішення від 16.02.2021, апеляційний суд взяв до уваги ціну позову у даній справі, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
13. Не погоджуючись з Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 910/7960/18, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень з вимогою ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про стягнення з Державного бюджету України витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
14. Не погоджуючись з Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі № 910/7960/18, Київська міська прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень з вимогою ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу відмовити.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7960/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021.
16. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
17. Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві 12.07.2021 здано до відділення зв`язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків, разом з доказами направлення касаційної скарги іншим учасниками провадження у справі, листом з описом вкладення.
18. Головним управлінням Державної казначейської служби у м. Києві заявлено клопотання про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
19. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7960/18 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021.
Судове засідання призначено на 14.09.2021, про що повідомлено учасників справи.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку - відмовлено.
20. 05.07.2021 до Верховного Суду від Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві надійшов Відзив на касаційну скаргу Київської міської прокуратури.
21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7960/18 (за касаційною скаргою Київської міської прокуратури) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2021.
22. 03.09.2021 до Верховного Суду від ТОВ "Часовий салон "Кристал" надійшов Відзив на касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
23. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7960/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.09.2021.
24. Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7960/18 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою Київської міської прокуратури на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021.
Об`єднано касаційні скарги Київської міської прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 в одне касаційне провадження.Повідомлено учасників справи про дату судового засідання 14.09.2021.
25. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 910/7960/18 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
26. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (14.09.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.09.2021.
27. Представник Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві у судовому засіданні 14.09.2021 повністю підтримала вимоги заявленої касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просила Суд скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про стягнення з Державного бюджету України витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
28. Представник Прокуратури в засіданні суду 14.09.2021 підтримала заявлену касаційну скаргу за викладеними доводами та вимоги касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві. Просила Суд скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про стягнення з Державного бюджету України витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
29. Представники ТОВ "Часовий салон "Кристал" проти вимог та доводів касаційних скарг заперечили з підстав викладених у відзиві. Просили Суд Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №910/7960/18 залишити без змін.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві)
30. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про неврахування судами попередніх інстанцій правових позицій Верховного Суду викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 та постанові від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18.
Доводи скаржника
(Київської міської прокуратури)
31. В обґрунтування скарги, прокуратура вказує на те, що, внаслідок неповного дослідження доказів, суд застосував до спірних правовідносин приписи частини 4 статті 126 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц, а також додаткові ухвалі ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19.
Доводи позивача
(ТОВ "Часовий салон "Кристал")
32. Позивач, посилаючись на приписи Бюджетного кодексу України, Постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, а також Положення про Державну казначейську службу України, доводить, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
33. На переконання позивача, витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, як і відшкодування матеріальної шкоди у вигляді збитків, завданих товариству, підлягають стягненню саме з Державного бюджету України.
34. Позивач доводить, що Товариством було дотримано процесуального порядку, який передбачений пунктом 9 частини 3 статті 162 ГПК України та частиною 1 статті 124 ГПК України, а саме зазначено у першій заяві по суті спору (позовній заяві) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу.
35. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, позивач вказує на те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
36. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
37. За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
38. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
39. Відповідно до частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
40. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
41. Таким чином, законодавцем визначено суб`єкти та порядок розподілу витрат на правничу допомогу.
42. В цьому випадку, предметом спору у справі є стягнення шкоди завданої позивачу органами державної влади.
У постанові від 07.08.2019 у цій справі Верховним Судом встановлено з боку відповідача 2 порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок проведення непропорційного поставленій меті обшуку у приміщенні магазину "Граф", за наслідками якого, без складення відповідного протоколу, вилучено товарно-матеріальні цінності - ювелірні вироби та годинники, що за висновками судів свідчить про фактичну наявність неправомірних дій відповідача 2, як однієї з обов`язкових складових відшкодування шкоди.
43. Поряд з цим, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.
Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
44. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
45. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
46. При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
47. Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 920/715/17.
48. Також, колегія суддів вважає необхідним звернутись до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)), за висновком якої: "Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
6.17. Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
6.18. При цьому в господарському процесі відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
6.19. Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є Відділ примусового виконання (дії якого призвели до безспірного стягнення коштів) та Казначейська служба (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету).".
49. Таким чином, з огляду на вказане вище та сталу судову практику з питань відшкодування шкоди завданої органами державної влади, стороною, в розумінні процесуального закону, у таких справах, зокрема у цій справі, є держава, що здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади.
50. Предметом цього судового розгляду є заява ТОВ "Часовий салон "Кристал" про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 539 538,74 грн. витрат на правничу допомогу.
Строк подання такої заяви та розмір витрат ґрунтуються на умовах Договору про надання правової допомоги № 18/02-г від 17.04.2018, укладеного ТОВ "Часовий салон "Кристал" з Адвокатським об`єднанням "Гільдія Права"
51. Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
52. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
53. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
54. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
55. Водночас, як підтверджено представниками Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві та Київської міської прокуратури у судовому засіданні під час касаційного провадження, відповідного клопотання ні у суді першої, ні апеляційної інстанції не заявлялось.
56. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
57. Відповідно до статті 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
58. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
59. Як на це вказано вище, склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
60. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
61. Як встановлено судами попередніх інстанцій, розмір витрат на правничу допомогу та строк подачі відповідної заяви (про розподіл судових витрат) обумовлені безпосередньо умовами договору.
61.1. Так, пунктом 4.1 Договору передбачено, що за послуги, що надаються адвокатським об`єднанням, у відповідності із умовами договору, клієнт сплачує адвокатському об`єднанню суму готівкою або у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання протягом трьох днів з моменту отримання грошей за рішенням суду у розмірі 10% від суми, заявленої до відшкодування та стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Часовий салон "Кристал" на момент подання позову у Господарському суд міста Києва з питань відшкодування матеріальної шкоди.
61.2. Поновлюючи ТОВ "Часовий салон "Кристал" процесуальний строк для подання доказів, що підтверджують витрати на професійну правову допомогу та процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7960/18, суд першої інстанції встановив, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 у цій справі виконано 30.12.2020 та оплата за надання юридичної допомоги здійснена 05.01.2021.
62. Щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, за якою розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
63. Разом із тим, чинне господарсько-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 51, 52, 59, 60 цієї Постанови).
64. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
65. За результатами касаційного оскарження, враховуючи встановлені у справі обставини, а також викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що застосований судами першої та апеляційної інстанції підхід в оцінці доказів відповідає наведеним вимогам, а визначення розміру витрат на правничу допомогу, що належить до відшкодування з держави, як відповідача у справі, підтверджується матеріалами справи та відповідає визначеним вище критеріям (пункти 51, 52, 59, 60 цієї Постанови).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
67. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
68. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційних скарг Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві та Київської міської прокуратури, необхідність залишити Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №910/7960/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.